Розвиток дитини Статті Дитина і школа Поради досвідчених педагогів шкіл батькам
Поради досвідчених педагогів шкіл батькам
Рейтинг
323

Шість порад-побажань батькам, які допоможуть об'єднати зусилля під час навчання дітей

Поради досвідчених педагогів шкіл батькам

У своїй роботі педагогам доводиться мати справу з різними батьками. Безсумнівно, більшість з них роблять серйозну роботу з виховання своїх дітей. Але все-таки є частина батьків, які роблять учителів нещасними. У цій статті пропонуються поради досвідчених педагогів, якими, на їхню думку, повинні керуватись усі батьки без винятку.

Порада 1. Підтримуйте вчителя.

Кожний учитель скаже, що коли батьки проявляють готовність допомагати вчителю й підтримувати його, то разом вони легше справляються з усіма проблемами, які виникають протягом навчального року. Учителі теж люди, іноді вони можуть робити помилки. Однак, незважаючи ні на що, більшість педагогів – це віддані своїй справі професіонали, які присвячують роботі весь свій час. Звісно, не варто думати, що не існує поганих учителів, але більшість з них виключно кваліфіковані працівники.

Якщо у вашої дитини невмілий, непрофесійний учитель, не судіть по ньому про всіх викладачів, які були, є й будуть у житті дитини, краще висловіть свої побоювання із приводу кваліфікації даного педагога директору школи. Якщо ж у вашої дитини чудовий учитель, постарайтесь, щоб він знав про вашу повагу, а також поділіться своєю думкою з адміністрацією школи. Висловіть свою підтримку не тільки вчителю, а й школі в цілому.

Порада 2. Ставайте й залишайтесь залученими в навчальний процес.

Одна з найнеприємніших тенденцій у школах – це зниження рівня участі батьків у навчанні дітей у міру їх дорослішання. Цей факт надзвичайно поширений і викликає стурбованість, адже діти будь-якого віку перебувають у виграшному становищі саме тоді, коли їхні батьки залишаються залученими до процесу навчання. Хоча, дійсно, перші кілька років школи, можливо, і є найважливішими, але наступні роки навчання також дуже значущі по-своєму.

Діти розумні й інтуїтивні. Коли вони бачать, що батьки беруть меншу участь у їхньому процесі навчання, більшість із них слідом за батьками також знижує свій інтерес до набуття знань. Це сумна реальність, але в середніх і старших класах зазвичай на батьківські збори приходять мало батьків. До того ж приходять в основному ті батьки, яким, на думку вчителів, робити це взагалі не обов'язково, проте взаємозв'язок академічного успіху дитини та своєї участі в її освіті вони не піддають сумніву.

Усі батьки повинні знати, що відбувається в повсякденному шкільному житті їхньої дитини. Ось що їм необхідно робити щодня.

  • Питати в дитини, як пройшов її шкільний день. Заводити розмову про те, що нового вона дізналась, з ким дружить, що їла на обід і т. п.
  • Стежити за тим, щоб у дитини був визначений час на виконання домашнього завдання. Відповідати на всі її запитання та допомагати при необхідності.
  • Читати всі записки/зауваження, які пише вчитель. Записи вчителя – це основна форма спілкування між учителем і батьками. Шукайте їх і читайте, щоб залишатись у курсі подій, що відбуваються.
  • Негайно зв'язуватись з учителем, якщо є які-небудь побоювання.
  • Цінувати освіту вашої дитини та щодня розповідати їй про важливість навчання. Це, мабуть, найбільш цінна допомога батьків у навчанні дітей. Ті діти, які цінують процес навчання й освіту в цілому, частіше домагаються успіху, а ті, хто не цінує, часто зазнають невдачі.

​Порада 3. Не кажіть погано про вчителя у присутності дитини.

