Розвиток дитини Статті Психологія дитини Долаємо соціальну ізоляцію дитини
Долаємо соціальну ізоляцію дитини
Рейтинг
25

Поради про те, як допомогти дитині впоратися із соціальним відчуженням і вирости сильною людиною

Долаємо соціальну ізоляцію дитини

«Мамо, чому Петрик і Василько не дозволяють мені грати з ними?». Сльози стоять в очах дитини, біль неприйняття проявляється в кожній маленькій складочці на її лобі та в тремтінні нижньої губи...

У такі моменти батькам важливо нагадувати самим собі про те, що вони не зможуть перебувати поруч з дитиною щоразу, коли вона буде відчувати відчуження й соціальну ізоляцію. Роль батьків повинна полягати в тому, щоб допомогти їй підготуватись до таких ситуацій, а не вирішувати проблеми дитини замість неї.

Справа майстра боїться, а практика веде до досконалості

Для багатьох дітей самоствердження – складне завдання. Батьки можуть використовувати рольові ігри в безпечній обстановці вдома, щоб допомогти дітям практикувати різні реакції на ситуацію «Ми не хочемо з тобою грати!».

Діти іноді вважають, що їм необхідно захистити власний простір, і можуть відкидати іншу дитину, не думаючи. Напад, агресія – це просто їхній захист. Якщо ми зможемо дати нашим дітям інструменти, щоби протистояти нападу в позитивному ключі, це допоможе зламати бар'єри у спілкуванні та забезпечить дитині доступ до групи однолітків.

Гідна відповідь, безперечна аргументація – дуже дієві інструменти, і рольові ігри – це чудовий спосіб вивчити техніку ефективного вирішення конфліктів. Ось кілька прикладів правильної реакції дітей на соціальне відчуження.

  • Причина: «Ти погано вмієш грати в цю гру».
  • Відповідь: «Я навчуся грати краще, якщо зможу практикуватись».
  • Причина: «Ти зіграв не за правилами».
  • Відповідь: «Я ненавмисно, справді ненавмисно. Давайте заздалегідь домовимося про правила гри».

І тільки цілеспрямовано недоброзичлива або дуже самовпевнена дитина зможе відкинути однолітка після таких відповідей. Практикуючи подібні відповіді вдома з батьками, дитина навчиться впевнено використовувати їх у реальних життєвих ситуаціях.

Якщо малюка й після цього будуть відкидати однолітки, треба навчити його йти з високо піднятою головою. Але найголовніше, дитина буде робити це, залишаючись вірною собі та знаючи, що вона вела себе позитивно й відкрито – і проблема не в ній. Її самооцінка буде рости, незважаючи на кінцевий результат. (У цьому їй теж може знадобитися допомога батьків.)

Підвищення самооцінки дитини

Соціальне відчуження б'є по впевненості людини в собі в будь-якому віці. Але діти зі здоровою самооцінкою краще підготовлені до того, щоб терпіти образи й рухатись далі. Розвиток внутрішньої сили – це один з найкращих способів допомогти дитині підготуватися до подібних життєвих ситуацій.

Із цією метою фахівці радять просто ретельніше вибирати слова, які ми використовуємо при спілкуванні з дітьми. Такі прості дії батьків, як уникнення негативних ярликів, образ і позитивна реакція на конкретні дії та ситуації замість загальних фраз типу «Ти дуже розумний!», формують у дітей відчуття власної цінності.

Налаштовуючи дітей на позитив у щоденних взаємодіях, ми не тільки зміцнюємо наш зв'язок з ними, а й допомагаємо їм розвивати міцний внутрішній стрижень власної гідності та впевненості в собі. З таким стрижнем діти зможуть черпати сили в самих собі, коли їм доведеться зіштовхуватися з неминучими проблемами, які життя кине на їхньому шляху.

Заохочуйте самоаналіз

Мова йде не про те, щоби спонукати дітей брати на себе провину за своє соціальне відчуження. Важливо навчити їх об'єктивно аналізувати те, як люди з їхнього оточення сприймають їх. Це важлива життєва навичка дітей, яку необхідно розвивати, оскільки вона стимулює особисту відповідальність та емпатію.

Ось кілька способів того, як ми можемо заохочувати дітей міркувати про власну роль у соціальних ситуаціях і допомагати їм працювати над своєю привабливістю в очах оточення. Важливість тієї чи іншої із представлених порад залежить від віку дитини, залученої в ситуацію.

