Розвиток дитини Статті Здоров'я дитини Нічний енурез (нетримання сечі) у дітей
Нічний енурез (нетримання сечі) у дітей
Рейтинг
20

Основні причини енурезу, способи лікування та рекомендації батькам, як підтримати дитину

Нічний енурез (нетримання сечі) у дітей

Мабуть, у кожної дитини траплявся подібний казус. Коли дитина зовсім ще маленька, батьки розраховують, що з часом вона просто переросте цю проблему, і найчастіше так і відбувається. Але коли дитина знову і знову прокидається в мокрому ліжку, коли «мокрі ночі» перевершують за кількістю «сухі», варто все ж звернутись до лікаря. І хоча нічне нетримання сечі не складає безпосередньої загрози для здоров'я, виявляється, це одна з найпоширеніших урологічних проблем у дітей.

Коли батьки повинні звернутись до лікаря, щоби проконсультуватись?

Про нічне нетримання ми кажемо тоді, коли дитині більше чотирьох років і принаймні два рази на тиждень вона мимоволі мочиться під час сну. Якщо відбувається саме так, варто звернутись до лікаря, оскільки тривалий період нічного нетримання сечі може мати неприємні наслідки для дитини у вигляді емоційних розладів. Нічний енурез є особливо гострою проблемою для дітей шкільного віку. Дитина відчуває себе присоромленою, переживає почуття провини, починає відокремлюватись, уникає контактів з однолітками, відмовляється від екскурсій, поїздок і т. п.

Коли дитина мочиться як уночі, так і вдень, візит до лікаря є обов'язковим. Причинами такого стану можуть бути неправильне функціонування нижніх сечовивідних шляхів (сечового міхура й сечівника), анатомічний дефект або інфекція сечовивідних шляхів.

Зверніть увагу, чи скаржиться дитина на біль або печіння під час сечовипускання, а також чи бувають у неї епізоди безпричинного підвищення температури тіла. Якщо дитина вже успішно контролювала сечовипускання в нічний час, але нетримання повернулося знову, у такому випадку ми маємо справу із вторинним нічним нетриманням. Ця ситуація також вимагає візиту до лікаря.

Про що швидше за все спитає лікар під час консультації?

Нічне нетримання сечі в дітей – це хвороба, яку можна лікувати, більше того, лікування приносить добрі результати. Відповідно, рання діагностика дозволяє виключити або підтвердити наявність захворювань сечовивідних шляхів, а також пояснити й вирішити проблему нічного енурезу в дітей. Ретельний анамнез хвороби також є основою постановки правильного діагнозу. Під час консультації лікар обов'язково спитає, відбувається нетримання сечі в дитини тільки в нічний час чи також має місце вдень. Чи відчуває дитина протягом дня імперативні позиви до сечовипускання (дитина стискає ноги, сідає навпочіпки, намагаючись зупинити струм сечі)? Як часто трапляються випадки, коли їй не вдається стриматися? Скільки конкретно разів протягом тижня дитина мочиться в ліжко, відбувається це один раз чи неодноразово протягом ночі?

Які дослідження необхідно пройти дитині з нетриманням?

У першу чергу проводяться ретельне обстеження й огляд, включаючи оцінку чутливості промежини, а потім переходять до неінвазивних досліджень, таких як загальний аналіз сечі з оцінкою її питомої ваги (відносної щільності), бактеріальний посів сечі, УЗД органів сечовидільної системи. Це основний набір досліджень для дитини з нетриманням, однак лікар може розширити його додатковими уродинамічними або радіологічними дослідженнями.

Наступним етапом є контроль сечовипускання, тобто необхідно буде записувати, як часто і скільки саме мілілітрів рідини дитина випиває, а потім який об'єм сечі виділяє протягом доби. Контроль сечовипускання проводиться вдома батьками протягом не менше чотирьох днів, при цьому записуються час сечовипускання, імперативні (невідкладні) позиви, усі інциденти нетримання сечі в нічний і денний час. Оцінці підлягають також порівняння об'єму сечі в нічні години з об'ємом сечі, зібраної в денний час, та їхнє співвідношення з ємністю сечового міхура дитини. Маленького пацієнта можуть додатково направити на консультацію до нефролога, уролога, невропатолога. Часто дуже корисними та ефективними бувають психологічні консультації.

Які причини того, що дитина мочиться в ліжко?