Ніщо так не підриває авторитет учителя, як негативні відгуки й погані слова батьків про нього, висловлені у присутності дітей. Бувають моменти, коли ви незадоволені роботою вчителя, але ваша дитина ніколи не повинна про це знати. Це заважає її освіті. Якщо ви усно й категорично висловлюєте неповагу до вчителя, ваша дитина, швидше за все, братиме з вас приклад. Тримайте при собі ваші особисті думки про педагога й діліться ними лише з адміністрацією школи або самим учителем.

Порада 4. Доводьте до кінця свої обіцянки.

Директори шкіл безліч разів зіштовхуються з ситуацією, коли учень порушує дисципліну, після чого в їх кабінет приходять батьки й висловлюють свою цілковиту згоду з учителем і вибачаються за поведінку свого сина чи доньки. Вони обіцяють ужити заходи і покарати дитину вдома, поза школою. Та коли наступного дня вчитель розмовляє з учнем, той каже, що вдома нічого не сталось.

Дітям потрібні режим і дисципліна. Якщо дитина порушує дисципліну, то наслідки повинні бути як у школі, так і вдома. Це показує їй, що батьки та школа – це однодумці, що їй не вдасться уникнути наслідків поганої поведінки. Але якщо ви не маєте наміру доводити до кінця дисциплінарні заходи, то не обіцяйте цього вчителю. Коли ви так робите, то тим самим даєте дитині зрозуміти, що вона може порушити дисципліну, і ніякого покарання за цим не послідує. Доводьте до кінця свої обіцянки.

Порада 5. Не вірте на слово своїй дитині.

Якщо ваша дитина прийшла додому зі школи і сказала, що вчитель кинув у неї коробку із серветками, як ви на це відреагуєте?​

  1. Ви відразу вирішите, що дитина каже правду?
  2. Ви зателефонуєте директору школи або зустрінетеся з ним і вимагатимете, щоб цього вчителя відсторонили від уроків?
  3. Ви агресивно висунете звинувачення вчителю?
  4. Ви зателефонуєте вчителю та призначите зустріч з ним, на якій спокійно попросите пояснити, що сталось?

Якщо ви вибрали будь-який пункт, крім четвертого, то ваш вибір – це найгірший вид ляпаса педагогу. Батьки, які беззастережно вірять звинуваченням дитини на адресу дорослої людини, не прояснивши ситуацію, підривають авторитет цієї людини. Хоча цілком імовірно, що дитина каже правду, учителю необхідно дати право пояснити свою позицію без злісних нападок.

Занадто часто у процесі пояснень діти забувають розповісти про найважливіші (ключові) факти. Вони досить хитрі й винахідливі, і якщо є можливість, завдати вчителю неприємність, вони зроблять це. Батьки та вчителі, які відчувають взаєморозуміння та співпрацюють один з одним, виключають можливість різного роду припущень і помилок, тому що дитина знає, що це не зійде їй з рук.

Порада 6. Не виправдовуйте дитину.

Допомагайте педагогам привчати дитину до відповідальності. Якщо ваша дитина скоїла поганий учинок, не виручайте її, постійно виправдовуючись. Іноді бувають поважні причини, але якщо ви постійно виправдовуєте вашу дитину, то нічим не допомагаєте їй. Ви не зможете вибачатись за неї все життя, тому не дозволяйте їй звикати до ваших виправдань.

Якщо дитина не виконала домашню роботу, не треба телефонувати вчителю й казати, що це ваша вина, тому що ви брали її на футбол. Якщо дитина потрапила в неприємності через те, що б'є іншого учня, не виправдовуйте таку поведінку тим, що це просто старший брат навчив меншого нових прийомів. Міцно стійте на позиціях дисципліни разом зі школою й давайте дітям життєві уроки, які не дадуть їм припуститись серйозних помилок в майбутньому.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 2.3 з 5 на основі 139 оцінок.