  • Зовнішність – порозмовляйте з дитиною про те, як мова тіла може передавати мовчазні повідомлення, а також про те, як особиста гігієна й чепурний або неохайний зовнішній вигляд роблять внесок у загальний образ дитини. Прийміть обдумані заходи для покращення тілесного образу малюка.
  • Слова – те, що ви кажете і як ви кажете, може мати значний вплив на те, як вас сприймають. Діти часто не усвідомлюють цього, доки їм не вкажуть на цей аспект.
  • Риси характеру, що відштовхують тих, хто оточує дитину, – порозмовляйте з нею про те, що відштовхує від неї інших дітей, наприклад, хвастощі, недоречний гумор, невміння вчасно зупинитись.

Працюйте разом з дитиною, щоб допомогти їй ідентифікувати будь-який із цих внутрішніх чинників. Якщо їй ще складно зробити це, спитайте в малюка, чи є діти, з якими він не завжди хоче грати й чому, а потім спроектуйте відповідь дитини на неї саму. Після цього допоможіть дитині визначити способи, як вона може змінити свій образ і ставлення до себе, друзів і знайомих.

Однак не всі фактори дитина зможе або захоче змінити. Ось ще два ключові чинники:

  • Відмінності – те, як дитина відрізняється від своїх однолітків. Наприклад, вона може носити окуляри, відрізнятись успішністю, бути інтровертом в оточенні екстравертів.
  • Сімейне життя – ми є продуктом навколишнього середовища, і деяким дітям складно знайти спільну мову з людьми з інших верств суспільства. Це може бути просто різниця між великою чи маленькою сім'єю або складні соціальні, економічні чи етнічні відмінності.

Робота з цими факторами вимагає іншого підходу. Якщо ваша дитина, наприклад, носить окуляри або ваша сім'я відрізняється від сімей її однолітків, вам необхідно навчити її розуміти відмінності між людьми, цінувати та приймати їх. Позитивне ставлення й повага до себе створюють внутрішній світ і силу, яку важко перемогти.

Розвиток життєстійкості

Навіть найвища у світі асертивність, самооцінка й самоаналіз не змінять того факту, що дитина періодично може піддаватися соціальному відчуженню. Це буде завдавати прикрощі й ображати її, тому нам треба допомагати малюкові розвивати життєстійкість як інструмент боротьби з труднощами. Ось кілька порад із цього приводу:

  • Логічний погляд на ситуацію – чи існує проста, вагома причина, чому вона не може приєднатися до групи дітей? Можливо, дитина занадто мала/доросла? Чи правильно вона вдягнена для такого виду гри? Учіть дитину робити крок назад і оцінювати ситуацію об'єктивно – якщо вона ще занадто мала для певного заняття, обговоріть це з нею.
  • Практика навичок вирішення проблем – можливо, причину того, що однолітки не приймають дитину у гру, легко усунути. Може, необхідно всього лише перевзутись у кросівки, вдягнути футболку потрібного кольору, попросити когось пояснити правила, попросити зробити спробу тощо. Навчіть дитину шукати рішення.
  • Широке охоплення – заохочуйте дітей налагоджувати контакти з багатьма людьми. Широке коло спілкування допоможе пом'якшити удар від соціального відчуження.
  • Прийняти й жити далі – цю пораду важко втілити, оскільки вона вимагає, щоб ви допомогли дитині впоратися з образою, прийняти й поставитися з повагою до рішення іншої дитини. Малюку буде легше зробити це, якщо в нього розвинений надійний кістяк адекватної самооцінки (тобто «зі мною все в порядку» і «я ціную себе»). Попросіть дитину пригадати ті випадки, коли її приймали такою, яка вона є. Згодом це створить міцну основу для високої самооцінки, яка допоможе їй у майбутньому.
  • Демонстрація гідності – образа у відповідь може принести задоволення, але це задоволення безумовно буде з гірким присмаком. Навчіть дітей мистецтва гідно мовчати й радьте не використовувати лайливі слова.
  • Сприяння розвитку дружніх взаємин – дозволяйте дітям запрошувати в гості друзів і приділяйте час залученню дитини до громадських заходів, на яких вона зможе практикувати свої соціальні навички.

