Розвиток дитини Статті Розвиток дитини Метод Марії Монтессорі для дошкільнят (частина 1)
Метод Марії Монтессорі для дошкільнят (частина 1)
Рейтинг
60

Що треба знати батькам малят про принципи роботи «монтессоріанських» дитячих садків

Метод Марії Монтессорі для дошкільнят (частина 1)

Неважко помітити, що в наш час з'являється все більше й більше дитячих дошкільних освітніх установ, що мають певний профіль. В основному це стосується приватних закладів, однак певне профілювання все частіше можна зустріти й у державних дитячих закладах. Існують мовні, музичні та художні дитячі садки, а також ті, які організовані згідно із принципами, розробленими видатними педагогами. До останніх можна віднести «монтессоріанські» дитячі садки, які все більше користуються популярністю.

Кілька слів про Марію Монтессорі

Марія Монтессорі (1879–1952), творець освітнього методу Монтессорі, була однією з перших жінок-лікарів в Італії та однією з перших удостоєна наукового ступеня доктора наук. Крім того, завдяки своїй чуйності, відкритості та цілеспрямованості вона стала прекрасним педагогом. Майже все своє свідоме життя Монтессорі присвятила роботі з дітьми різних рас, національностей, матеріального статусу та різних рівнів інтелекту.

Свою роботу вона розпочала у психіатричній клініці, де піклувалася про групу розумово відсталих дітей, які залишились без батьківської опіки. Спостерігаючи за ними, Монтессорі виявила, що діти володіють певною внутрішньою силою, яка у прямому розумінні штовхає їх до розвитку. Залишалось лише пробудити цю силу, створивши відповідні умови. Безперервно спостерігаючи за дітьми, Монтессорі придумала різного роду навчальні посібники, які стимулювали розвиток її підопічних у різних галузях знань. У результаті на превеликий подив навчені нею «недорозвинені» діти виявились дуже кмітливими й досягали кращих результатів у навчанні, ніж навіть здорові діти.

Відомо, що на шкільній олімпіаді в Римі, яка відбулась у 1900 році, вихованці Марії Монтессорі – «діти-ідіоти» (так тоді називали дітей, які відстають в інтелектуальному розвитку) перевершили дітей зі звичайних шкіл у письмі, рахунку й читанні.

Тим самим доктор Монтессорі довела, що традиційні методи роботи з дітьми призводять до пригнічення природної індивідуальності дитини, а отже, активно затримують її нормальний розвиток. Це стало основою її нової педагогічної системи. У подальшому вона переключилась на роботу з інтелектуально здоровими дітьми і продовжила вдосконалювати свій метод.

«Я вчила дитину...»

«...Я брала те, що дитина мені надавала, і відтворювала це – так був створений метод, названий методом Монтессорі», – казала вона про свою роботу.

Основним відкриттям Марії Монтессорі, а також суттю її педагогіки було твердження, що кожна дитина індивідуальна, а отже, повинна розвиватись виключно за індивідуальним планом розвитку. У ньому неодмінно повинні враховуватися її можливості й здібності, які дозволяють дитині вчитися самостійно й разом з тим ефективно. У цьому плані повинно бути прописано все, що спонукає дитину до самовиховання, самонавчання й саморозвитку.

Її педагогічна концепція була заснована на величезній природній потребі дитини пізнавати світ і вчитися за допомогою своєї діяльності, активності, спонтанних і самостійних дій. Цікаво, що свого часу саме дитина звернула на це увагу Марії Монтессорі, попросивши її: «Дозволь мені зробити це самому!». Ці слова далі стали лейтмотивом «монтессоріанської» педагогіки.

Внутрішні потенціали розвитку, закладені в кожному малюку, потребують певних можливостей для своєї реалізації. Такими можливостями є спеціально створені умови виховання й навчання, які враховують важливі властивості дитячого мислення, відкриті Монтессорі. Такими властивостями є:

