Розвиток дитини Статті Виховання дитини Як навчити дитину слухати батьків
Як навчити дитину слухати батьків
Рейтинг
278

Чотири простих поради, які допоможуть батькам повернути прихильність і увагу дитини

Як навчити дитину слухати батьків

Ви раптово помітили, що в дитини змінилося ставлення до вас? Ви відчуваєте, що ваше миле дитя, яке донедавна ловило кожне ваше слово, несподівано перетворилось на зовсім іншу людину, яка просто не слухає вас? Ви боїєтеся, що це може виявитись попередженням про протест, що наростає? Якщо ви зіткнулися з будь-якою з перерахованих вище ситуацій і хочете отримати кілька виховних порад, які сприятимуть зміцненню вашого зв'язку з дитиною та змусять її знову слухати вас, ця стаття допоможе в цьому.

Чотири простих поради про те, як спонукати дитину слухати батьків

Запам'ятайте головне правило: поведінку, якої ви очікуєте від своєї дитини, треба випереджати власним прикладом. Ваша дитина завжди все повторює за вами й перші життєві уроки отримує безпосередньо від вас. Усе, що ви робите чи не робите, певним чином впливає на вашу дитину. Якщо ви хочете, щоб вона слухала вас, дуже важливо, щоб ви самі дотримувались того, що проповідуєте.

Почніть слухати свою дитину. Навчити дитину слухати батьків – завдання складне. Якщо ви хочете цього домогтись, покажіть приклад і поставте мету розвинути в собі навички хорошого слухача.

  • Постарайтеся приділяти дитині всю свою увагу. Якщо вона підходить до вас і хоче порозмовляти про щось, хай і буденне, залиште всі справи й уважно її вислухайте.
  • Налагодьте правильний зоровий контакт, щоби переконати дитину в тому, що ви дійсно уважні до її слів.
  • Зберігайте мовчання й дозвольте дитині висловитись першою. Іноді корисно просто вислухати дитину, не перериваючи її мову своїми порадами.
  • Уникайте давати односкладові відповіді, оскільки дитина може сприйняти їх як відсутність вашого інтересу до розмови. Вислухайте те, що каже дитина, і відповідайте відповідно до її очікувань і потреб. Іноді достатньо простого «добре» чи «хм», але іноді дитина чекає від вас розгорнутої відповіді, що включає докладні пояснення.
  • Допоможіть дитині поділитись усіма своїми емоціями й переживаннями, спонукаючи її розмовляти з вами тоді, коли хочеться, у будь-який час. Коли дитина бачитиме, що ви уважні, вона захоче поділитися найсокровеннішим і ваші взаємини стануть більш довірливими.
  • Під час розмови з дитиною стежте за тоном свого голосу. Важливо не просто висловити те, що ви вважаєте за потрібне, важливо говорити правильним тоном з потрібною інтонацією. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина слухала вас, важливо навчитися взаємодіяти з нею грамотно.

Зверніть увагу на мову тіла. Коли ви вчите дитину слухати вас, поряд з повною увагою й тоном вашого голосу дуже важливу роль також відіграє мова тіла.

  • Пам'ятайте, що різні ситуації й розмови вимагають відповідної міміки й пантоміміки. Щоразу, коли ви спілкуєтеся з дитиною, постарайтесь не викрикувати з іншої кімнати, вона повинна бачити і зчитувати вашу мову тіла.
  • Зоровий контакт дуже важливий, тому опустіться донизу – на рівень зросту вашої дитини і слухайте, що вона каже або ж говоріть самі.
  • Усі настанови, які ви даєте дитині, повинні бути зрозумілими і простими. Не треба казати їй таким чином: «Закінчуй вечерю, збери шкільну сумку й лягай спати о двадцятій годині». Краще порадьте їй поквапитися з вечерею, оскільки скоро двадцята, а в цей час їй пора в ліжко. Інструкції не повинні збивати з пантелику, дитині слід усвідомити її основне завдання – лягти спати о 20:00. Такі чіткі вказівки легше зрозуміти і виконати.

Запросіть дитину до співпраці. Часто батьки обурюються та гніваються на дитину, якщо вона робить щось не так. Замість наказів запросіть дитину до співпраці та спільної роботи.

  • Іноді, коли ви починаєте сварити дитину або сердитись, вона навмисно припиняє слухати вас. Тому замість того, щоб виходити з себе і гніватися, спробуйте краще повернути ситуацію в напрямку взаєморозуміння та співпраці.
  • Використовуйте не обвинувачувальний тон, а той, який надихне вашу дитину поводитися краще, до того ж намагайтесь апелювати фактами. Наприклад, якщо ваша дитина їсть шоколад, а обгортка впала на підлогу, замість того, щоби сварити її або нервувати, просто спокійно вкажіть на обгортку та ввічливо попросіть викинути її.
  • Використовуйте описовий тон і короткі фрази, пояснюючи своїй дитині, чому її дії неприйнятні. Наприклад, якщо вона з виттям і криками чогось вимагає від вас, не сваріть її за це. Скажіть, що, коли вона кричить і видає подібні звуки, ви не розумієте, що вона хоче вам сказати. Попросіть її говорити нормальним голосом. Тоді дитина буде знати, що ви просто хочете її зрозуміти.

Визначте проблему. Іноді дитина не слухає, намагаючись привернути вашу увагу до того, що вона засмучена або розгнівана.

  • Постарайтеся зрозуміти, що відчуває ваша дитина й чому вона так реагує, особливо якщо до цього вона була абсолютно слухняним малюком.
  • Іноді дитина проявляє бунтарський дух лише як засіб завоювання вашої уваги й часу. Є деякі ситуації, такі як народження братика або сестрички, залякування (булінг) або образи у школі, незадоволення батьків, на які дитина може відреагувати відмовою слухати маму чи тата, але насправді в цей момент вона вимагає до себе простої уваги. Визначте проблему. Порозмовляйте з дитиною й дізнайтеся, що сталось.

Протягом усього періоду дорослішання дитина проходить через різні поведінкові зміни. Обов'язково нагадуйте їй, що ви її безмежно любите.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.6 з 5 на основі 60 оцінок.

Розвиток дитини
14.09.2015

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!