Подолання емоційних наслідків соціального відчуження

Коли наших дітей виключають, кидають, їхні емоції можуть загостритись до межі. Батькам дуже важливо не залишати без уваги невидимі рани, які діти можуть носити в собі, й озброювати їх інструментами для боротьби з болем душі. Цей біль не можна залишати на волю випадку, важливо щодня емоційно підтримувати дітей.

Емоційна підтримка батьків демонструє дітям, що їхні почуття є здоровими, нормальними й керованими. Важливо демонструвати дитині, що ви, безумовно, приймаєте її саму та всі її емоції, наділяти малюка силою, життєстійкістю та впевненістю у своїх емоціях. Коли діти ростуть, сприймаючи свої емоції, вони здатні краще контролювати їх і реагувати на несприятливі ситуації.

Ось хороший приклад емоційної підтримки дівчинки, яку подруги не взяли із собою у гру на дитячому майданчику. Замість того щоб запропонувати дитині виправити ситуацію, мати просто сказала: «Ти розлючена тому, що для тебе не знайшлося місця у грі, і це зачіпає твої почуття».

Так мати ефективно дала доньці зрозуміти, що засмучуватись нормально, і, після того як дівчинка виплакалася, підтримувана словами матері «Плакати це нормально», вона змогла перебороти свої почуття й почати діалог з мамою про важливість приєднання – в її власний час і з позиції внутрішньої сили й незалежності.

Соціальне відчуження й булінг

Це два абсолютно різних ставлення, і важливо, щоб дитина вчилась визначати різницю між ними. Булінг (цькування, залякування) пов'язаний із владою, впливом і домінуванням. Булінг передбачає постійні й навмисні спроби завдати фізичного та/або емоційного болю.

Соціальне відчуження може бути формою булінгу, але найчастіше це просто питання переваг і вибору іншої дитини. Соціальне відчуження набуває форми булінгу тоді, коли дитину виключають із групи однолітків навмисно, свідомо, коли одна дитина підмовляє групу дітей не дружити з іншою дитиною.

Коли дитина хоче пограти з дітьми у футбол, а їй не дають, мотивуючи це тим, що в командах уже немає вільних місць, це називається «навмисним відчуженням», в результаті якого дитина відчуває смуток і образу. Це не булінг.

А коли наступного дня вашу дитини не беруть у команду з тих же причин, а іншому малюку пропонують замінити одного із гравців команди, межа між булінгом і соціальним відчуженням стирається.

Дуже важливо проводити з дітьми бесіди про те, що таке булінг, щоб вони могли розпізнати його в разі потреби, але також важливо давати дітям інструменти, щоб вони могли впоратися з болем та образою, коли їх просто залишають, кидають, виключають з тієї або іншої причини.

Ось кілька корисних прикладів плану дій, які узагальнюють усі питання, порушені в цій статті.

Двохвилинний план дій для батьків

Щоденні взаємодії з дітьми пропонують широкі можливості для їх підготовки до боротьби із соціальною ізоляцією:

  • Пильно стежте за своєю дитиною в соціальних взаємодіях, щоб визначити сфери, де їй може знадобитись ваше наставництво.
  • Практикуйте емоційну підтримку як спосіб показати дитині, що хоча образа приносить біль, її теж можна контролювати та справлятися з нею.
  • Використовуйте будь-яку можливість, щоби показати дитині різницю між булінгом і соціальним відчуженням, при цьому пояснюючи відповідний позитивний план дій в обох випадках.

Довгостроковий план дій для батьків

  • Соціальне відчуження може статись у будь-який час і по-різному. Ми можемо допомогти нашим дітям, надаючи свою постійну підтримку на основному рівні, яка дасть їм інструменти й допоможе підготувати основи внутрішньої сили для боротьби з соціальним відчуженням, коли б воно не відбувалось.
  • Допомагайте дитині розвивати навички вирішення проблем у всіх сферах її життя. Уміння знаходити рішення – це сила, до якої вона зможе часто вдаватись.
  • У спокійні моменти демонструйте дитині зразок самоаналізу й допомагайте їй усвідомити, що прийняття відповідальності за власні вчинки може змінити її сприйняття тієї чи іншої ситуації й результат її взаємодії з іншими дітьми.
  • Діліться з дитиною власними прикрощами й розповідайте про те, як позитивний внутрішній діалог допомагає вам долати біль та образу.
Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 5 з 5 на основі 5 оцінок.

Розвиток дитини
29.06.2016

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!