Розвиток дитини Статті Виховання дитини Як розповісти дитині про смерть
Як розповісти дитині про смерть
Рейтинг
66

Діти не розуміють, що таке смерть і куди «йдуть» близькі, але й невідомiсть для них небезпечна

Як розповісти дитині про смерть

Зникнення

«Чому бабуся поїхала? А коли вона повернеться? Може, ми їй зателефонуємо?» - у житті батьків настає такий момент, коли їхня дитина змушена зіткнутися зі смертю.

І хоча смерть – явище неминуче, вона завжди приголомшує. Батьки вкрай неохоче торкаються цієї теми в розмовах з дітьми, бажаючи вберегти їх від страху, болю та стресу. Трапляється однак, що смерть безпосередньо приходить у сім'ю й волею долі змушує батьків порозмовляти про неї. Коли хтось помирає, перед нами постає питання, що сказати дитині: правду чи, може, краще почекати? Як грамотно й мудро повести розмову, щоб не нашкодити малюку, щоб у той же час дитина зрозуміла те, що нам самим досить нелегко усвiдомити. Але все ж не слід уникати такої розмови, важливо постаратися підібрати слова, які б відповідали віку дитини. Далі мова йтиме про те, як розмовляти з дитиною про смерть.

Правда, правда й тільки правда

Почнемо з того, що діти чудово відчувають емоції дорослих, тому від них важко приховати правду або прикинутись, ніби нічого не відбувається. Буває, що дорослі з тяжким тягарем на душі, бажаючи захистити дитину, уникають правди про смерть, кажучи, наприклад, що бабуся поїхала чи дідусь заснув і спить. Багато батьків думають, що дитина забуде рiдну людину і з часом звикне до її відсутності. Однак якщо малюк бачить, що мама плаче, а тато все ще сумує, у нього наростає тривога. Як наслідок, дитина може зв'язати сон або ж від'їзд із чимось поганим і небезпечним. У результаті можуть виникнути проблеми із засинанням, нічні кошмари або необґрунтований страх, коли мама або тато будуть виходити з дому. Неправда жодним чином не зменшить тугу дитини, крім того, у неї може з'явитися злість від того, що людина, яка «поїхала», так довго не повертається.

Настільки просто, наскільки це можливо

Зазвичай, коли в дитини виникає питання в якійсь ситуації, батьки реагують природно і надають необхідну інформацію. Так повинно бути й перед обличчям смерті. Смерть близької людини – ситуація складна, важка, але природна: життя кожної людини має свій кінець. Дорослі часто думають, що така розмова може дитину налякати. Це хибна думка, тому що мовчання лякає дітей значно більше! Дитині потрібно знати, що сталось. У зв'язку з цим бажано почати розмову про смерть відразу ж, як тільки відбудуться пов'язані з нею події й дитина почне засипати батьків безлiччю запитань. На всі поставлені запитання необхідно відповідати правдиво, регулюючи зміст висловлювань відповідно віку дитини та її свiтосприйняття. Найпростіше, як уміємо, за допомогою звичайної мови – такої, яку ми використовуємо в повсякденному житті. Ми можемо сказати, наприклад: «Серце перестало битись». Варто вiдмовитись від таких слів, як «пішов», тому що дитина може інтерпретувати їх по-різному, не так, як ми можемо того очікувати. У розумінні дитини, якщо хтось пішов, то повернеться.

Дорогі батьки, якщо ви почуєте запитання, на яке не будете знати відповіді, дозвольте собі сказати: «Не знаю». Не бійтеся чогось не знати!

Конкретика

До п'яти років життя дитина не здатна зрозуміти, що таке смерть. Це відбувається через відсутність відчуття часу, що призводить до того, що малюк не розуміє значення слів «завжди» або «ніколи». У зв'язку з цим смерть він розуміє як стан тимчасовий та оборотний. Маленька дитина думає, що чиясь відсутність тимчасова, й очікує повернення цієї людини. Іноді переповнений злістю малюк використовує цей принцип у ставленні до батьків або іншої важливої для нього людини: «Я хочу, щоб ти помер», – каже він, що означає: «Я хочу, щоб ти на деякий час зник».

