Розвиток дитини Статті Розвиток дитини Музична терапія в розвитку дитини
Музична терапія в розвитку дитини
Рейтинг
130

Введення в музикотерапію, її значення для гармонійного розвитку дітей, а також приклади ігор

Музична терапія в розвитку дитини

Музична терапія являє собою стародавню й найбільш розвинену форму лікування засобами мистецтва, адже зв'язок між музикою й медициною сходить до витоків історії людства.

Тадеуш Натансон (педагог і композитор, автор книги про музичну терапію) пише, що вже древні єгиптяни, греки й римляни знали та цінували сприятливу дію музики на функціональну активність людини, тому використовували її під час цілительних обрядів. У XVIII столітті вплив музики з великим інтересом вивчався медичними дисциплінами (першою нею зацікавилася психотерапія). А під час Другої світової війни музика була визнана терапевтичним засобом, що мало велике значення для її розповсюдження, у тому числі й в освітніх закладах.

Музика як вид мистецтва, така близька й необхідна людям, є універсальним засобом спілкування в різних культурних колах. Це специфічна мова, яка народжується з особових емоцій і задовольняє потребу в естетичних переживаннях. Музика надає велику свободу у прояві своїх емоцій, тому що володіє всією палітрою різноманітних виражальних засобів, що реалізуються через звуки, в яких переважають ті чи інші почуття.

Сьогодні музика використовується не тільки під час музикотерапії, а й під час навчальних занять, як метод всебічної й багатоаспектної стимуляції розвитку. Ураховуючи природні потреби дитини, вона частіше за все приймає форму активної терапії. Завдяки спілкуванню з нею діти можуть звільнитись від заборон і забути про обмежуючі їх труднощі.

Психологи стверджують, що невербальні засоби спілкування відіграють особливу роль у відносинах з дітьми, які ще не мають сформованого понятійно-сенсового апарату, яким володіють дорослі. Неважко помітити, що саме рухи та спів, які є вираженням музичної експресії, складають у дітей елемент їхньої природної активності й завдяки цьому знаходяться набагато ближче до дитини, дозволяючи їй «висловитись» і бути успішною.

Музикотерапія корисна як для здорових дітей, так і для дітей з обмеженими можливостями, причому у випадку других акцент робиться на реалізації додаткових цілей, сумісних з потребами конкретної дитини. Музику з успіхом використовують спеціалісти й педагоги в лікуванні дітей з церебральним паралічем, аутизмом, з різного роду порушеннями слуху, зору, розумової відсталості, а також у дітей з порушеннями поведінки або СДУГ. Заняття музикотерапією допомагають у рівній мірі як для заспокоєння занадто агресивної дитини, так і для активізації дитини, невпевненої в собі, сором’язливої та боязкої. Отже, завдяки такому перетворенню можна ліквідувати поведінку, що створює проблеми у групі однолітків.

Також музикальна терапія дозволяє виявляти на найбільш ранніх стадіях порушення у сфері слухового або зорового сприйняття, моторики та зорово-слухової орієнтації та ліквідувати їх завдяки застосуванню відповідних вправ. Заняття музикотерапією дуже корисні при набутті кращої концентрації уваги, уміння підкорятись певним правилам і чекати своєї черги. Музична терапія стимулює розвиток дитини, допомагає формувати особистість і лікувати її дисфункції; розвиває пам'ять і спостережливість. Вона рекомендується дітям, які мають труднощі з латералізацією (лівопівкульною/правопівкульною) та просторовою орієнтацією.

Головна мета музикально-терапевтичної діяльності дітей дошкільного й молодшого шкільного віку полягає у наступному:

  • допомога в загальному розвитку;
  • покращення моторики;
  • стимуляція ефективності розумової праці, пізнавальної діяльності, розвиток почуттів, уваги та пам’яті;
  • стимулююча дія на естетичний розвиток;
  • творчий та емоційний розвиток, який завдяки поєднанню музики, пластики та поезії дозволяє повною мірою використовувати потенціал маленької людини;
  • задоволення природної потреби дітей у навчальних розвагах;
  • заохочення активних занять музикою, співом, грою на музичних інструментах;
  • надання можливості для вільного самовираження, власної вербальної, рухової, вокальної та емоційної експресії;
  • знаття емоційної напруги;
  • підвищення віри у власні можливості та самооцінки;
  • розблокування почуттів і розкриття емоцій чи напруги;
  • розрядка, ліквідація різних негативних емоцій і розвиток позитивних емоцій;
  • заспокоєння, розслаблення, стан відпочинку або, навпаки, активації;
  • допомога у позбавленні від стресу;
  • ліквідація агресії;

Оскільки музика сприймається не тільки за допомогою органів слуху, вона спонукає до дії весь організм. Елементи музичного твору, які чує людина, а саме ритм, динаміку, гармонію, штрихи, забарвлення звуку чи мелодії, резонують по всьому тілу, мозку й серцю. На думку Жака Далькроза (швейцарського композитора, творця ритміки як галузі музичної освіти), рух у такт з музикою активізує працю нервової системи дитини, інтенсифікує діяльність головного мозку, гармонізує психічну діяльність, стимулює фізичний і психічний розвиток. Це відбувається тому що людина отримує враження через усю м’язово-нервову систему. Жак Далькроз уважав, що прагнення до гармонізації мозку й тіла має велике значення в реабілітації, а музика є тим елементом, який безпосередньо сприяє такій гармонізації. Емоції, що супроводжують спілкування з музикою, не тільки є інтелектуальними емоціями, а й безпосередньо впливають і приводять у рух весь організм.

Існують різні види занять музикотерапією, які можна використовувати в дитячому садку чи школі, а також під час гри з дітьми. Ось деякі з них:

  • психогімнастичні вправи (мімічні й пантомімічні етюди з ілюстрацією пісні за допомогою звуконаслідування та імітаційних жестів, що відображають її текст);
  • речові ігри та інсценізації (для цього розподіляють різні ролі, пов’язані зі змістом пісні, використовуючи іграшки, ляльок, маріонетки й т. ін.);
  • артикуляційна гімнастика за допомогою слів пісні;
  • слухові вправи (розвивають чутливість до тону, ритму, мелодії, темпу мови) – аудіювання, імітація та повторення звуків, розпізнавання звуків;
  • музично-ритмічні вправи й танцювальні імпровізації (досягнення відповідності рухів з ритмом музики, а також відтворення ритму конкретної пісні чи рядка за допомогою простих елементів, таких як притоптування або ляскання в долоні);
  • з’єднання музики з малюнком і дрібною моторикою (діти малюють те, що уявляють собі під час прослуховування композиції, а малюкам пропонуються тематичні розмальовки);
  • пасивна музикотерапія – післяобідній відпочинок під релаксаційну музику із м’яким, приглушеним, басовим звучанням.

Музика є універсальною силою, що діє на людину комплексно, незалежно від віку, освіти чи соціального статусу. Музика зближує нас з енергією природи, яку ми пізнали ще не до кінця! До того ж вона дозволяє розблокувати емоції без допомоги лікаря чи психотерапевта. У свою чергу, спів і танець протягом віків є найкращою формою терапії, ефективно вивільнюючи в нас радісні та прекрасні сторони особистості.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.8 з 5 на основі 27 оцінок.

Розвиток дитини
12.05.2015

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
я устал
а чому години музичного мистецтва в школах намагаються скротити . тоді як фізкультуру збвльшують , де діти травмуються?


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!