Розвиток дитини Статті Психологія дитини Як сприймає себе дитина, дивлячись у дзеркало?
Як сприймає себе дитина, дивлячись у дзеркало?
Рейтинг
24

Поради батькам про те, які акценти робити та які поради давати дітям у розмові про тіло

Як сприймає себе дитина, дивлячись у дзеркало?

Чи здивуєтесь ви, якщо вам скажуть, що за вами постійно хтось спостерігає? Але ж так і є: за вами уважно спостерігає ваша дитина. Пара пильних очей дивиться, аналізує, запам'ятовує й готується повторювати кожний ваш рух, кожний крок. Ви, імовірно, відразу зрозуміли, про що йдеться, якщо ваш малюк хоч раз виголошував погане слово, що вирвалось у вас одного разу в дорожньому заторі або в довгій черзі. Але справа не тільки у словах. Діти, як губки, вбирають наше ставлення, наші переконання й погляди на світ.

Батькам важливо розуміти, що вони можуть стати першими й найголовнішими вчителями своїх дітей на предмет високої оцінки свого тіла й любові до нього. Саме батьки можуть навчити малюків розуміти конституціональні особливості різних людей, навчити того, що є «нормою» для організму й наскільки вона широка, навчити аналізувати, як Інтернет-видання та засоби масової інформації подають образ тіла (правильно та спотворено), а також навчити не зациклюватись на своїй вазі, а більше дбати про власне здоров'я.

Приклад правильного ставлення до власного тіла нагадує уроки, які ми даємо нашим дітям про расову рівність, повагу до людей з обмеженими можливостями, допомогу іншим людям, яким менше пощастило в житті. То чому б нам настільки ж активно не вчити малюків шанобливо ставитись до тіла, в якому вони народились, і до тіл інших людей?

Ми напевно знаємо, що негативний образ тіла може призвести до неправильного харчування, порушення харчової поведінки (анорексії, булімії тощо). З іншого боку, добре ставлення до власного тіла веде до більшої впевненості в собі й активного способу життя.

Отже, що ж ми можемо зробити, щоби стати кращими вчителями та прикладом для наших дітей? Далі пропонуються п'ять тверджень, які ви можете донести до своєї дитини/підлітка, щоби підтримати його позитивне ставлення до власного тіла та свого здоров'я.

1. «Твоє тіло здорове й сильне»

Радійте можливостям тіла дитини, а не тому, як воно виглядає. Це допоможе виховати у неї почуття вдячності за власні здатності організму. Чи вміє дитина плавати, підійматись на гору, далеко кидати м'яч? Ці заняття приносять щастя й задоволення. Важливо вважати своє тіло інструментом радісного руху, а не просто гарною приналежністю.

2. «Повнота – це не почуття»

Якщо ваша дитина каже, що вона відчуває себе «гладкою», попросіть її більш конкретно описати її (справжні) почуття, проаналізуйте разом з нею її внутрішній стан та ймовірні причини. Можливо, вона відчуває занепокоєння, що про неї думають однокласники? Або відчуває невпевненість у перший день у новій школі? Чи переймається із приводу вступу в університет?

Коли ми описуємо вголос свої негативні почуття (промовляємо їх), це допомагає нам зменшити печаль, гнів і біль. Допоможіть дитині знайти потрібні слова, якщо їй важко зробити це самій. Дорослі люди мають великий словниковий запас для опису почуттів, і важливо, що при цьому ви зможете навчити дитину, що негативні емоції не пов'язані з «почуттям повноти».

3. «Немає «хороших» і «поганих» продуктів харчування»

Діти можуть схилятись до думки, що «погане тіло» можна виправити, уживаючи в їжу «хороші, правильні продукти» або сівши на дієту. Розповідайте їм про те, що всі продукти містять поживні речовини й калорії в тій або іншій кількості. Але навіть продукти з низьким вмістом поживних речовин і високим вмістом калорій повинні бути присутніми в нашому раціоні (якщо, звісно, немає медичних протипоказань). Солодощі можуть бути дуже важливими для побудови стосунків (наприклад, на святкуванні дня народження або просто в літній день із друзями біля лотка з морозивом).

Ставлення до певних продуктів як до «поганих» може призвести до відчуття, що ви робите «погано», уживаючи їх у їжу. До речі, суворі дієти не допомагають і, як правило, примушують людей ще гірше ставитись до власного тіла. Ми повинні насичувати наш організм без зайвої суворості чи сорому.

4. «Давай підемо на прогулянку!»

Фізична активність – навіть десятихвилинна прогулянка – покращує сприйняття власного тіла, а також настрій людини, знижує рівень занепокоєння та стимулює творче мислення. Додаткова користь від прогулянки з мамою або татом – це можливість для дитини висловити все, що в неї на душі.