Розвиток дитини
05.01.2016

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Валерій
Сайт для розумних батьків. Чесно кажучи, було дуже приємно читати відгуки на цю висмоктану з пальця дурню. Таки розумних батьків вистачає. Чого не скажеш про автора "Шести порад" )))))
Вікторія
А покажіть-но довбодятла, який писав цю статю. Ним уже кілька каналів цікавляться. Є шанси прославитися.
Зоряна
Був випадок у школі із сином-семикласником, який не сприймав вчительку географії, а відтак і сам предмет. Пішла до школи, зустрілась з класним керівником, у розмові виявилось, що не лише у нього є проблеми, а практично в усіх учнів класу. Далі - розмова із вчителькою географії. .. Думала, що таких "раритетів" уже нема в нашій школі - 25 років "совок" розпався, але , на жаль, не в головах...Коротко: позиція автора статті - це позиція цієї вчительки, "методично все правильно", але де ж дитина, особистість?
Tetiana
Фу, ганьба тому вчителю чи директору який написав це!
Юлия
Бред какой-то. Это специально выдали на гора, чтобы увидеть, как разумные родители не поленятся тут свое "фе" написать
Ольга
Жахливо некомпетентна стаття з точки зору дитячої та вікової психології. Педагоги, що є авторами справляють гнітуче постсовкове враження...
Марія
Видаліть це негайно, аби нікому не спало на думку дослухатися такої маячні! Якщо звести всі ці поради до одної, то вийде: нумо, батьки, ополчіться проти власної дитини разом зі школою! А так як її світ в ці роки - сім’я і школа, то влаштуйте в її світі дисципліноване пекло! Звідти, ні для кого не секрет, єдиний вихід- вулиця з усіма належними її атрибутами- алкоголем та наркотиками. Автор , схоже, працював в радянські роки у виправному закладі для неповнолітніх злочинців! Де в цих рядках любов до дітей? Де повага до особистості?
Олена
Хіба батьки, віддавши свою дитину в школу, присягалися опікуватися про вчителя, ціною відносин зі своїми дітьми? З якого року СРСР цей текст? Чи автор? Шкідлива стаття. Батьки, не слухайте автора. Я розчарована виданням. :(
Наталка
Дуже непрофесійний текст. Раджу якомога швидше видалити його з сайту та принести вибачення читачам. Автору ж раджу ніколи не писати про дітей, якщо на його/її думку діти саме такі: "Вони досить хитрі й винахідливі, і якщо є можливість, завдати вчителю неприємність, вони зроблять це." Як ви живете в цьому світі? Сподіваюсь, дітей у вас немає!!!!
Тетяна
"Не вірте дитині"- це не стаття, а посібник "Як зруйнувати стосунки з дітьми". А записи вчителя в щоденнику - це збірник установок "як з дитини зробити нерухомого, німого, покірного робота". Це, ненароком, не наша вчителька писала опус? І в якому столітті? Реформи в освіті 2020 - ау!
doom
Це ж наскільки треба не любити дітей!!! Люди добрі, а потім ми дивуємося, що діти виростають замкнуті, не довіряють батькам? Та ви самі їх штовхаєте на те.
Інна
Це просто жах. Статтю писав ображений вчитель? Що за деспотичне ставлення до дітей? Не вірити своїй дитині, завжди захищати вчителя, карати дитину вдома та ніколи не вірити дітям??? До речі, питати кожного дня у дитини, з ким вона товаришує, що їла на обід, можна у малих дітей. Якби мої батьки це робили у моєму підлітковому віці, то я це сприйняла б як обмеження моєї свободи, бажання контролювати кожен мій крок і суцільну недовіру до мене. Уявіть, якби ваші батьки зараз у вас дорослих запитували кожного дня, а що ви їли на обід, а з ким ви спілкувалися на роботі. PS: У свій час закінчила школу на всі 12. І виключно за рахунок власної відповідальності. Батьки мають буті не тиранами і наглядачами у тюрмі, а навпаки віддавати максимум свободи і пояснювати, що тепер наслідки за навчання лежать на самих дітях.


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!