Розвиток дитини Статті Виховання дитини Особливості виховання неслухняних дітей
Особливості виховання неслухняних дітей
Рейтинг
84

Відповіді фахівців на чотири непростих запитання про те, як виховувати неслухняних дітей

Особливості виховання неслухняних дітей

Є тема, яка знаходить відгук у більшості батьків, – підходи до виховання неслухняних дітей. У статті наведено деякі з найскладніших запитань про неслухняність і зухвалу поведінку дітей, а також кілька випробуваних стратегій боротьби з подібними поведінковими проблемами.

Запитання 1

Тринадцятирічна дівчинка вперта й неслухняна. Вона не допомагає матері в домашніх справах, недбало ставиться до дорогих речей, таких як планшет і мобільний телефон, проявляє тотальну байдужість і лінь у ставленні до життя в цілому. Мати постійно обурюється, вигукує вимоги й погрози, але це не допомагає. Батьки просто в розпачі! Як можна допомогти їм у цій ситуації?

Більшості батьків, безумовно, знайома та близька подібна ситуація. Але справа тут ось у чому: докори й суперечки з дітьми (або з ким завгодно) ніколи не допомагають. Подумайте над тим, чи є у вашому житті близька людина – чоловік, колега, батько або родич, який використовує докори, щоби змінити поведінку або ситуацію, яка його не задовольняє. Коли це відбувається, як ви реагуєте, що робите? Швидше за все, вас засмучує спроба вирішити проблему за допомогою прискіпувань, і ви просто ігноруєте цю людину.

Діти діють точнісінько так само. Батьки проявляють своє незадоволення, прискіпуються – у результаті стресу, щирого розчарування або просто за звичкою – й очікують результатів. Важливо розуміти, що обурення й докори не призводять ні до чого, крім зіпсованих взаємин між вами й дитиною. А все тому, що діти розуміють, що батьки будуть знову і знову повторювати одне й те саме та не приведуть свої погрози у виконання, не покладуть на них належну відповідальність. Чим більше ми звинувачуємо дітей, прискіпуємось до них, тим більше вони ігнорують нас і ті правила, які ми намагаємось установити, наприклад, виконання домашніх обов'язків. Це перетворюється на замкнуте коло. Але якщо ви припините й почнете діяти трохи по-іншому, ваша дитина почне звертати на вас увагу.

Почніть із простого: зобов'яжіть її виконувати одне завдання й не перевантажуйте довгим списком справ. Наприклад, ви хочете, щоб дитина мила після себе посуд, виносила сміття й розкладала свою білизну після прання. Спочатку поставте у пріоритет виконання дитиною одного завдання, наприклад, попросіть її забирати й розкладати по полицях свій випраний одяг. Такий пріоритет допоможе вам обом установити реалістичні очікування, виконати завдання до кінця й домогтись успіху.

Плануйте способи, за допомогою яких вам буде легше домогтись від дитини виконання її обов'язків. Ми іноді вигукуємо накази, наприклад: «Прибери свій чистий одяг у шафу негайно!», але потім відмовляємось дотримуватися власних обмежень і не піддаємо дитину наслідкам порушення правил, які ми самі ж і встановили. Буде краще, якщо ви станете розмовляти спокійно й авторитетно: «На тобі сьогодні лежить відповідальність розкласти свій чистий одяг по полицях. Будь ласка, зроби це перед тим, як сісти за переписку із друзями». А потім розверніться й вийдіть з кімнати. Це додасть вам авторитету, тому що ви проявите спокій і контроль над емоціями.

Спочатку, як тільки ви припините прискіпуватись до дитини, кричати та просити її, то, імовірно, відчуєте себе трохи дивно й незручно. Дійте так, ніби ви впевнені в собі й очікуєте, що робота буде виконана обов'язково. Спочатку вам буде треба залучити акторський талант, але потім, коли діти побачать, що у вашій поведінці відбуваються глибокі, але позитивні зміни, це застане їх зненацька. Вони почнуть розуміти, що докори та прискіпування залишились у минулому, і вони вже не зможуть подавати себе як «жертву».