5. «Я люблю своє тіло»

Не варто забувати про дане твердження. Промовляйте цю фразу вголос. Скажіть: «Я люблю мої сильні ноги, які дістались мені від матері, – я можу легко ходити в походи в гори» або «Я люблю мої сильні руки, тому що вони допомагають мені міцно тебе обіймати». Для деяких людей такі слова не становлять великої складності. Інші ж можуть уважати, що вони просто брешуть, не вірячи власним словам. У будь-якому випадку дітям дуже важливо чути, що ви зі схваленням ставитесь до свого тіла. Тільки подумайте: якщо ви не приймаєте ваше тіло, то чому діти повинні очікувати, що їхнє тіло прийнятне для вас або когось ще?

Але не тільки слова батьків мають велике значення, а також їхні вчинки, наочний приклад. Ось кілька практичних завдань для батьків:

  • Носіть купальник, не соромлячись дивитися на себе в дзеркало й не прикриваючись. Моделюйте задоволення власним тілом навіть при всій його (уявній) недосконалості. Це навчить дітей нормально ставитись до власного тіла, а також покаже, як виглядає тіло насправді, на противагу відредагованим і зміненим зображенням тіл, які вони щодня бачать в Інтернеті. Майбутня подруга або друг вашої дитини також буде мати реальне тіло – і він/вона із вдячністю прийме те, що його/її реальне тіло не буде піддаватись осуду.
  • Не коментуйте тіла інших людей. Якщо ви людина спостережлива й дотепна, перебуваючи на пляжі чи в басейні, коментуйте краще смішні купальники або зачіски.
  • Якщо у вас проблеми зі сприйняттям власного тіла, уникайте розмов про зайву вагу. Дослідження показують, що розмови про повноту (наприклад, про те, що вам не подобаються ваші товсті коліна або те, як випирає ваш живіт), тобто розмови про тіло з позиції негативу примушують і вас, і людей з вашого оточення ще гірше ставитись до власного тіла.
  • Нехай для членів вашої родини глузування або критика інших людей за занадто велику (або маленьку) вагу чи будь-які інші особливості зовнішнього вигляду будуть неприпустимими. Глузуванням і критиці батьків, братів і сестер через вагу або форму тіла піддавалися приблизно 80 % жінок, які страждали від порушення харчової поведінки у студентські роки. Уникаючи висміювання та глузувань, ви захищаєте своїх дітей від майбутніх проблем.
  • Обговорюйте з дітьми (будь-якого віку) те, як вони ставляться до свого тіла. Усі діти порівнюють свою фігуру з фігурами інших дітей. Це можуть бути як невинні порівняння в першому класі («У Світлани такий великий живіт»), так і з більшим осудом у восьмому («Я найтовстіший учень у класі»). Починаючи розмову про це, ви отримуєте можливість поділитися з дитиною важливим переконанням: треба приймати своє тіло будь-якої форми й розміру.
  • Кажіть про о́брази, які ви бачите на телебаченні, у журналах і соціальних мережах! Це ті образи, з якими порівнюють себе діти передпідліткового й підліткового віку. Розповідайте їм про те, до яких вивертів здатні їхні друзі та однокласники, коли роблять селфі (вибирають певні ракурси, щоб виглядати більш привабливо, використовують фільтри тощо), а також про те, як відомі люди і моделі усувають свої недоліки за допомогою фотошопу. Попросіть дітей звертати увагу на «нормальних» людей в Інтернеті та пресі.
  • Викиньте модні журнали з фото знаменитостей і зірок фітнесу. 20 % історій у найбільш популярних спортивних журналах і журналах про здоров'я зосереджені на формуванні тіла та втраті ваги. Можливо, на перший погляд це не здається проблемою, але такі теми ставлять зовнішній вигляд у пріоритет над здоров'ям.
  • Спілкуючись з дітьми, робіть акцент на тому, що в людей, якими ми захоплюємося, зовсім не тіло є джерелом нашого натхнення. Адже кого турбує, що у дитячої письменниці був животик? Кому цікаво, чи є у видатної джазової співачки целюліт? Таких жінок цінують не за привабливу фігуру.

Однак не тільки ваші слова та вчинки впливають на образ тіла вашої дитини – існує ще і вплив суспільства. І все ж уроки матері й батька про цінності та прийняття власного й чужих тіл створюють важливий фундамент, на якому буде ґрунтуватися ставлення дітей до власного тіла. Коли ваша дитина буде дивитись у дзеркало, то буде посміхатися своєму відображенню.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.8 з 5 на основі 5 оцінок.

Розвиток дитини
26.08.2016

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!