Розвиток дитини Статті Виховання дитини Різноманітні стилі виховання дітей
Різноманітні стилі виховання дітей
Рейтинг
19

Стилі виховання, про які повинні знати батьки, щоби вчасно змінити свій власний стиль

Різноманітні стилі виховання дітей

Який стиль виховання ви практикуєте? Ви авторитарні чи авторитетні батьки? Кілька років тому такі запитання навіть не піднімались. Адже не було поняття особливого стилю, необхідного для виховання дітей, оскільки виховання вважалось таким же природним процесом, як дихання.

Зараз батькам необхідно вибирати той стиль виховання, який підійде їхній родині, з урахуванням її особливостей і способу життя. Крім того, відомо, що універсального стилю виховання просто не існує, оскільки різні чинники відрізняють одних батьків від інших (зокрема, кількість членів сім'ї, сімейна історія, рівень освіти й культури, соціально-економічний статус тощо).

П'ятнадцять стилів виховання

Ознайомтесь із наступними стилями виховання та знайдіть серед них той, який максимально підійде вашій родині й дитині, а також проаналізуйте стилі, які мають негативний вплив, щоби вчасно розпізнати їх і поміняти на більш позитивні.

1. Авторитарний стиль виховання

Як випливає з назви, даний стиль виховання характеризується суворими правилами й суворим покаранням за їх недотримання. Батьки, які є прихильниками даного стилю, дуже вимогливі та найменш чуйні у ставленні до своїх дітей. Вони не дають їм свободи самовираження та майже не проявляють тепле ставлення до них.

Даний стиль виховання призводить до постійного страху дитини та її низької самооцінки. Таким дітям буває важко керувати соціальними ситуаціями. Деякі з них за межами свого дому проявляють агресивну поведінку, яка є не чим іншим, як засобом висловити й виплеснути своє розчарування та фрустрацію.

2. Авторитетний стиль виховання

На відміну від авторитарного виховання, при цьому стилі виховання батьки встановлюють справедливі й послідовні правила та положення. Вони висувають до дітей високі вимоги, багато чого очікують від них, але разом з тим проявляють чуйність і розуміння. Такі батьки дозволяють дітям висловлювати власну думку та допомагають ставати самостійними й незалежними.

Діти, виховані в авторитетному стилі виховання, набувають впевненість у собі, розвивають позитивні соціальні навички й контроль над своїми емоціями. У подальшому, у дорослому житті, вони більш успішні, компетентні та щасливі.

3. Поблажливе виховання, яке передбачає потурання або вседозволеність

Цей стиль виховання майже не передбачає правил дисципліни. Батьки висувають дуже мало вимог до своїх дітей. У той же час вони проявляють надмірну чуйність у ставленні до них, а також надто поблажливі до їх поведінки. Часто вони відіграють роль друга, а не істинного батька.

Таке виховання може зробити дітей примхливими, невпевненими в собі та знизити їх самооцінку. Діти стають занадто егоцентричним й володіють поганими соціальними навичками. Вони не мають мети в житті, оскільки батьки не ставлять перед ними жодних обмежень і не дають їм керівних принципів.

4. Недбалий або незалучений стиль виховання

Батьки, які дотримуються даного стилю, найменш вимогливі та найменш чуйні у ставленні до своїх дітей. Зв'язок між батьками й дитиною також дуже слабкий. Батьки задовольняють лише базові потреби своїх дітей і нехтують або відхиляють будь-які інші потреби, що виникають.

Вони майже відірвані від життя своїх малюків. Діти, яких виховують недбало, стають емоційно замкненими, наляканими, тривожними й часто перебувають у стані стресу. Такі діти частіше, ніж будь-хто, збиваються з правильного шляху в підлітковому віці.

5. Інтуїтивне (інстинктивне) виховання дітей

Якщо ви є прихильником даного стилю виховання, це означає, що в питаннях виховання ви, швидше за все, керуєтеся своєю інтуїцією або поглядами на життя. Батьки-прихильники цього стилю намагаються виховувати своїх дітей так, як колись виховували їх самих. Вони намагаються дотримуватись тієї ж логіки та правил, які в дитинстві застосовувались у ставленні до них.

