Мислення зростання – основа розвитку дитини
Інформація для батьків про мислення зростання та фіксоване мислення, а також про їх значення для дитини
Виховні цілі батьків, як правило, універсальні: ми хочемо (а) щоб наші діти росли щасливими, здоровими й добре пристосованими до життя людьми і (б) щоб вони домоглись успіху в будь-яких своїх починаннях. Ми хочемо зробити все можливе, щоб допомогти їм у цьому. Проте, за словами фахівців, багато з методів, які ми використовуємо із цією метою, насправді шкодять дітям. Адже часто ті посилання, які ми відправляємо малюкам, суперечать нашим намірам!
Психологи висунули одну глибоку ідею. Як і багато глибоких ідей, вона дуже проста й полягає в такому: більшість людей мають один із двох типів мислення – фіксоване мислення або мислення зростання.
Фіксоване мислення – це тип мислення, який базується на переконанні в тому, що наша особистість, риси характеру, таланти, здібності та інтелект повністю фіксовані. Ми або розумні, або дурні. Ми або талановиті в чомусь (мистецтво, музика, спорт, математика, логіка тощо), або ні. У світі живе певна кількість талановитих людей, якими інші захоплюються. Фіксоване мислення допускає такі твердження, як: «Він ніколи не навчиться танцювати, як би не старався. Він занадто незграбний» або «У неї легка рука – усе, до чого вона доторкається, розквітає», або «Вона не може посмажити яйце, щоб не влаштувати пожежу» і так далі.
Мислення зростання – повністю протилежний тип мислення, який відображає наше переконання в тому, що людині все під силу. Завдяки наполегливості та зусиллям кожний з нас може стати тим, ким хоче. Немає людей розумних чи дурних – є тільки ті, хто розкрив потенціал свого інтелекту, і ті, хто цього ще не зробив. Немає талановитих і геніїв, є тільки дуже працьовиті люди, які вирішили підняти свої здібності на більш високий рівень. Немає необхідності стояти у стороні й захоплюватися будь-ким – кожний може перетворити себе на таку людину, якщо захоплений чимось по-справжньому і готовий докладати зусилля. Будь-яка людина може навчитись танцювати, садити рослини або готувати.
Як мислення впливає на наше життя
Як можна здогадатись, наше мислення – це свого роду окуляри, крізь які ми розглядаємо наш світ. Тип мислення, що переважає, впливає на кожну нашу думку та вчинок. Давайте подивимось, як під кутом різних способів мислення сприймаються успіхи й невдачі.
Люди з фіксованим мисленням вважають себе здібними в тій чи іншій області, отже, кожний маленький успіх підтверджує їхню думку про себе, а кожна маленька невдача сприймається ними дуже болісно, підриває віру в себе. Тому вони відчувають потребу виглядати розумними за будь-яку ціну. Успіх примушує їх роздуватися від гордості. Коли вони зазнають невдачі, відбувається зворотне.
Отже, як тільки такі люди зіштовхуються з невдачею, вони відчайдушно намагаються знайти когось чи щось, щоби перекласти провину за свій провал, і постійно виправдовуються. Оскільки будь-який успіх і невдача дуже тісно пов'язані з їхнім честолюбством, люди з фіксованим мисленням схильні відчувати ірраціональний страх перед невдачами і, як правило, рідко йдуть на ризик. У свою чергу, це обмежує рівень успіху, якого вони потенційно можуть досягти. У випадку, якщо вони стають успішними, отриманий успіх буває вистражданим і ретельно ними оберігається.
Люди з мисленням зростання вважають, що успіх є, швидше за все, результатом зусиль, а не сирого таланту. Тому такі люди наполегливо працюють, щоби постійно рости та вдосконалюватись. Успіх вони заробляють працею і ніколи не сприймають його як належне. З іншого боку, невдачі вони розглядають як неминучі «побічні ефекти» занять будь-якою діяльністю. Тому до поразок вони ставляться, як до можливостей подальшого вдосконалення.
Оскільки успіхи й невдачі розглядаються ними як окремі події, які не пов'язані безпосередньо з їхньою особистістю, прихильники мислення зростання схильні приймати успіх зі скромністю, а з невдачами справлятися гідно.
