Розвиток дитини Статті Психологія дитини Чи достатньо дитині стимулювання?
Чи достатньо дитині стимулювання?
Рейтинг
25

Поради батькам, які допоможуть збалансувати індивідуальне стимулювання для дітей

Чи достатньо дитині стимулювання?

На весіллях серед тих, хто ховається під столом, можна побачити два типи дітей. Перший тип – це зазвичай дитина в товаристві веселого двоюрідного брата з палаючими очима, яка отримує величезне задоволення від викрадення пляшки шампанського, що захоплює своєю незаконністю, або ж радіє іншій «контрабандній» діяльності. Другому типу дитини прохолодні складки скатертини, що звисають зі столу, дають тимчасовий притулок від шуму, метушні й дійства в цілому.

Психологам давно відомо, що різним людям необхідні різні ступені стимулювання (спонукання до дії, стимулу діяльності). Подібно термостату на вашому котлі опалення, який вимикає піч, коли стає занадто спекотно, або запускає систему, коли температура падає нижче допустимої, усі ми схильні регулювати наше довкілля, щоб утримувати рівень стимулювання в межах діапазону, який є для нас оптимальним і сприймається комфортно.

Люди, які люблять високий рівень стимулювання, – це екстраверти. Це комунікабельні, легкі на підйом люди, динамічний і енергетично потужний стиль життя яких живить їх потребу в яскравих враженнях, відчуттях і хвилюванні. На іншому кінці спектра знаходяться крайні інтроверти, яких більш імовірно зустріти на дивані у зручній позі з хорошою книгою далеко від метушні світу.

Такі відмінності є особливістю мозкової діяльності людини і пов'язані з тим, як вона реагує на збудження (активацію ЦНС). Це не означає, що інтроверти не хочуть іноді весело провести час, або що екстраверти ніколи не сидять на місці. Проте контраст способів життя максимально виявлених інтровертів та екстравертів – це ілюстрація того, наскільки ми прагнемо зберегти загальний рівень збудження в межах, які для нас конституційно прийнятні.

Якщо ми не у змозі контролювати рівень збудження (активації ЦНС), то відчуваємо стрес. Фактично, реакція на стрес – це один з механізмів зворотного зв'язку, який дозволяє нам визначити, що ми вийшли із зони комфортного рівня стимуляції. Більшість із нас уже знають, що надмірна стимуляція може мати потужний вплив на дітей. Відвідайте будь-який дитячий день народження, і ви зможете спостерігати цікаві речі. На кожну «дику» дитину, яка стрибає на дивані або намагається розлити желе по всій кімнаті, припадає одна заплакана жертва, для якої цей захід є надмірним випробуванням. Проте ми менш налаштовані усвідомлювати, що якщо рівень стимуляції падає нижче необхідного для нас, це також може призвести до стресу.

Нудьгу терпіти важко, і багато дітей уважають її нестерпною. Більшість із нас визнають, що в надмірно простимульованої дитини, швидше за все, є проблеми з управлінням своєю поведінкою, але те ж саме можна сказати і про недостатньо простимульовану дитину. Одним з перших кроків, який кінолог здійснює відносно неслухняної або агресивної собаки, є достатнє фізичне навантаження. Недостатньо простимульовані діти будуть вдаватись до відчайдушних заходів, щоби підняти свій рівень активації до більш прийнятного діапазону. Ви можете спостерігати це, коли діти, на довгий час пристебнуті ременем безпеки в машині, починають сваритись один з одним, намагаючись підняти рівень хвилювання в безпосередньому середовищі. Крім того, вони можуть намагатися провокувати вас постійним ниттям: «Скоро ми приїдемо?».

Занадто високий або занадто низький рівень стимулювання може бути однаково несприятливим для дітей. Усі діти вимагають і потребують різних рівнів дій і спокою. Вивчіть свою дитину й допоможіть їй пізнати саму себе.

Коли дитина подорослішає, буде корисно допомогти їй зрозуміти, де вона знаходиться на шкалі «інтроверт-екстраверт» і що це означає з точки зору боротьби зі стресом, який супроводжує занадто малу або занадто велику кількість стимулів. Коли вашій дитині виповниться сім років, вона може пройти один з дитячих особистісних тестів, який дасть їй деяке уявлення про рівень необхідного їй стимулювання.

Навчіть дитину розпізнавати, коли їй треба зробити що-небудь активне, цікаве або захоплююче і коли її сенсори внутрішньої напруги свідчать про те, що настав час заспокоїтись. Деякі методи релаксації є корисними інструментами, які можуть допомогти надмірно простимульованій дитині відновити внутрішню рівновагу.

Крім того, переконайтеся, що вашій дитині за необхідності доступний широкий діапазон оптимальних видів діяльності для підвищення рівня стимуляції. В ідеалі, це повинні бути заняття, які не вимагають вашої участі або спостереження. Діти, які багато нудьгують, зрештою, вимагають у своїх батьків різних екстравагантних поїздок та екскурсій; це нормально час від часу, але не може стати основним рішенням проблеми в ті періоди, коли вашій дитині необхідно підняти рівень стимуляції.

Основний спортивний інвентар, такий як футбольні м'ячі, скакалки й ходулі, стане у пригоді дітям, які потребують фізичного стимулювання. Багато батьків запевняють, що великий садовий батут – це вигідне грошове вкладення для таких потреб, до того ж він може стати неабиякою розвагою для дорослих, коли їхні діти сплять.

Не забувайте, що новинки також стимулюють дітей. Для цього можна використовувати чорний ящик – він може містити рецепти страв, які ви й ваша дитина можете разом приготувати, інструкції про пошук скарбу або завдання виготовити три музичні інструменти з побутових предметів. Зараз є багато книг, що містять відповідні пропозиції.

Збірка оповідань серії «Моя пустотлива сестричка» («Пустунка-сестричка» – варіант перекладу видавців) британської дитячої письменниці Дороті Едвардс дає блискучу ідею, яку ви можете легко втілити в життя. Під час одужання сестричка отримує доступ до особливої скриньки скарбів, зібраних другом. Скринька містить ряд інтригуючих, але повсякденних речей: красиву мушлю, паперове віяло, мініатюрну ляльку. Кожний скарб індивідуально упакований і розміщений у власному відділенні. Причина, чому ця скринька особливим чином заінтригувала героїню оповідання, полягає в тому, що вона потрапляє в руки дівчинки лише в особливих випадках. Тому наповнення скриньки зберігає ауру особливої чарівності.

Будете ви робити свою власну скриню зі скарбами чи ні, але принцип мати про запас набір іграшок або ігор, які можна використовувати тільки в особливих випадках, – досить цікавий. Таким чином, можна дітям надати корисне джерело діяльності, коли вони потребують стимуляції. Багатьох дітей у наш час просто завалюють подарунками на Різдво та дні народження. Чому б не підсилити задоволення вашої дитини від подарунків, давши їм доступ до них через рік? Пробуйте, експериментуйте, інтригуйте своїх дітей, і їм завжди буде весело й цікаво.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 5 з 5 на основі 5 оцінок.

Розвиток дитини
07.11.2015

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!