Розвиток дитини Статті Психологія дитини Тривоги, страхи та хвилювання малюків
Тривоги, страхи та хвилювання малюків
Рейтинг
42

Практичні поради, які допоможуть зрозуміти страхи та тривоги дітей і допоможуть їх позбутися

Тривоги, страхи та хвилювання малюків

Тривога – це звична складова поведінкового та емоційного розвитку дитини. Ваш малюк може непокоїтись перед відвідуванням дитячого садка, боятись темряви або їзди на велосипеді. Три-чотири роки – це той віковий період, коли уява дитини може розігратись не на жарт, тому іноді вона боїться досить дивних речей – піратів, прибульців, боїться читати вірш Діду Морозу. Дитина також може хвилюватися через побутові причини: про те, що ви забудете забрати її з дитячого садочка, що великий собака сусідів укусить її за ногу або що інші діти будуть сміятись та показувати на неї пальцем.

Маючи гостре сприйняття навколишньої дійсності, дитина особливо чутлива в ті моменти, коли чує, як мама й тато сваряться, обговорюють непогашений кредит або розмовляють про члена сім'ї, який важко захворів. Деякі діти за своєю природою схильні до більшої тривожності, ніж інші. При цьому в більшості дітей їх найбільш химерні тривоги з часом зникають самостійно.

Чи відчувають діти дошкільного віку особливі види тривоги?

Так. Нижче наводиться коротке пояснення деяких найбільш поширених її видів.

Тривога із приводу розлуки. Хоча страх розлуки досягає піку в півторарічному віці, він часом виникає й через тривалий час після відвідування дитячого садка. Рецидиви зазвичай викликані певними подіями, наприклад, початком навчання у школі, змінами в догляді за дитиною або ночівлею у будинку кращого друга. Просто ваша дитина бореться за формування своєї особистості, самосвідомості, що інколи призводить її до подібних моментів сум'яття. Але занепокоєння розлукою має й позитивну сторону – воно показує, що ваша дитина прив'язана до вас.

Поширені страхи. Монстри під ліжком, сусідський собака, дитячий басейн. Фобії дошкільника різноманітні й численні. Вони є продуктом уяви дитини, що розвивається, та її здатності прогнозувати. Ці побоювання можуть вирости з реального інциденту, наприклад, якщо на дитину гавкав собака чи вона стала свідком автомобільної аварії. Проте цілком імовірно, що ваша дитина буде боятися чогось, про що вона просто чула, – землетрусів, гігантських тарганів, хижих динозаврів. Її страхи можуть виходити з двох першоджерел: активної уяви й відсутності життєвого досвіду, які здатні навіть щось буденне перетворити на загрозливе. Дошкільнята також дуже схильні до сугестивності. Дитина може перейняти страхи своїх приятелів, братів і сестер, людей, яких вона бачить на ТВ-шоу та в новинах, і навіть ваші власні.

Соціальна тривога. Боязкість і сором'язливість надзвичайно поширені серед дітей дошкільного віку. Деякі діти легко взаємодіють з однолітками, але губляться в товаристві дорослих незнайомих людей. Інші малюки почувають себе захищеними серед дорослих, але ніяковіють серед ровесників. Деякі діти на даному віковому етапі тривожаться в будь-якій новій ситуації. На щастя, більшість дошкільнят з часом переростають свою сором'язливість.

Уникання школи. Коли приходить час іти до школи, деякі діти переживають емоційний зрив. Навіть якщо в один день їм подобається школа, наступного дня вони можуть просити вас залишити їх удома й навіть починають скаржитись на біль у животі. Це може бути результатом тривоги про розлуку або виникнути через певну ситуацію, що склалась у школі, – дитину дражнили, вона посварилася з товаришем, хтось щось сказав їй, і це налякало її.

Чим батьки можуть допомогти?

Коли дитина дошкільного віку стає стурбованою або наляканою, зігрійте її обіймами й заспокойте. Але не зупиняйтесь на досягнутому. Допомога малюку в подоланні своїх страхів вимагає творчого підходу. Ось поради, які можуть допомогти вам.

Визнавайте страхи дитини. Деякі із занепокоєнь вашого дошкільника цілком обґрунтовані, і заперечувати їх було б несправедливо. Якщо він, наприклад, боїться загубити вас у магазині, скажіть дитині, що вас це теж лякає, саме тому ви так пильно стежите за нею, і саме тому вона повинна весь час тримати вас у полі зору. Нагадайте дитині, що коли ви відвозите її до бабусі або няні, ви завжди забираєте її.