6. Виховання, якому властива гіперопіка («вертолітне виховання»)

При цьому стилі батьки, як правило, занадто залучені в життя своїх дітей. Вони немов вертоліт, який кружляє й зависає над дитиною, не залишаючи її ні на хвилину без своєї уваги! Батьки надмірно опікують своїх дітей і всіма силами намагаються забезпечувати їх безпеку й захищеність. Цей стиль доречний для маленьких дітей, тобто для раннього віку, проте в довгостроковій перспективі під впливом гіперопіки діти стають занадто залежними від своїх батьків (як у дрібницях, так і у важливих життєвих питаннях).

7. Повільне виховання

Цей стиль також називають простим або вільним вихованням дітей. Використовуючи його, батьки дозволяють дітям розвиватись на власний розсуд і самим керувати своїм життям. Вони дозволяють дитині досліджувати світ у своєму власному темпі, розвивати власні інтереси і в результаті бути тим, ким вона дійсно хоче бути.

Батьки мало втручаються в життя своїх дітей і дають їм можливість приймати власні рішення. Ідея повільного виховання полягає в тому, щоб діти були щасливі й задоволені своїми досягненнями. Вважається, що такі діти дуже добре справляються з непередбачуваністю реального світу.

8. Природне виховання

У цьому стилі виховання першорядне значення приділяється розвитку міцного емоційного зв'язку між батьками й дітьми. Батьки дуже чутливі до потреб своєї дитини, завжди готові емоційно підтримати її. Найважливішою рисою природного виховання є турбота про розвиток дитячої діяльності: усі свої знання й моральні уявлення дитина набуває самостійно, «відкриває» під непомітним керівництвом батьків, які повинні допомагати природі, забезпечивши дитині можливість вільно рухатися, грати тощо.

Послідовники природного виховання є прихильниками природних пологів і не практикують тілесних покарань. Вважається, що природне виховання допомагає дітям відчувати себе захищеними, щасливими та спокійними людьми.

9. (Егалітарне) виховання, яке передбачає рівноправність

При цьому стилі батьки намагаються давати своїм дітям вибір, який дає їм відчуття рівності та співзвучний із принципами демократії. Уся сім'я живе як одне ціле, як команда, встановлює чесні та справедливі правила й положення. У домі панує командний дух.

Так як діти отримують право голосу в багатьох сімейних питаннях, вони вчаться мистецтва ведення переговорів і досягнення компромісів з раннього віку. Батьки дуже чуйні у ставленні до своїх дітей, і помилки, якщо такі трапляються, розглядаються ними як необхідні можливості навчання.

10. Духовне виховання

При такому підході дитині дається достатньо можливостей для розвитку своїх власних переконань на основі самостійного розвитку особистості. Хоча це не науковий підхід, дитину заохочують розвивати близькі стосунки з Богом і вести збалансоване життя. Уважається, що коли діти ввібрали тверді духовні цінності, їх самооцінка підвищується, вони відчувають себе натхненними та внутрішньо сильними.

11. Позитивне виховання

Цей метод передбачає дії згідно зі здоровим глуздом, заснованим на міцних сімейних принципах. При цьому діти ростуть в атмосфері любові, тепла, підтримки, турботи, позитиву, яка базується на повазі та довірі. Батьки розвивають світогляд своєї дитини, зміцнюють її впевненість у собі, щоби підготувати до непередбачених життєвих обставин.

Батьківська роль полягає в тому, щоб направляти й надихати своїх дітей вірити в себе, контролювати свою долю й не танцювати під чужу дудку. Вважається, що при такому стилі виховання діти мають найкращі перспективи для розвитку позитивного психологічного настрою, позитивних рис характеру, продуктивних життєвих навичок, позитивної самооцінки, щасливого та вдалого життя.

12. Узгоджений розвиток

Це особлива форма позитивного виховання характеризується спробами батьків всебічно відточити таланти своєї дитини за допомогою додаткових позакласних занять. Така форма виховання практикується зазвичай у заможних сім'ях. Для цього стилю виховання характерний також розвиток культури мовлення та здатності до взаємодії дитини з соціальними інститутами.

