Розвиток дитини Статті Розвиток дитини Допомагаємо дітям вчитися знаходити рішення
Допомагаємо дітям вчитися знаходити рішення
Рейтинг
20

Поради батькам про те, як розвинути у дітей навички вирішення проблемних ситуацій та поточних завдань

Допомагаємо дітям вчитися знаходити рішення

Діти за своєю природою люблять вирішувати проблеми та всілякі завдання, і сприятливі умови, створені ще в ранньому дитинстві, дозволяють їм взаємодіяти один з одним, а також безпосередньо брати участь у прийнятті рішень, тобто надають безліч можливостей для розвитку даної навички. Отримані при цьому враження допомагають дітям навчитися цінувати різні типи мислення, мислити логічно та творчо, бути активними творцями власного життя.

Огляньте кімнату дитини

Діти постійно використовують навички вирішення питань і завдань (тобто певних проблемних ситуацій): коли експериментують і досліджують, вибирають матеріали й намагаються взаємодіяти: «На яку відстань сягне цівка води?», «Звідки походить цей звук?», «Що, на твою думку, відбудеться, якщо ми додамо ще один кубик?». Ми часто поділяємо навчання дітей на емоційну, соціальну, творчу, когнітивну й фізичну складові. Але, спостерігаючи за їх заняттями протягом дня, ми розуміємо, що навички розв'язання завдань охоплюють усі галузі розвитку.

Багатогранне мислення

Навички творчого та критичного мислення є важливими компонентами вміння розв'язувати різні питання й справи.

1. Творче мислення – це здатність розглядати проблеми й завдання під різними кутами і з різних точок зору. Воно передбачає вміння шукати різні способи дій, генерувати нові ідеї або використовувати матеріали за допомогою унікальних способів. Основа творчого мислення – це готовність іти на ризик, експериментувати й навіть робити помилки.

Способи розвитку: для розвитку творчого мислення треба вчити дітей гнучко й вільно мислити. Вільне мислення – це здатність безперешкодно висувати ідеї; гнучке мислення дозволяє бачити різні можливості або по-новому розглядати об'єкти чи ситуації. Оскільки процес розв’язання завдань у дітей відбувається протягом усього дня, ви можете запропонувати їм заняття, що сприяють розвитку творчого мислення. Ось деякі з них:

  • «Мозковий штурм» (колективне обговорення). Розвивайте вільне мислення дітей, ставлячи їм запитання, які передбачають кілька правильних варіантів відповідей. Такі запитання повинні стосуватись інтересів дітей і реальних життєвих ситуацій. Наприклад, якщо діти обговорюють нічний час, ви можете попросити їх подумати про те, що світиться вночі, про людей, які працюють у нічну зміну, і про те, чим би вони хотіли зайнятись, якби в них з'явилась можливість не спати всю ніч.
  • Роздуми. Розвивайте гнучке мислення дітей, пропонуючи їм висловлювати свою думку про конкретні предмети або ситуації у вашій кімнаті. (Пам'ятайте: ця вправа також найкраще працює в контексті того, що відбувається, тобто в контексті реальних життєвих ситуацій.). Наприклад, Катя шукає капелюх для театральної постановки в коробці з реквізитом і не може знайти. Які ще предмети вона могла б використовувати в якості капелюха? Могла б вона зробити капелюх сама? І яким чином? Також ви можете під час групового читання попросити дітей поміркувати над тим, чому хлопчик з книжкової обкладинки виглядає сумним.

2. Критичне мислення – це здатність подумки розбивати завдання або ідею на кілька складових та аналізувати кожну з них. Уміння сортувати, класифікувати й порівнювати подібності та відмінності є частиною цього важливого досвіду. Критичне мислення також можна назвати логічним мисленням.

Способи розвитку: коли велика проблеми чи завдання розбиваються на дрібні частини, їх стає легше зрозуміти й вирішити.