Обговорюйте з дитиною її неспокій. Просте обговорення страху робить його менш болісним. Ваша дитина почне реготати, коли співставить сюжет свого останнього нічного жаху про одноногого велетня з великим помаранчевим носом. Слухайте, що говорить ваш дошкільник, і це дасть вам докладну інформацію, як допомогти йому позбутись певного страху. Ви можете виявити, наприклад, що страх дитини перед водою – це насправді побоювання гігантського кальмара. Отже, ви зможете з легкістю пояснити, що кальмари не живуть у басейнах, і тим самим заспокоїти її.

Припиніть дорікати дитині. Деякі батьки вважають, що повинні перешкоджати «нав'язливості, прив’язаності» дитини, не розуміючи, що в цьому віці важливіше розвивати в дитини впевненість у собі й самооцінку. Намагайтесь не казати їй «Не роби дурниць» або «Будь хорошим хлопчиком». Примушування дитини погладити собаку, який удвічі більше, ніж вона, або спати без нічника жодним чином не зменшить її страхів. У цьому віці дитина краще підкорює страхи, рухаючись із власною швидкістю. Не потрібно форсувати події.

Знижуйте сприйнятливість дитини. Припустимо, ваша дитина боїться сусідського собаку й не ходить поруч з огорожею, що розділяє ваші ділянки. Заспокойте її, перетворивши проблему на гру. Скажіть дитині, що ви збираєтеся грати в нову версію гри «Дожени мене», при цьому ви будете «будиночком». Попросіть дитину зробити кілька кроків у бік паркану, а потім побігти в «будиночок», де ви можете обійняти її. Робіть це кілька разів, додаючи крок чи два, якщо дитина захоче. З часом ви можете розширити її зону комфорту.

Виганяйте «демонів ночі» вашої дитини. Коли гасне світло, усі види страхів виходять на поверхню. Ваш дошкільник може непокоїтися через те, що монстри ховаються в шафі або щось погане чекає його під ліжком. Щоби зменшити його хвилювання, зробіть ліжко дитини якомога більш «привітним». Аналогічним чином, якщо ваша дитина боїться монстрів, які переховуються в шафі, ви можете сказати: «Я подивилась і не знайшла там нікого. Але ти можеш залишити тут цей смолоскип (світильник), щоб відлякати ілюзорних монстрів». Нічний світильник ефективно відлякує чудовиськ і допомагає дитині зорієнтуватись та оволодіти собою в ті моменти, коли вона прокидається вночі.

Ось ще один підхід, випробуваний батьками: установіть постійний час для сну й дотримуйтесь його, забезпечивши дитині достатню кількість часу для ванної, казки на ніч і кількох хвилин тиші перед тим, як згасне світло. Уникайте суперечок і сварок перед сном, щоб дитина засинала з почуттям повного спокою.

Готуйте дитину до нового. Якщо ваша дитина схильна до хвилювання у великому товаристві чи в нових ситуаціях, їй стане легше, якщо ви будете розповідати їй, чого варто очікувати. Розкажіть дитині, що вона познайомиться з новими людьми й вирушить у нове місце. Будьте позитивними у цей час. Якщо дитина проявляє занепокоєння, попросіть її сформулювати свої страхи; тоді ви зможете придумати способи, щоб заспокоїти її. Нехай дитина візьме із собою улюблену ляльку або м'яку іграшку для забезпечення почуття безпеки. А, коли ви потрапляєте в нове місце, дайте дитині час, щоб призвичаїтися, навіть якщо це означає, що вона проведе півгодини у вас на колінах.

Коли варто звертатися по професійну допомогу?

Хоча побоювання вашого дошкільника можуть здаватися крайністю, вони, імовірно, нормальні для його віку. Тим не менше, поговоріть з вашим сімейним лікарем, якщо тривоги вашої дитини заважають сімейним заходам, перешкоджають їй заводити друзів, стають виправданням, щоб не відвідувати дитячий садок або ігровий майданчик, порушують її сон або призводять до нав'язливої поведінки. У разі необхідності ваш лікар може направити вас до вузьких спеціалістів.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.7 з 5 на основі 9 оцінок.

Розвиток дитини
30.11.2015

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!