Розвиток дитини Статті Психологія дитини Значення невдач і поразок для вашої дитини
Значення невдач і поразок для вашої дитини
Рейтинг
41

Дев'ять причин, через які малюкам просто необхідно пройти через досвід невдач і поразок

Значення невдач і поразок для вашої дитини

Ви коли-небудь порушували правила настільної гри так, щоб ваші діти не програли? Чи доводилося вам уповільнюватися під час жартівливих перегонів на велосипедах, щоб ваша дитина прийшла до фінішу першою? На перший погляд, це має сенс. На відміну від маленького дошкільника доросла людина може легко впоратися з поразкою й переключитись на щось інше. Дозволяючи дитині виграти, ви тим самим захищали її від поганого самопочуття й кепського настрою.

Однак, згідно з дослідженнями, поразка – це позитивний досвід для дитини, вона допомагає їй розвинути в собі здатну до емпатії (чуйну) та врівноважену людину.

Як батьки ми хочемо захистити наших дітей від болю, і це цілком природно. Але іноді їм просто необхідно відчувати дискомфорт, а інколи й велике розчарування, щоб рости й розвиватись далі.

Якщо ваша дитина реагує на поразку тим, що обурюється або жбурляє на підлогу фрагменти гри, їй, звісно, важко в такий момент пригадати про те, що цей досвід потрібний для її ж блага. Але якщо вона навчиться сприймати таку незначну втрату зараз, то матиме велику користь у майбутньому. І ось в чому її значення.

Навички подолання (копінг-навички). Світ – це місце, в якому часто панує дух змагання. Для дитини буде легше програти в настільну гру вдома з рідними та близькими людьми, ніж подолати глибокі переживання під час своєї першої поразки у громадському місці, наприклад, у дитячому садку перед цілою групою дітей. Малюки, які проходять через практику поразки, набувають позитивні якості характеру, притаманні спортсменам. Якщо вони і програють, то розвивають і зміцнюють здатність справлятися з різними ситуаціями й долати труднощі.

Навчання на помилках. Якщо гра вимагає специфічних навичок або застосування певних стратегій, поразка подарує дітям можливість проаналізувати, що вони могли б зробити краще. Наприклад, спортсмени часто переглядають відеозаписи своїх виступів, щоб визначити свої слабкі місця у грі. Кожного дня ми робимо помилки і вчимось на них. Ось, наприклад, якщо ви допустили помилку, то як зазвичай чините наступного разу?

Упевненість у собі. Діти можуть удосконалювати свої навички і таким чином краще грати у гру, в якій раніше програвали, у результаті вони вчаться чогось нового. Вони зможуть більш усвідомлено формувати віру в себе і глибоку повагу до своїх досягнень. До того ж вони засвоять одну цінну річ: хороше виконання чого-небудь є наслідком докладених зусиль і старань.

Емпатія. Діти не можуть ототожнити себе з тими, хто переживає поразку, якщо в них самих ніколи раніше не було подібного досвіду. Кожного разу, коли ваша дитина програє, вона отримує маленький урок, що в житті кожний повинен боротися й докладати зусилля як у навчанні, щоб успішно скласти тест або іспит, так і в наполегливих тренуваннях з футболу, щоб забити блискучий гол. Ми здатні відчувати емпатію, коли самі пережили біль.

Самовладання. Жодна дитина не може зберігати самовладання в усіх випадках життя. Але втрата самовладання показує дітям, що вони не можуть розраховувати на постійне одержання тільки позитивних навичок, а також учить того, що вони повинні вести себе добре, перебуваючи в оточенні інших людей, інакше ризикують уславитися «плаксою» або «невдахою». Як і будь-яка навичка, уміння гідно приймати поразку досягається за допомогою практики.

Радість у процесі гри. Діти, які навчилися правильно сприймати поразку, можуть чудово проводити час, граючи в різні ігри, й отримувати від них задоволення, навіть якщо при цьому не виграють. Найголовніше полягає для них не в результаті, а в радості спільного проведення часу.

Життя повне шансів показати дітям, що поразка – це не кінець світу. Наприклад.

Визнайте помилки. Будьте відвертими зі своїми дітьми, розповідайте їм про свої власні помилки і про те, яким чином ви їх виправляли. Це вчить того, що ніхто не ідеальний. Усі ми час від часу робимо помилки. Можливо, і ви сьогодні, готуючи за рецептом нове блюдо, забули покласти в нього один з інгредієнтів?.. Дорослі повинні показувати приклад, як сміливо зізнаватись у власних помилках.

Підраховуйте... іноді. Буде добре, якщо ви спробуєте підтримувати баланс між тим, коли підраховуєте результати гри, й тим, коли не підраховуєте. При цьому ви можете акцентувати увагу на тому, що просто добре проводите час – це стане слушною нагодою запобігти поразці. Але якщо ви зовсім не будете підраховувати, ваші діти так і не дізнаються, що поразка все-таки була, а отже, не дізнаються, що вони програли.

Киньте дитині виклик. Спонукайте своїх дітей прагнути більш «професійно» виконувати свої повсякденні завдання. Зіграйте у гру, яка буде трохи складніше, ніж та, в яку ви грали раніше. Або дайте завдання зробити щось по господарству – те, що трохи перевищує їхні можливості. Нехай вони бачать, що можуть цього навчитись.

Діти, яким ніколи не дозволяли програвати, можуть вирости тривожними і схильними до депресивних проявів, адже вони ніколи не вчились долати такі моменти, коли життя оберталось якось не так, як вони очікували. Усередині, у своїх роздумах, вони не розуміють, що відбувається, і відчувають, ніби весь світ прагне нашкодити їм.

Але якщо дитина на власному досвіді збагне той факт, що можна програти гру і весь день бути цілою й неушкодженою, отримати задоволення від самого процесу гри, вона впевнено піде шляхом підготовки до реального життя.

Наше завдання як батьків не просто в тому, щоб діти були щасливі, а ще й у тому, щоб допомогти їм стати такими.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.6 з 5 на основі 9 оцінок.

Розвиток дитини
13.08.2015

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!