  • Спонукання до виконання. Заохочуйте дітей практикувати критичне й логічне мислення, ставлячи їм відкриті запитання, такі як: «За допомогою скількох способів ти можеш розсортувати ці кубики?», «Скільки ти знаєш різних способів побудувати будинок за допомогою цих кубиків?», «Чим би відрізнявся будинок, якби ти використовував усі кубики одного розміру?».
  • Уміння слухати. Ставлячи запитання про те, що, на перший погляд, не має сенсу, ви також спонукаєте дітей мислити критично. Коли дитина замислюється над запитанням «Чому на дитячому майданчику є моя тінь, а вдома її немає?» або «Чому я не можу побачити вітер?», ви не повинні пропонувати їй єдино правильну відповідь. Замість цього спонукайте дітей придумувати й висловлювати власні припущення.

Роль батьків

Ви сприяєте розвитку навичок вирішення проблем і завдань, не стільки пропонуючи дітям спеціальні матеріали або особливі заняття, скільки демонструючи чуйне, довірливе ставлення. Ось ще кілька корисних способів сприяти дитячому розвитку:

  • Щодня давайте дітям достатньо часу для занять, заснованих на їх інтересах і рівні розвитку. Вільні, неструктуровані ігри надають дітям нескінченні можливості для визначення та розв’язання завдань.
  • Поступіться лідерством дітям. Спостерігаючи за взаємодією й дилемами дітей, ви можете підтримати їх зусилля для вирішення проблем і завдань і допомогти їм досягти цілей.
  • Підкріплюйте дитячі рішення. Нехай діти знають, що їх ідеї й зусилля цінні для вас.
  • Розширюйте можливості для прояву творчого мислення та розв'язання різноманітних проблем і завдань. Ставте відкриті запитання, пов'язані з заняттями дітей, щоб допомогти їм розглянути проблему, яку вони намагаються вирішити, під новими й різними кутами зору.

Виховання дітей, що володіють навичками розв’язання завдань

Батькам важливо виконувати чотири функції – спостерігача, соратника, координатора (організатора) та прикладу для спостереження, заохочення, взаємодії в якості партнера, який ставить запитання, а також для обміну з дітьми досвідом вирішення проблем і розв’язання різних життєвих завдань.

У ролі спостерігача:

  • Відступіть і спостерігайте за тим, як діти самостійно вирішують проблему. Іноді здається, що легше і швидше втрутитись, вирішити проблему замість дітей або показати їм «правильний» спосіб вирішення, але занадто швидке втручання може перешкодити розвитку дитячого мислення або побічно сказати про те, що ви не впевнені, що діти здатні усвідомлювати свої завдання самостійно. Замість того щоби втрутитись негайно, відступіть і поспостерігайте за тим, як дитина використовує власні навички прийняття рішення. Майте на увазі, що спосіб, за допомогою якого дитина розв’язує завдання, не завжди виглядає як розумовий процес. Насправді, він може виглядати навіть як суперечка, експеримент або незвичайний і неохайний спосіб використовувати матеріали.
  • Зосередьтесь на самому процесі. Намагайтесь запастися терпінням, заохочуючи дітей шукати нові способи вирішення й дивитись на проблеми й завдання з нових точок зору.

У ролі соратника:

  • Визнайте дитячі зусилля, даючи їм зрозуміти, що ви надаєте велике значення тому, що вони роблять. Підтримуйте дітей такими словами: «Подивися, скільки різних способів ти випробував, щоби знайти місце для цієї частини пазла. Ти доклав багато зусиль, чи не так?». Іноді все, що потрібно дитині, – це ваша невербальна підтримка. Схвальна посмішка, кивок голови або піднятий угору великий палець можуть чудово продемонструвати вашу підтримку й мотивувати дітей на продовження розумового процесу. Пам'ятайте також про те, що якщо ви навіть просто спокійно сидите поруч, тим самим ви кажете дитині: «Я розумію, що ти робиш, і я знаю, як це важливо».
  • Створюйте сприятливу атмосферу, в якій діти зможуть вільно висловлювати свої думки без остраху допустити помилку чи не бути прийнятими всерйоз. Зробіть так, щоб середовище, що оточує дітей, стало для них захищеною «лабораторією», в якій вони щодня можуть експериментувати та практикувати навички розв’язання різних питань і завдань.
  • Дайте дітям можливості для нічим не обмежених занять. Створюйте для дітей можливості пропонувати й розв’язувати власні завдання та достатньо часу для перевірки всіляких ідей і рішень.