Недавні дослідження підтвердили, що більшість випадків нічного енурезу в дітей є функціональними порушеннями сечовидільної системи, тобто зниженою ємністю сечового міхура або збільшенням кількості нічної сечі. Серед інших причин часто бувають дефекти, захворювання або інфекції сечовивідних шляхів. У таких випадках лікується не симптом (наслідок), яким є нічне нетримання сечі, а причина.

Емоційні розлади в дітей, викликані сімейними конфліктами, розлученням батьків, проблеми в дитячому садку або школі, поява молодшого брата чи сестри в сім'ї також повинні прийматись до уваги.

  • Причина 1: зменшення ємності сечового міхура. Сечовий міхур дитини повинен зібрати й утримати до ранку весь обсяг сечі, що надходить з нирок. Якщо це не відбувається, причиною енурезу може бути зменшена ємність сечового міхура. Незважаючи на те, що кількість нічної сечі значно менше, ніж кількість добової сечі, дитина все одно мочиться (оскільки сечовий міхур сприймає її надлишковою). У цій ситуації метою лікування є поступове збільшення ємності сечового міхура. Для цього застосовуються відповідні препарати, що зменшують напруження м'язів сечового міхура. Завдяки цьому зменшується чутливість у сечовому міхурі, і дитина рідше мочиться. Подовження часу між відвідинами туалету також поступово збільшує ємність сечового міхура. Лікування триває зазвичай 3–4 місяці, але буває, що необхідно пройти більш тривалий курс.
  • Причина 2: підвищена кількість нічної сечі. У дитини нормальна ємність сечового міхура, однак вона не може утримувати нічну сечу до ранку. Проблема тут у недостатньому згущуванні сечі, яке в нормі регулюється нирками. Щоби позбутися цієї проблеми, дитині перед сном дають препарати, які стимулюють нирки, і збалансована щільність сечі відновлюється. Покращення помітно зазвичай уже після 2–3-х днів прийому, але лікування необхідно продовжувати не менше трьох місяців. Курсове лікування може тривати навіть довше (1–2 роки).

Кілька перевірених порад: підтримка й похвала дитини

Крім усього вищесказаного, батьки повинні ввести певний ритуал поведінки – стежити, щоби перед сном дитина обов'язково спорожнила сечовий міхур. Не рекомендується повністю забороняти малюку пити перед сном – краще просто зменшити кількість напоїв за дві години до сну. Обов'язкова умова: перед сном дитина не повинна пити газовані напої! Також варто поступово відучити дитину від засинання із пляшкою молока. Діти, яким більше чотирьох років, повинні спати без підгузників або яких-небудь пелюшок, що їх імітують. Хоча, звісно, для батьків це буде непросто, але відсутність «захисту» підвищує мотивацію дитини на утримання сечі в сечовому міхурі. Крім того, варто розглянути питання введення системи контролю «мокрих» і «сухих» ночей і відповідних позначок у календарі.

Щоразу, коли дитині вдається протриматись до ранку, її треба похвалити й нагородити відповідним записом у календарі. Позитивна підтримка батьків чи братів і сестер мобілізує малюка контролювати своє сечовипускання. Рекомендується висаджувати дитину вночі на горщик, оскільки це формує потрібний рефлекс пробудження в ситуації повного сечового міхура. З часом дитина буде прокидатися сама, тому необхідно поставити їй нічний горщик біля ліжка або переконатись у тому, що шлях у туалет добре освітлений. Якщо ви залишите невелику лампочку, яка залишатиметься ввімкненою, у кімнаті малюка, у коридорі та у ванній кімнаті, це полегшить дитині нічне відвідування туалету.

Фармакологічне лікування значною мірою дозволяє вирішити проблему нічного енурезу в дітей. При цьому необхідно давати препарати виключно відповідно до рекомендацій лікаря. Часто вже після 3–4-х місяців лікування можна пробувати скасувати вживання ліків. Проте якщо в дитини виникне рецидив, лікування необхідно продовжити, а потім знову, через курс, спробувати відмінити прийом ліків.

Важливо враховувати, що нічне нетримання сечі не виникає в дітей через шкідливість, лінь чи слабку волю. Адекватне ставлення батьків і розуміння проблеми дозволяють завчасно відреагувати і пройти рекомендоване лікування. Найгіршим варіантом є недооцінка існуючої проблеми або її приховування, іноді навіть протягом багатьох років. Поки дитина маленька, на батьках лежить відповідальність за її здоров'я і благополуччя. Тому не варто відкладати візит до лікаря, коли існує реальна можливість ефективного та повного одужання.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 5 з 5 на основі 4 оцінок.

Розвиток дитини
27.08.2015

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!