Розвиток дитини Статті Виховання дитини Труднощі виховання дворічних малюків
Труднощі виховання дворічних малюків
Рейтинг
43

Причини періодичних проблем і поради батькам про те, як взаємодіяти з малюком

Труднощі виховання дворічних малюків

Дворічний вік – це етап розвитку малюка, який інколи приносить дуже багато прикрощів і турбот. Більшість матерів відзначають помітні зміни в настрої дітей, занадто часте використання ними слова «ні» й неконтрольовані прояви істерики. Як правило, цей етап набирає оберти тоді, коли в малюків починається внутрішня боротьба між прагненням до самостійності й бажанням отримувати підтримку й опору в дорослих. Дитина то чіпляється за тата чи маму, то біжить в протилежному напрямку. Проте є способи полегшити проходження цього вікового етапу й дітям, і батькам. Позитивні навички виховання малюків і спокій – ось усе, що вам потрібно, щоби впоратися з труднощами дворічного віку.

Причини проблем у дворічному віці

Дитина у два роки зазнає значних емоційних, соціальних, інтелектуальних і рухових змін. Її словниковий запас збільшується, а разом з ним ростуть тривожність і готовність до самостійного виконання завдань. Малюк у цьому віці виявляє, що повинен дотримуватись певних правил. Більшість дворічних дітей часто ще не вміють рухатись так швидко, як їм хотілось би, і не можуть контролювати свої емоції. Крім того, вони не вміють чітко та ясно повідомляти про свої потреби. Як наслідок, починаються прояви поганої поведінки та фрустрацій, які часто називають «кризою двох років».

Як правильно справлятися з поведінковими проблемами

До істерики

Істерики відбуваються, коли ваша дитина відчуває перевантаженість, нудьгу, утому або голод. Ви можете прогнозувати її істерики, звертаючи пильну увагу на реакції дитини на різні ситуації й невербальні підказки, які дає вам малюк. Щоб дитина залишалася спокійною, потрібно вчасно дати їй перекусити, укласти в ліжко або перейти до більш спокійних занять.

Під час істерики

Коли починається істерика, намагайтеся зберегти спокій і зробити все можливе, щоб уникнути необачного підкріплення такої поведінки. Сховайте свої емоції подалі, оскільки навіть легкий вираз вашого засмучення, розчарування або хвилювання може загострити емоції дитини. Не вступайте в конфлікт і не смійтеся з дитини; намагайтесь повністю ігнорувати її й не підтримувати жодного фізичного або зорового контакту, доки спокій вашого малюка не відновиться. Ваша поведінка допоможе не допустити розпалювання істерики.

Після істерики

Коли напад істерики закінчиться, продемонструйте дитині свою опіку й підтримку в позитивному ключі. Розмовляйте з малюком у розслабленому тоні, учіть його, що треба висловлювати свої емоції за допомогою слів, а не влаштовувати істерики або ціле шоу.

Істерика

у громадському місці

Коли дитина плаче вдома – це ще можна терпіти, але ніхто не розраховує на ваш хороший настрій, коли малюк закотить істерику у громадському місці, створюючи безлад і змушуючи вас відчувати себе ніяково. Коли істерика розпікається на публіці, не займайтеся самозвинуваченням, уважаючи, що ви поганий батько або мати. Багато людей, які стали свідками такої поведінки, теж можуть виявитись батьками, тому поставляться до вашої ситуації з розумінням. Як же подолати її? Візьміть дитину на руки й віднесіть у спокійне, тихе місце, наприклад, у туалет або в машину, де ви зможете обійняти її й підтримати.

 

Додаткові поради про те, як упоратися із труднощами дворічного віку

Украй важливо розуміти, що в міру зростання дитина робить послідовні кроки на шляху до фізичної, емоційної та особистої незалежності. Як батьки ви можете полегшити цей процес і допомогти їй стати самодостатньою особистістю без шкоди для дисципліни.

1. Зберігайте непохитність і пропонуйте альтернативу

Дитина влаштовує істерику, коли не отримує бажаного. Найкраще, що ви можете зробити в таких обставинах, – це залишатись на своїй позиції й не піддаватись вимогам вашого малюка. Коли дитина бачить, що батьки легко піддаються на її істерики, вона набуває звички отримувати те, чого хоче, улаштовуючи видовищні вистави. У такій ситуації будьте непохитні й ігноруйте малюка; але при цьому забезпечте його безпеку. Як тільки малюк повернеться у свій нормальний спокійний стан, укажіть йому альтернативні способи «випустити» своє засмучення, незадоволення й незгоду.

2. Уникайте протиборств і пропонуйте право вибору

На шляху від віку немовляти до дитячого віку малюк здобуває незалежність, що призводить до спроб контролювати все за своїм бажанням і в будь-якій ситуації. У свою чергу, прагнення до контролю призводить до протиборства, боротьби за владу між дитиною, яка хоче все робити по-своєму й бути головною, і батьками, які по праву вважають себе головними й відповідальними за все. Градус такого протистояння можна до певної міри зменшити, даючи дитині можливість і право вибору якомога частіше. Наприклад, перед сном ви можете дозволити дитині вибрати одну із двох пар піжам. Дитину можна позбавити права вибору часу, коли їй слід лягати спати, але вибір піжами допомагає їй певною мірою відчувати контроль над ситуацією.

3. Вивчіть і використовуйте методи дисципліни й забезпечте наслідки

Привчаючи дитину до дисципліни, постарайтеся, щоб наслідки поведінки були безпосередньо пов'язані із провиною й відбувались безпосередньо після неї. Наприклад, якщо дитина кидає їжу на підлогу, вимагайте, щоб вона прибрала за собою, це набагато ефективніший наслідок порівняно із забороною грати з іграшками колись потім. Для того щоб діти пов'язували поведінку з дисципліною, ви повинні бути дуже розбірливими в наслідках. Деяким малюкам можуть краще підходити такі дисциплінарні заходи, як тайм-аут і позбавлення привілеїв, за умови, що вони прийнятні в конкретній ситуації.

4. Забезпечте емоційну підтримку дитини

Коли ваш дворічний малюк засмучений або відчуває розчарування, підтримайте його й допоможіть знайти вихід негативних емоцій. Із цією метою можна побігати з ним наввипередки або просто побродити на свіжому повітрі. Якщо ви навчите дитину корисних методів управління прикрістю й розчаруванням (фрустрацією), вона стане більш мирною та спокійною в майбутньому. Крім того, ви можете запропонувати дитині свою допомогу, якщо в неї не виходить зробити щось самостійно (не даючи їй відчути, що ви допомагаєте).

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.3 з 5 на основі 10 оцінок.

Розвиток дитини
07.10.2016

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!