Запитання 2

Неслухняна п'ятирічна дівчинка огризається у відповідь на батьківські вимоги, закочує істерики та вважає, що вона може вказувати дорослим, що їм треба робити. Батьки безуспішно випробували всі відомі їм способи, щоби примусити дитину поводитись належним чином. Як ще можна допомогти дівчинці стати на правильний шлях?

Яким би нестерпним не був цей виховний момент, батькам не варто турбуватися: здебільшого це цілком нормально. Власне, це тест, який ваша дитина примушує проходити вас, своїх батьків. Причина істерик, як правило, полягає в тому, що малюк не отримує того, чого хоче. Коли щось іде не за його власним планом, він засмучується, і для того, щоби привернути вашу увагу, впадає в істерику.

Як же припинити прояв таких емоційних сплесків? На думку фахівців, ефективно припинити прояв емоційних сплесків можна тільки ігноруючи їх. Звісно, легше сказати, ніж зробити, але коли ви залучаєте свій авторитет, щоби припинити істерику дитини, це тільки розпалює її й дає привід продовжувати, оскільки вона бачить, що ви реагуєте на її поведінку. У цей момент нічого не можна зробити. Насправді, майже все, що ви спробуєте робити, тільки погіршить ситуацію. Тільки після того як дитина заспокоїться, вам варто спробувати порозмовляти з нею.

Дайте дитині перепочинок. Іноді, коли вона збуджена та схвильована, найкраще дати їй можливість «випустити пару». Дозвольте їй кричати, тупати ногами або ридати. Одночасно намагайтесь ігнорувати її істерику, і ви почнете здійснювати потрібний вплив. Даючи дитині «простір», ви дозволите їй випустити свої негативні емоції назовні, опанувати себе й повернути самовладання, при цьому не перекрикуючи вас.

Одна з улюблених стратегій, які пропонують фахівці, – просто міцні обійми! Ви можете подумати, що це нерозумно, адже дитина знаходиться у стані нервового зриву, але обіймаючи дитину з любов'ю під час істерики, ви даєте їй зрозуміти, що любите її, незважаючи ні на що, і надаєте їй безпечне місце тоді, коли вона емоційно не може впоратися із ситуацією.

Запитання 3

У багатодітній родині з матір'ю-одиначкою один із синів поводиться нешанобливо й зухвало у ставленні до неї. Крім того, що він не бажає допомагати по господарству або робити домашні завдання, він знущається над молодшим братом, краде його іграшки, постійно ображає його. Мати в цій ситуації відчуває себе безпорадною, її дії не призводять до зміни поведінки дитини. Вона виснажена й роздратована. Як можна допомогти їй у цій ситуації?

Виховання дітей може виявитися складним завданням, навіть коли залучені мати й батько, але робити це самотужки ще важче. Коли одна дитина поводиться огидно у ставленні до брата чи сестри, це, як правило, відбувається тому, що вона просто не знає, як упоратися із власними емоціями й вирішити проблему.

У першу чергу, коли ви бачите, як одна дитина погано ставиться до іншої, дуже важливо зберігати спокій і самоконтроль. Якщо ви зможете залишатися спокійними й не гарячкувати, то навчите своїх дітей управляти емоціями відповідним чином. Якщо ви увійшли в кухню та стали свідком того, як дитина кричить на свого брата, бо той їсть замість того, щоб винести сміття, не кричіть у відповідь, а спокійно запросіть дитину перекусити разом з вами, а потім спитайте в неї наодинці впевненим тоном: «Що тебе так засмутило? Ти ж знаєш, що в нашій родині ми ставимось один до одного по-доброму, без гніву». Можливо, дитина буде занадто розгнівана, щоб відповісти належним чином, але зате ви дасте їй зрозуміти, що бачите, що вона погано контролює свою поведінку, але при цьому більше зацікавлені в тому, щоб дізнатися, що її турбує та примушує нервувати, ніж у тому, щоби кричати на неї за те, що вона робить неправильно.