  • Абсорбуюча психіка («вбираюча свідомість», «абсорбуючий дух») – так Монтессорі називала здатність дитячого розуму до некритичної, безперервної й всебічної фіксації того, що дитина бачить і чує. Дитина не засуджує, не відкидає, не має звички вирішувати, що добре, а що погано, що правильно чи помилково. З моменту народження її мозок працює як губка – вбирає абсолютно все! Також Монтессорі порівняла його з фотоплівкою, яка точно відображає реальність (на відміну від розуму дорослої людини, який швидше схожий на ескіз, оскільки не передає з точністю те, що сприймає).
  • Чутливі фази («сензитивні періоди») – Марія Монтессорі звернула увагу на те, що дитина у своєму розвитку проходить певні періоди підвищеної чутливості, вузько обмежені часом, тобто які мають свої початок і кінець і є найбільш сприятливими для розвитку тих чи інших навичок. Крім того, такий час, протягом якого дитина може так легко й інтенсивно вчитися, – час чутливої фази, ніколи не повториться в її житті. Дитина може зацікавитись калюжею на дорозі, тваринами, тим, що робиться на кухні, зав'язуванням шнурків, буквами, рахунком і т. п. І якщо тут же отримає можливість експериментувати з тим, що її так зацікавило, то буде вчитись дуже швидко й без зусиль. Якщо в цей час не стимулюється розвиток певних здібностей, які повинні розвинутися саме в цій фазі, їх розвиток затримується і в наступні роки буде ускладненим. Якщо ми, наприклад, не помітимо або проігноруємо чутливу фазу своєї дитини до навчання письма (вона, до речі, може виникнути й раніше, ніж нам здається), подальше вивчення алфавіту відбуватиметься набагато складніше. Чутливі фази не можна викликати штучно, їх проходження також не можна прискорити. Їх просто необхідно майстерно помічати для того, щоби своєчасно допомагати дитині в її розвитку.
  • Поляризація уваги (звана також «феноменом Монтессорі») – це явище, яке виникає в період настання певної чутливої фази при максимально сприятливих для дитини умовах. Це стан, коли дитина повністю занурюється в розпочату справу і присвячує їй абсолютно всю свою увагу, протягом тривалого часу концентруючись на ній одній. Зовнішні стимули при цьому не мають жодного значення, тому що для дитини важливі тільки її дії. Кожного разу, коли малюк переживає момент поляризації уваги, він стає більш спокійним, веселим і відкритим.

Дошкільник за Монтессорі

У своїй роботі доктор Монтессорі спостерігала за розвитком дітей і підлітків від народження до 24-х років. Далі вона розділила його на кілька етапів, кожному з них даючи свою назву. Перший, найбільш цікавий для нас етап – це вік від народження до шести років. У ньому найбільшу увагу дитини приваблює найближче оточення, тобто те, що знаходиться в межах досяжності й видимості. Це час, коли формується індивідуальна й неповторна особистість, а отже, воля й характер дитини. Протягом перших трьох років поки ще несвідомо, а протягом наступних трьох – більш усвідомлено. Чутливі фази в цей найістотніший для подальшого розвитку дитини період зосереджені на шести моментах:

1. Рух (розвиток рухів і дій) – з моменту народження дитина розвиває велику (переміщення), а також дрібну моторику (удосконалює навички захоплення кистю); навчання в цей період в основному базується на русі.

2. Порядок (сприйняття порядку) – дитина відчуває велику потребу в підтриманні порядку, що допомагає їй при побудові певної внутрішньої структури, яка, у свою чергу, має важливе значення для орієнтації в навколишньому світі; тому все повинно мати своє місце та призначення, щоб забезпечувати дитині відчуття безпеки.

3. Почуття (сенсорний розвиток) – це період, коли дитина вдосконалює органи чуття й пізнає з їх допомогою навколишній світ (за допомогою органів зору, слуху, нюху, дотику й смаку), а тому, їй необхідно надавати навчальні матеріали, які більшою мірою впливають саме на органи чуття.

4. Чутливість до деталей (сприйняття маленьких предметів) – діти в цей період звертають особливу увагу на дрібниці, вони можуть присвятити їм дуже багато часу, перебувати в завороженому й зачарованому стані від маленьких предметів, ставляться до крихітних деталей, як до безцінних скарбів.

5. Громадське життя (розвиток соціальних навичок) – соціальна зацікавленість прокидається в дитині у віці близько 2,5 року і в подальшому може проявитись у більш широкому середовищі, наприклад, у дошкільній групі (іноді, можливо, навіть раніше). Діти із задоволенням учаться один в одного й допомагають один одному; учаться терпіти, поважати потреби інших і співпрацювати з такими ж, як і вони, малюками.

6. Мова (розвиток мови) – спочатку дитина просто наслідує дорослих; інтерес до букв і цифр прокидається у віці 3,5–4,5 року, відповідна стимуляція в цей період може пробудити в дитини бажання писати; трохи пізніше настає період інтересу до читання.

Чутливі фази в цей період настільки різноманітні, що, ураховуючи поєднання зі «вбираючою свідомістю» дитини, зумовлюють практично безперервний вплив на малюка. Звісно ж, кожна мама або кожний тато помічали у своєї дитини періоди особливого інтересу до якихось дій. Малюк інтенсивно концентрує увагу на цій діяльності, а заняття нею поєднується в нього з великою радістю і внутрішнім задоволенням. Тому важливо уважно спостерігати за дитиною та підтримувати її. Також не менш важливо як для батьків, так і для педагогів створювати умови, в яких дитина зможе якомога частіше досягати такого стану розуму й духу.

Про те, як виглядає стимуляція розвитку дитини в цьому періоді в умовах «монтессоріанського» дитячого садка, ви дізнаєтесь у наступній статті.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 5 з 5 на основі 12 оцінок.

Розвиток дитини
10.08.2015

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!