Розвиток дитини Статті Психологія дитини Дитяча сором'язливість: причини й наслідки
Дитяча сором'язливість: причини й наслідки
Рейтинг
52

Позитивні й негативні аспекти сором'язливості та як батькам сприяти товариськості дитини

Дитяча сором'язливість: причини й наслідки

У сором'язливої дитини в незвичній ситуації або при спілкуванні з іншими дітьми чи дорослими найчастіше з'являється почуття тривоги та пригніченості. Коли люди уважно дивляться на неї, вона почуває себе ніяково й скуто, наприклад, під час знайомства або в ситуації, коли необхідно сказати про щось привселюдно. Сором’язливій дитині набагато зручніше спостерігати за подіями збоку, ніж ставати їх безпосереднім учасником.

Більшість дітей періодично соромляться, але в деяких з них існує ряд обмежень, зумовлених власною сором'язливістю. Діти, які страждають від крайнього ступеня сором'язливості, можуть «перерости» її з віком або навпаки – перетворитись на сором’язливих дорослих. Допомогти їм подолати помірну сором'язливість можуть батьки. Але у важких випадках усе ж доцільно звернутись по професійну допомогу.

Чим небезпечна сором'язливість?

Постійна й виражена сором'язливість може багато в чому знизити якість життя дитини, адже сором'язливі діти зазвичай:

  • мають обмежені можливості розвитку та практики навичок спілкування;
  • мають мало друзів;
  • рідко беруть участь у веселих іграх і змаганнях, які вимагають взаємодії з іншими дітьми, рідко займаються спортом, танцями, музикою або театральним мистецтвом;
  • мають загострене почуття самотності, уважають себе нікчемними і страждають від заниженої самооцінки;
  • не можуть повністю розкрити свій потенціал, оскільки бояться піддатись осуду;
  • страждають від підвищеної тривожності;
  • мають фізичні прояви психологічного стану – червоніють, заїкаються або тремтять.

Позитивні сторони сором'язливості

Сором'язлива поведінка пов'язана з рядом позитивних аспектів, включаючи:

  • високу успішність у школі;
  • зразкову, безпроблемну поведінку;
  • уміння уважно слухати;
  • до того ж за сором'язливими дітьми легко доглядати.

Можливі причини сором'язливості

Серед можливих причин сором'язливості можна назвати такі:

  • генетичні – деякі аспекти психології особистості, визначені успадкованим генотипом людини;
  • особисті риси характеру – емоційно чутливі немовлята, які тонко реагують на зовнішні подразники, швидше за все, виростуть сором'язливими дітьми;
  • запозичена поведінка – діти вчаться, наслідуючи найбільш впливові моделі поведінки – батьків. Сором'язливі батьки можуть своїм прикладом навчити сором'язливості своїх дітей;
  • сімейні відносини - діти, які не відчувають надійної батьківської підтримки або в яких часто змінювались няні, можуть боятися чи бути сором'язливими. Діти батьків, які схильні до гіперопіки, можуть боятись і відчувати себе «замкнутими» в певних рамках, особливо в незнайомих ситуаціях;
  • брак спілкування – діти, які були ізольовані від інших протягом перших кількох років свого життя, можуть не мати необхідних соціальних навичок, що дозволяють легко вступати в контакти з незнайомими людьми;
  • жорстка критика – діти, яких дражнили або над якими знущались важливі для них люди (батьки, брати, сестри та інші члени сім'ї або друзі), можуть стати сором’язливими;
  • страх невдачі – діти, яких занадто часто підштовхували зробити те, що перебуває за межами їхніх можливостей, можуть відчувати страх перед невдачею, який проявляється як сором'язливість (адже не виправдавши очікування, їх самопочуття погіршувалося знову і знову).

Замкнуте коло

Якщо дитина соромиться в ситуації соціальної взаємодії, потім вона може нарікати на себе за свою поведінку. Таке самоїдство може зробити її ще більш поглиненою самою собою, самокритичною, що фактично підвищує ймовірність того, що в майбутньому дитина також буде поводитися сором'язливо. З часом її впевненість у собі й почуття власної гідності можуть просто зникнути. Чим менш упевнено почувається дитина, тим більше шансів, що вона буде соромитися.

Ставлення батьків надзвичайно важливе

Батьки мають дуже великий вплив на життя своїх дітей – можливо, навіть набагато більший, ніж уявляють собі. Батькам можна порадити таке:

  • Будьте обережними, щоб не навісити на дитину ярлик «сором'язливої». Діти (і дорослі) схильні жити у відповідності з ярликами, нав'язаними їм іншими людьми.
  • Більше того, не дозволяйте й чужим людям або родичам називати вашу дитину сором'язливою.
  • Коли дитина соромиться, ніколи не критикуйте й не висміюйте її за це. Будьте прихильними, ставтесь до неї зі співчуттям і розумінням.
  • Підтримайте вашу дитину, щоб вона розповіла вам про причини своєї сором'язливості – чого саме вона боїться?
  • Розкажіть дитині про період вашого життя, коли ви теж соромились і як ви подолали це почуття. Оскільки діти часто бачать своїх батьків ідеальними, визнання власної сором'язливості допоможе дитині відчути себе краще і знизить її внутрішнє напруження та занепокоєння.
  • Будьте комунікабельними. Покажіть дитині приклад упевненої поведінки.

Що можуть зробити батьки?

Батьки можуть стимулювати дитину бути більш товариською. Стратегії залежать від конкретної дитини та обставин, але можуть включати в себе такі кроки:

  • Поділіться особистими способами подолання сором'язливості, які ви самі застосовували в житті. Практикуйте їх з вашою дитиною.
  • Розкажіть дитині про значні переваги поведінки без сорому. Наведіть приклади із власного життя.
  • Заохочуйте товариськість. Хваліть дитину в той момент, коли в незнайомій ситуації вона опанувала себе або познайомилася з новою людиною, не проявляючи сором'язливості.
  • Спробуйте разом з дитиною поставити нові завдання. Просувайтесь уперед маленькими, неспішними кроками і хваліть її за прогрес. Наприклад, сказати іншій дитині «привіт» може стати першим її великим кроком.
  • Свідомо створюйте нові ситуації для вашої дитини. Прагніть спочатку до невеликих змін у поведінці й поступово йдіть уперед і вперед. Наприклад, нагородіть дитину, якщо вона привіталася з кимось новим для неї. Будьте прихильними.
  • Переконайтеся, що ваша дитина може займатись тим, що в неї виходить найкраще. Хваліть її за нові навички, якими вона оволоділа.

Професійна допомога

Якщо сором'язливість вашої дитини особливо виснажлива, ви можете звернутись по професійну допомогу до психолога. Варіанти лікування, як правило, включають у себе:

  • стрес-менеджмент;
  • релаксацію;
  • серію консультацій;
  • навчання соціальних навичок.

Про що треба пам'ятати?

  • У незвичній ситуації або при спілкуванні з іншими дітьми чи дорослими в сором'язливої дитини з'являється почуття тривоги та пригніченості.
  • Багато дітей час від часу соромляться, але в житті деяких з них існує ряд обмежень через власну сором'язливість.
  • У важких випадках доцільно звернутись по професійну допомогу.
Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.7 з 5 на основі 11 оцінок.

Розвиток дитини
05.10.2015

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!