Дитина, яку виховували в даному стилі, розвиває кращі соціальні навички, ніж її однолітки. Це відбувається тому, що такі діти займаються музикою, спортом, відвідують наукові гуртки й багато іншого.

13. Нарцисичне виховання дітей

Нарцисичні батьки страждають нарцисичним розладом особистості або самозамилуванням (нарцисизмом). З таких людей виходять дуже погані батьки. Вони тримають дітей на короткому повідку, бо заздрять їх самостійності й незалежності. Діти, на думку таких батьків, призначені для того, щоб задовольняти їхні потреби й бажання.

Такого роду виховання негативно позначається на емоційних, вдумливих, соціальних та етичних аспектах поведінки дітей у дорослому віці. Діти ростуть з помилковим переконанням у тому, що вони повинні бути співзалежними у стосунках.

14. Виховання, яке опікує

При цьому стилі виховання діти досліджують навколишній світ під захистом батьків. Батьки вважають, що дітям необхідно розповідати про те, що їм треба й можна досліджувати. Вони несуть відповідальність за захист своєї дитини в її процесі вивчення. Цей метод концентрується на творчості, емпатії та відповідальності. Одна з основних проблем такої моделі виховання – ризик сексуальних відхилень у хлопчиків.

15. Шкідливе («токсичне») виховання

Такого роду виховання властиве батькам, чия негативна поведінка руйнує почуття власного «я» їхньої дитини. Такі батьки знущаються над своїми дітьми фізично, вербально або психологічно, реагують неадекватно або ігнорують емоційні потреби своєї дитини. Їх модель поведінки відбивається у свідомості дітей та переходить з ними в доросле життя, внаслідок чого діти повторюють поведінку своїх батьків.

Стилі виховання хлопчиків і дівчаток відрізняються

Батьки намагаються підбирати різні стилі виховання, орієнтуючись на стать дитини. Дослідження свідчать про те, що татусі впливають на емоційну рівновагу своїх доньок через стиль виховання, який вони практикують, і в меншій мірі за допомогою дисциплінарних заходів (покарання й т. п). До того ж вони, як правило, більш прихильні до донечок, а матері – до синів.

Чому стилі виховання відрізняються?

Після вивчення всіх перерахованих вище стилів виховання ви можете замислитись над питанням, чому б усім батькам не використовувати авторитетну модель виховання дітей. Адже це найоптимальніший стиль, при якому малюк стає впевненим і щасливим.

Потенційні причини використання різних стилів виховання, як указувалось раніше, включають у себе особливості особистості батьків, культурний рівень, історію сім'ї, кількість членів сім'ї, релігію, освіту й соціально-економічний статус батьків. Крім того, у кожній родині різні індивідуальні стилі виховання комбінуються та змішуються. Наприклад, мати може пропонувати авторитетне виховання дітей, а батько віддає перевагу стилю вседозволеності.

Тому батькам вкрай важливо співпрацювати й об'єднувати різні підходи для створення свого унікального стилю виховання дітей.

Чи існують які-небудь обмеження стилів виховання?

Існують деякі дуже важливі обмеження у стилях виховання, про які слід знати. Зокрема, доказ того, що конкретний стиль виховання пов'язаний з певною моделлю поведінки дітей. Однак дослідники кажуть, що взаємозв'язок між моделлю виховання й поведінкою іноді буває слабким. У більшості випадків батьки, які використовують авторитарний стиль, виховують дітей агресивних і неслухняних, а батьки з несуворим стилем виховують дітей успішних у навчанні та впевнених у собі. Але, як би там не було, немає певного «кращого стилю виховання дітей».

Висновок

Різні стилі виховання призводять до різних результатів. Авторитетне виховання, як правило, пов'язане з позитивною поведінкою дітей, їх упевненістю в собі й високою самооцінкою. Є й інші чинники, такі як культурний рівень і соціальний вплив, які відіграють не менш важливу роль у поведінці дитини.

Люди, як правило, повторюють той стиль виховання, в якому виховували їх самих, проте це не позбавляє їх можливості вибрати більш ефективний стиль виховання, який принесе найбільшу користь дитині. Вибирайте свій стиль уважно!

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.8 з 5 на основі 4 оцінок.

Розвиток дитини
17.05.2016

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!