Якщо ваші діти ще не навчилися справлятися із гнівом та іншими негативними емоціями, їм важливо дізнатись, як можна дати волю почуттям, не ображаючи інших і себе. Багато дорослих у дитинстві не навчились контролювати свої емоції, тому коли в нас щось іде не так і ми зриваємось на очах у дітей, то показуємо їм, що реагувати за допомогою гніву – це нормально.

Уявімо, що ви везете дітей на тренування й вас намагається підрізати інша машина. Якщо ви втратите самовладання, почнете тиснути на гудок, обзивати водія, то навчите дитину, що погано ставитись до інших людей тільки тому, що вони розгнівали вас, – це нормальна поведінка. Спробуйте стримати себе та сказати: «Мамі терміново треба зробити кілька глибоких вдихів, тому що той водій явно порушує правила. Я сподіваюся, що в нього є дуже вагома причина для такого рішення». Таким висловом ви закладаєте основи правильного реагування у випадку, коли хтось робить те, що дратує вас або гнівить. Якщо ви постійно демонструєте дітям спокійну поведінку в реальних життєвих ситуаціях, вони почнуть робити те ж саме в повсякденному житті.

Дуже часто погана поведінка дитини у ставленні до брата чи сестри викликана її бажанням і потребою у вашій індивідуальній увазі до неї. Іноді її важко забезпечити, особливо якщо врахувати, що ви тяжко працювали весь день, займались домашнім господарством і дбали про всіх своїх дітей. Шукайте можливості протягом дня/тижня приділяти десять-п'ятнадцять хвилин вашої безроздільної уваги кожному з дітей. Цей час можна знаходити вранці, коли інші діти ще сплять, або після вечері, під час миття посуду. Хвилини теплого спілкування з дитиною допоможуть скоротити кількість емоційних спалахів і конфліктів братів і сестер у майбутньому.

Запитання 4

Як найкраще дати зрозуміти своїм дітям, що ви не збираєтесь терпіти грубу й зухвалу поведінку в сім'ї?

Чудове запитання. Фахівці вважають, що ми можемо допомогти нашим дітям стати ввічливими та слухняними, якщо із самого початку послідовно й чітко пояснимо, чого очікуємо від них. Послідовність дуже важлива, звісно, якщо ви не хочете підкріплювати шкідливі звички. Як тільки ваша дитина досить подорослішає, щоби зрозуміти, що погана поведінка призводить до негативних для неї наслідків, не давайте їй шансів на повторення прояву небажаної поведінки. В іншому випадку все, що ви кажете, вона не буде сприймати всерйоз і вважатиме, що погана поведінка може зійти їй з рук, тому що ви самі несерйозно ставитесь до власних правил.

Якщо ви прийшли в гості до друга вашого сина, а ваш син відгукнувся про його матір украй неприємним чином, скажіть твердо: «Ти ж знаєш, у нашій родині такі слова неприпустимі. Ми зараз же йдемо додому, щоб у тебе був час подумати про те, що ти сказав» і підіть негайно після того, як він вибачиться. Не торгуйтеся з дитиною, не пропонуйте їй морозиво або гроші в обмін на кращу поведінку. Такі дії завдають найбільшу шкоду, ними ви тільки провокуватимете погану поведінку й можете спричинити ще гіршу в майбутньому, тому що дитина захоче перевірити, як далеко може підштовхнути вас, перш ніж ви запропонуєте ще одну угоду.

Будьте прихильником позитивних змін! Розвивайте у ваших дітей добре ставлення до інших людей. Хваліть їх за хорошу поведінку, нагороджуйте, коли вони демонструють готовність до співпраці. Позитивне підкріплення може суттєво вплинути на виховання відповідальної дитини.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.7 з 5 на основі 18 оцінок.

Розвиток дитини
25.08.2016

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!