У ролі координатора (організатора):

  • Коли діти зайняті вирішенням різних проблем, підкидайте їм провокаційні, несподівані питання, щоби спрямувати їх на нові способи мислення. Пам'ятайте: на відкриті запитання існує безліч відповідей, які примушують дітей думати й міркувати над завданнями. Недвозначні, вузькі запитання, які передбачають тільки відповіді «так» або «ні», можуть дійсно перешкоджати розумовим процесам дітей.
  • Заохочуйте дітей самовиражатися. Замість того щоб розповідати про те, що вони можуть зробити сьогодні у своїй творчій майстерні, дайте їм матеріали й запросіть до колективного обговорення ідей. Ви можете сказати: «Мені потрібна твоя допомога. Я принесла цілий мішок різних матеріалів для малювання. Як ти думаєш, як ми можемо використовувати їх?». Потім нехай діти втілюють свої ідеї й роблять все, що хочуть, а ви лише повинні вносити пропозиції. Такий підхід буде чудовим способом допомогти дітям справитись із розв’язанням завдань. Коли вони бачать, що у вас немає єдиної «правильної» відповіді або методу, вони припиняють боятися зробити щось «неправильно» й починають довіряти своєму чудовому творчому мисленню.
  • Надайте різні можливості для того, щоб діти набули досвіду при розв’язанні різних питань і завдань. Пропонуйте ігри, головоломки, обговорення й літературу – широкий спектр занять, які надихають на творче та критичне мислення, примушують дітей напружувати свій розум.

У ролі прикладу для наслідування:

  • Подумайте про свій підхід до вирішення проблем. Усвідомлюєте ви це чи ні, але діти постійно за вами спостерігають. Вони спостерігають, як ви справляєтесь із завданнями, копіюють ваші методи для розв’язання власних завдань. Обговорюйте з дітьми способи вирішення. Коли виникають проблеми, розповідайте їм про хід своїх думок. Наприклад, ви можете сказати: «У мене є проблема. Я планувала сьогодні використовувати фарби для малювання пальцями, але у нас закінчився папір для малювання. Як ти думаєш, що нам робити? Може, варто використовувати інший папір? Цікаво, що з цього вийде? Чи нам треба почекати до завтра, тому що я не зможу купити його сьогодні ввечері? Може, варто взяти в борг кілька аркушів паперу в нашого сусіда, адже він учитель, і в нього, напевно, є». Інакше кажучи, демонструйте вільне мислення й позитивне ставлення до проблеми, а також прийнятний процес вирішення дрібних повсякденних проблем. І залучайте до цього процесу дітей якомога активніше, питаючи їх думки про можливі варіанти вирішення.
  • Використовуйте спеціальні терміни. Коли ви розмовляєте з дітьми, використовуйте такі слова, як «проблема», «завдання», «думай», «ідеї» та «рішення». Діти почнуть використовувати їх для визначення й опису свого власного процесу мислення.
  • Будьте готові робити помилки. Дітей заспокоює той факт, що дорослі теж припускаються помилок. Тому розкажіть дітям про свої помилки, а потім попросіть їх допомогти вам вирішити проблему, що виникла в результаті цих помилок. Вони відчують свою важливість і в той же час зрозуміють, що помилятись, урешті-решт, не так уже й погано. Адже помилки – це чудова можливість учитися.

​Навичка вирішення проблем і завдань не вимагає запам'ятовування фактів, таких як назви кольорів або форм, букв алфавіту. Вона лише передбачає використання двох дуже важливих здібностей – здатності мислити логічно та здатності мислити творчо при використанні й застосуванні фактів для вирішення проблем. Заняття, пов'язані з вирішенням проблем та зосереджені на дитині й ініційовані нею, відіграють життєво важливу роль у розвитку здатності дітей учитись, думати, відчувати себе впевнено й бути компетентним у розумінні власного світу. Що може бути важливішим?

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 5 з 5 на основі 4 оцінок.

Розвиток дитини
06.05.2016

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!