Ось деякі інші приклади того, як фіксоване мислення й мислення зростання впливають на наше життя в певних ситуаціях.
|
Ситуація |
Реакція людей з фіксованим мисленням |
Реакція людей з мисленням зростання |
|
Зіткнення з чимось невідомим |
Як правило, вони вважають за краще триматись подалі від незнайомих ситуацій і не хочуть ризикувати, щоб не зазнати невдачі. Або ж можуть вплутуватись у ситуацію з награною бравадою, відчуваючи при цьому легке нездужання й дискомфорт, які супроводжують їх на всьому шляху, аж до переможного кінця |
Вони здатні краще оцінювати ситуацію, аналізуючи її конкретні характеристики й більш об'єктивно вирішувати, варто в неї вплутуватися чи ні. Якщо все ж вони втручаються, такі люди вміють більш комфортно спиратись на невизначеність ситуації, справлятися з невдачами і в результаті досягати бажаного результату |
|
Коли потрібні зусилля |
Вони тільки посміхаються. Тому що розумним і талановитим людям не треба докладати зусилля. Результат повинен приходити природно |
Вони підкочують рукава та беруться за справу. Оскільки все, до чого варто прагнути, вимагає зусиль |
|
Реакція на критику |
Вони огризаються. Усе заперечують. Намагаються позбутися джерела критики. Критика породжує в таких людей глибокий страх: «Я не такий здібний» |
Вони роблять глибокий вдих і знаходять спокій. Потім оцінюють критику за різними критеріями. Якщо вона безпідставна, вони від неї відмахуються та продовжують свою справу. Якщо критика містить раціональне зерно, вони її приймають як об'єктивну оцінку й намагаються взяти для себе уроки |
|
У класі/навчальній обстановці |
Вони не ставлять запитань, які можуть примусити їх виглядати нерозумно. З іншого боку, вони безупинно ставлять запитання, які показують, що вони краще засвоїли матеріал, ніж інші учні. Мета полягає в тому, щоб виглядати розумними за будь-яку ціну |
Якщо вони не розуміють матеріал, то не соромляться ставити запитання, незалежно від того, як вони при цьому виглядають – розумними чи не дуже. Розуміння матеріалу для них набагато важливіше. Найчастіше такі учні навіть не мають уявлення про те, наскільки нерозумно або розумно вони виглядають, ставлячи ті чи інші запитання. |
Що це означає для нас
Приклади, описані вище, з усією очевидністю доводять, що:
- Ми хочемо виховувати наших дітей з мисленням зростання. Як батьки, ми не просто хочемо, щоб наші діти були успішними,.. ми хочемо, щоб вони насолоджувалися самим процесом досягнення успіху. Також ми хочемо, щоб вони були наполегливими в досягненнях і гідно справлялися з будь-якими невдачами на своєму шляху. І коли вони нарешті стануть успішними, ми хочемо, щоб вони відчували почуття глибокого задоволення й самореалізації, а не страх, що зростає, параною, зарозумілість чи самовдоволення.
- Ми не можемо виховувати наших дітей з мисленням зростання, якщо самі не маємо його. Зрозуміло, що ця умова є обов'язковою, чи не так? Це сумно, але деякі з нас за своєю природою мають фіксоване мислення. І якщо ми в першу чергу не змінимо наше власне мислення, ми не зможемо прищеплювати дітям мислення зростання.
Поставте собі такі запитання. Ви коли-небудь ставились до поведінки своїх дітей з точки зору оцінки того, наскільки ви хороші батьки? Ви відчуваєте невпевненість у собі, коли зазнаєте невдачі як батьки, а якась випадкова людина висловлює вам свій «погляд»? Коли діти поводяться неправильно, чи викликає це у вас бажання «приструнити» їх? Вам складно відмовитись від умовлянь і шукати способи мотивувати своїх дітей?
Що ж, це і є фіксоване мислення в дії. Однак ви не самотні. Ніхто не народжується досконалим. Ніхто не має ідеально правильного мислення (поки що).
Отже, ми з'ясували, що нам треба прагнути до двох цілей: (а) розвивати мислення зростання в собі й (б) виховувати мислення зростання в дітей.
Чотири кроки на шляху розвитку мислення зростання:
- Крок № 1: учіться чути «голос» фіксованого мислення.
- Крок № 2: усвідомте, що у вас є вибір.
- Крок № 3: відгукніться на фіксоване мислення «голосом» мислення зростання.
- Крок № 4: почніть діяти відповідно до мислення зростання.
Для того щоб досягти якогось прогресу, ми в першу чергу повинні вчитись визначати фіксоване мислення в дії. Давайте зосередимось на усвідомленні того, що рухає нами в тій чи іншій ситуації. І потім допоможемо усвідомити це нашим дітям, аналогічним чином роблячи чотири запропонованих кроки.
Якщо ви скористаєтесь порадами, описаними в цій статті, ви виявите помітні зміни в тому, як ви й ваша сім'я справляєтеся зі стресовими ситуаціями й невдачами!