Отже, малюк потребує конкретної інформації, яка підготує його до конкретних змін – зникнення людини, яка грала з ним, пригощала солодощами або розповідала найцікавіші у світі казки. Щоб допомогти дитині зрозуміти, що таке смерть, можна перерахувати ті зміни, які відбувались на останньому етапі життя померлої людини: «Вона (бабуся) лежала в ліжку, була втомлена, їй не вистачало сил на прогулянки, вона перестала їсти». Інформація такого роду дозволить дитині прийняти конкретні зміни: зникла людина, яка приділяла їй час. Важливо, щоб розмова з дитиною проходила безпосередньо навколо цих реальних змін. Роз'ясніть їй, що померлі люди спочивають на цвинтарі, там горить свічка, і близькі згадують спільно проведені хвилини, які закарбувались в їхній пам'яті.

Безповоротно

Найчастіше після п'ятого року життя діти починають розуміти, що смерть – це стан, з якого немає повернення, сприймають її як утрату остаточну й безповоротну, тому й переживають сильніше. Дитина поступово дізнається про те, що в житті відбуваються сумні речі, навіть якщо їм дуже старались перешкодити. Вона починає розуміти, що ми можемо вплинути не на все, а дорослі в деяких ситуаціях бувають безпорадними. У свідомості дітей поступово вимальовується тема смерті. Вони починають боятись утратити людей, яких люблять. Така свідомість пробуджує в маленькiй людинi почуття, якими їй важко оволодiти самотужки.

Варто заохочувати дитину, щоб вона намагалась висловити свої переживання, викласти їх, наприклад, малюючи на папері. Але найголовніше – це бути поруч з дитиною, проявляти готовність до розмови, уважно слухати й терпляче відповідати на всі її запитання. Таким чином ми забезпечуємо їй відчуття безпеки. Це дуже важливо, тому що хвороба і смерть можуть викликати в шестирічної дитини страх за власне життя й життя батьків.

Приблизно в дев'ять років діти починають розуміти смерть, як дорослі. У підлітковому віці зазвичай кожний уже має за плечима досвід утрати близької людини або тварини.

Прощання

Часто в батьків виникає питання, чи повинна дитина брати участь у церемонії похорону. Варто брати до уваги зрілість дитини, а також дослухатись до батьківської інтуїції. Батьки краще за всіх знають свою дитину, а також знають, що для неї є найбільш прийнятним. Якщо дитина повинна бути присутня на похоронi, необхідно підготувати її до того, що там відбуватиметься і що означає ця церемонія. Попередьте про те, що буде труна, що це час прощання з дорогою людиною, що на похорон приходять люди, для яких померлий був близьким і значущим. Важливо, щоб дитину супроводжувала емоційно стримана людина, яка зможе її підтримати. Якщо дитина не бере участі в похоронi, можна надати їй іншу можливість попрощатися із близькою людиною. Наприклад, запропонувати дитині самостійно намалювати малюнок для померлого, який батьки візьмуть із собою на похорон.

Сила слухання дитини

Розмови на важкі теми, до яких, безумовно, відноситься і смерть, мають дуже велике значення для подальшого життя дітей. Буває, що дорослі люди в моменти психологічної кризи, перебуваючи в кабінеті психотерапевта, відчувають потребу порозмовляти про ще з дитинства не пережиту жалобу за втраченою близькою людиною або про почуття самотності, в якому ще дитиною (підлітком) переживали важкі для усвiдомлення почуття.

Серед багатьох важких питань, які народжуються не тільки в голові батька, а й у дитини, одне можна сказати точно: у такій ситуації кожна дитина потребує людини, яка буде готова її слухати, пояснювати незрозуміле, підтримувати розмову та відповідати на її нескінченні запитання.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.4 з 5 на основі 15 оцінок.

Розвиток дитини
02.07.2015

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!