Надійна прихильність – дар дитині

Коли батьки визначають для себе пріоритети у вихованні здорових дітей, на перше місце вони, як правило, ставлять любов. Але якщо ви спитаєте про це дитячого психолога, він відповість вам терміном «надійна прихильність».

Дитина розвиває надійну прихильність до батьків у тому випадку, якщо мама з татом є відповідальними, чуйними людьми, які заслуговують на довіру. Поступово, у міру зростання й розвитку, прихильність допомагає дитині пізнавати світ та сприймати його як стійкий простір, безпечний для вивчення.

Спочатку малюк досліджує світ за допомогою очей, рота й рук, які дозволяють йому вчитись і взаємодіяти із членами сім'ї, які його люблять. Пізніше він залишає рідну домівку з набутим почуттям безпеки всередині (у прямому й переносному сенсі). Усе це сприяє особистісному розвитку, рівень якого визначає досягнення успіху й радощі життя.

Налаштованість на дитину

Співналаштованість – це ключове поняття в галузі надійної прихильності. Співналаштовані батьки «вловлюють» сигнали, які подає дитина, звертають увагу на її потреби. Коли чуйні мама або тато воркують, доторкаються, гладять, заспокоюють, підбадьорюють і плекають малюка відповідно до його потреб і зони комфорту, між ними народжується особлива гармонія. Це призводить до утворення в головному мозку певних структур, які асоціюють маму й тата з почуттям безпеки та надійності.

Так, співналаштованість передбачає чуйність до сигналів і потреб дітей, але не їх миттєве задоволення, виконання бажань тощо, а мудру вибірковість. Батьки повинні бути розсудливими й діяти у справжніх інтересах дитини.

У підлітковому віці співналаштованість стає більш складним завданням. Припустимо, ваш чотирнадцятирічний син просить вас залишити його у спокої й вішає на двері табличку «вхід заборонено». Якщо ви спробуєте нав'язати йому бесіду в той час, коли він хоче зробити домашню роботу, зв'язатися із друзями по Інтернету й послухати заспокійливу або вибухову музику на самоті, ваш підліток буде звинувачувати вас у тому, що ви нав'язливі та дратуєте його. У такій ситуації краще всього піти, не втручаючись в його особистий простір.

Але в іншій ситуації, типу «тримайся від мене подалі», співналаштованість може проявлятись у тому, що ви ввійдете в кімнату дитини й погладите її по спині. Незважаючи на прохання залишити її у спокої, ви відчуєте наявність проблеми. І якщо ви дійсно чуйні батьки, то будете гладити дитину та слухати її, а не лізти до неї з повчаннями й порадами.

Зміцнення надійності й безпеки

Дослідження підтверджують, що надійна прихильність до батьків сприяє кращому розвитку соціальних, емоційних та освітніх навичок протягом підліткового віку та в дорослому житті.

Підлітки, які відчувають надійну прихильність до батьків, більш ініціативні, мають кращий самоконтроль і здатні створювати та підтримувати дружні стосунки в порівнянні з дітьми, чиї стосунки з батьками тривожні й дистанційні. Більше того, надійна прихильність визначає здатність створювати довірливі стосунки в дорослому віці, а також велику стійкість до стресів і меншу ймовірність виникнення психічних захворювань.

Але як би піднесено все це не звучало для батьків, які задоволені першими роками свого виховного досвіду, це може звучати погрозливо для тих, хто пам'ятає труднощі, високий рівень стресів або метушні, пов'язані з раннім дитинством свого малюка. Одначе, як свідчить відомий вислів «гени – це ще не доля», у кожної дитини є шанс змінитись. Нейропластичність головного мозку дозволяє отримувати позитивний соціальний досвід, який активізує позитивні емоції та ріст нейронів, у тому числі в підлітковому віці та протягом усього життя, тобто дозволяє безперервно розвиватися та вдосконалюватися.

Темперамент також є складним питанням для експертів у галузі прихильності. Батькам складніше впоратися з вихованням енергійних дітей, схильних до агресії й поганої поведінки, ніж з вихованням спокійних малюків. Тривожні, «протестні» або замкнуті діти також вимагають до себе особливої батьківської уваги.

Зміцнення надійності, безпеки у стосунках з дітьми з непростими конституційними особливостями вимагає терпіння, наполегливості, мудрості й розуміння того, що деяким дітям просто потрібно трохи більше любові й тепла.

Що стосується підлітків, важливо, щоби батьки ставили перед собою мету переконати їх у тому, що вони їх люблять, цінують і завжди, незважаючи ні на що, готові їх підтримати. Коли батьки переймаються успішністю підлітка у школі, його похмурою поведінкою та прагненням до невиправданого ризику, часто буває важко дати йому любов і схвалення. Проте це найважливіший подарунок, який батьки можуть зробити своїй дитині.