Розвиток дитини Статті Виховання дитини Цілеспрямованість у вихованні дітей
Цілеспрямованість у вихованні дітей
Рейтинг
27

Поради батькам, які допоможуть не збитися з наміченого шляху успішного виховання дітей

Цілеспрямованість у вихованні дітей

Напевно, не багато сучасних батьків виховувались в атмосфері миру й поваги, тому не дивно, що серед прихильників м'якого виховання обговорюється серйозне питання про те, як необхідно долати перешкоди на шляху до позитивних змін.

Перехід від стилю виховання, який передбачає контроль із застосуванням шльопанців, тайм-аутів та інших методів покарання, до стилю виховання, заснованого на взаємозв'язку з дитиною, вимагає кардинальних змін способу мислення й самого способу життя.

Зміни – важка робота. Якщо ви намагаєтесь змінити власні стереотипи, закладені ще в дитинстві, або свої вже вкорінені звички виховання, ви повинні бути готовими до труднощів. Так, як і при будь-якій зміні способу життя, на вашому шляху буде виникати безліч перешкод, які можуть навіть відсувати вас на кілька кроків назад.

Далі пропонуються п'ять порад, які допоможуть вам зберігати спокій і продовжувати рухатись до досягнення ваших цілей у вихованні дітей.

1. Дайте собі слово не висловлювати гнів чи розчарування у формі биття дитини або інших проявів фізичної агресії, і нехай ця обіцянка стане вашою відправною точкою, межею, за яку ви ніколи не будете переступати. Якщо ви не приймете на себе зобов'язань, ніщо не зможе утримати вас від використання старих моделей виховання.

2. Переосмислюйте свою роль у вихованні дітей і відходьте від спроб примушувати, маніпулювати, припрошувати й силувати дитину чи використовувати будь-яку іншу тактику контролю її поведінки. Замість цього розвивайте в дитини прагнення до співпраці на основі її віри в те, що ви приймаєте правильні рішення й хочете, щоб дитина росла щасливою та захищеною. Для цього необхідно переспрямувати всю ту енергію, яку ви використовували, намагаючись контролювати поведінку дитини (зовнішній контроль), на розвиток взаємозв'язку з нею й моделювання того типу поведінки, який ви хочете заохочувати (на внутрішній контроль).

3. Слідкуйте за тим, який приклад ви показуєте дитині. Якщо безпосередньо зараз у відповідь на недостатнє прагнення дитини до співпраці з вами ви наполягаєте на своєму й реагуєте за допомогою гніву та демонстрації сили, яку поведінку ви моделюєте? Упертість і відсутність емоційного контролю (тобто дорослі істерики). Якщо замість цього ви налагоджуєте зв'язок з дитиною, зацікавлюєте її творчими способами вирішення проблем і намагаєтесь разом знайти рішення наявного питання, що ви моделюєте? Компроміс, винахідливість і співробітництво. Безумовно, цінні уроки життя!

4. Працюйте над собою. Нагадуйте собі про те, що до емоційних спалахів призводять ваші власні емоції, хвилювання й очікування, а не поведінка вашого малюка. Спитайте в себе, чому ви засмучені. Досліджуйте свої внутрішні спонукальні мотиви. Навчіться справлятися з ними внутрішньо й не допускайте зовнішніх реакцій.

5. Виберіть предмет певного кольору, який допоможе вам зберігати самоконтроль, тобто те, на що можна подивитись або доторкнутись, коли ви відчуєте, що знову повертаєтесь до старого мислення й моделей поведінки. Це може бути намисто, браслет чи брелок у кольорі, що відбиває суть батька, яким ви хочете стати, тобто предмет, який допоможе вам зберігати зосередженість на шляху до мети.

Кольори мають психологічне значення, тому корисно вибирати синій колір, який є кольором миру й довіри; бірюзовий – колір спілкування, рожевий – колір безмежної любові чи маджента – колір гармонії.

Ви можете також розмістити по всьому дому предмети обраного вами кольору як нагадування про мирну сім'ї, яку ви намагаєтесь створити, і як символ змін та оновлення, який допоможе вам зупинитися, зробити глибокий вдих і подумати, перш ніж реагувати на вашу дитину.

Пам'ятайте: для того щоби перейти від вимогливого послуху до запрошувальної співпраці, потрібні великі зміни, і якщо ви практикуєте конфронтаційну модель виховання, цей процес вимагатиме від вас багато часу й терпіння.

Майте на увазі, що жоден стиль виховання не може перетворити дитину на дорослу людину або в ідеального маленького васала, який в усьому вам підкорятиметься. Зрештою, діти – це недосконалі маленькі люди, яких виховують недосконалі дорослі в недосконалому світі! Отже, милосердя й любов завжди мають бути вашими керівними принципами.

Зрушення вашого мислення від очікування або вимоги слухняності до співпраці, розуміння дитини та зв'язку з нею є першим і найбільш важливим кроком на шляху до більш м'якого стилю виховання й мирної сім'ї. Тому, замість фрази «Якщо ти не прибереш за собою посуд у раковину, то не отримаєш морозиво на десерт», спробуйте сказати: «Дай мені знати, коли ти збереш посуд у мийку, щоб я могла дати тобі морозиво».

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.5 з 5 на основі 6 оцінок.

Розвиток дитини
26.05.2016

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!