Міфи про моральне виховання дітей

Батьки – це найперші інструктори в питаннях моральності для своїх дітей, але батьки не завжди використовують свій вплив через помилкове розуміння деяких аспектів виховання. У цілому, існує сім виховних міфів, які особливо згубні для морального IQ дитини, тобто для її морального інтелекту.

Поняття «моральний інтелект» введено в науковий обіг у 1994 році американським філософом Босом (Джой), який при цьому спирався на дослідження психолога Говарда Гарднера, який розробив теорію «множинного інтелекту» й описав сім його видів.

Бос виділив чотири компоненти морального інтелекту: винесення моральних суджень, прийняття моральних рішень, розуміння можливих наслідків ужитих конкретною людиною дій та усвідомлення моральних цінностей (емпатія, моральна чутливість та інші).

Міф 1: моральний інтелект розвивається природним шляхом

Одне можна сказати напевно: діти не народжуються з високою моральністю. Моральний IQ треба розвивати. Краща школа для навчання важливих якостей цільної натури – це рідний дім, сім'я. Найчастіше батьки думають, що ці навички та особистісні риси розвиваються природним шляхом, але це велика помилка. Для того щоб діти набули стійких моральних принципів та переконань, батьки повинні цілеспрямовано моделювати, підкріплювати та вчити дітей чеснот і принципів, що є складовими морального IQ. Якщо цього не робити, діти, швидше за все, не набудуть відповідних моральних переконань і стануть морально беззахисними та вразливими.

Міф 2: якими діти виростають, залежить від генетичної схильності

Більшість з нас погодяться з тим, що існують деякі «даності», які ми не можемо змінити в наших дітях, такі як їхня генетична будова та вроджений темперамент. Але навіть вони підлягають коригуванню. Дослідження підтверджують це. Дванадцятирічне дослідження сімдесяти двох пар генетично пов'язаних підлітків доводить, що їхні біологічні схильності можуть або розвиватись, або пригнічуватися залежно від реакції батьків. Висновок: біологія – це не доля, але лише в тому випадку, якщо батьки розуміють, що велика частина відповідальності за виховання дітей гідними й моральними людьми лежить саме на них – батьках. Якщо ставитись до дітей відповідно і свідомо вчити їх моральних принципів і переконань, вони, швидше за все, стануть високоморальними людьми, і дослідження це також підтверджують. Але перший важливий крок полягає в розумінні батьками того факту, що саме від них залежить, якими виростуть їхні діти.

Міф 3: моральні переконання закладаються в ранньому підлітковому віці

Дослідження підтверджують, що етичне зростання – це безперервний процес, що охоплює весь період життя наших дітей. Насправді, сучасні дослідження стверджують, що частина мозку, відповідальна за формування свідомості й високої моралі, повністю розвивається в чоловіків до 21-у року. Юнацькі роки – це той вік, коли діти при прийнятті складних моральних рішень найбільше потребують наставництва дорослих. Тому зусилля батьків при вихованні моральності повинні бути безперервними й не припинятись у підлітковому віці, тобто в той період, коли батьки часто помилково вважають, що моральний розвиток дитини зупинився.

Міф 4: однолітки здійснюють більший вплив на моральний стан дитини, ніж батьки

Результати досліджень показують, що хоча однолітки й мають величезний моральний вплив, батьки впливають на своїх дітей у найбільш важливих питаннях моралі, таких як релігія, освіта й моральні цінності. Вплив однолітків більше відбувається на побутовому рівні, наприклад, у таких питаннях, як розваги, вибір музики або одягу. Батьки повинні зрозуміти, що вони можуть і повинні впливати на моральний розвиток своїх дітей, оскільки тісніше пов'язані з ними. Висновок: однолітки здійснюють вагомий моральний вплив на дитину тоді, коли батьки допускають це. Сьогодні батьки просто не можуть дозволити собі припуститись такої помилки.

Міф 5: інтелектуально обдаровані діти обов'язково виростають моральними людьми

Інтелект не гарантує моральної поведінки. Якщо вам потрібні докази, просто подумайте про таких блискучих лідерів, як Гітлер, Сталін, Ленін. Якщо батьки хочуть домогтись успіху у вихованні високоморальних дітей, вони повинні допомагати своїм дітям не тільки морально думати, а й чинити морально. І це означає, що вони повинні свідомо вчити своїх дітей найважливіших навичок морального IQ, таких як урегулювання конфліктів, співчуття, милосердя, прояв емпатії, управління гнівом, уміння справедливо домовлятись, використовувати самоконтроль тощо. Ми усвідомлюємо, що справжня суть характеру визначається діями, а не просто думками. Якщо діти не знають, як діяти правильно, їхній моральний розвиток неповноцінний. І це знання залежить не від їхніх інтелектуальних здібностей, а від того, чого їх навчили.

Міф 6: моральне зростання починається у шкільному віці

Багато батьків помилково чекають того часу, коли їхнім дітям виповниться 6 або 7 років, так званого свідомого віку, щоби почати формувати їхній моральний IQ. До цього віку формуються якості низької моралі, які дуже важко перевиховувати. Правда полягає в тому, що батьки можуть почати розвивати моральність у своєї дитини вже з ясельного віку. Хоча в цьому віці діти зазвичай не мають достатніх когнітивних здібностей для усвідомлення й засвоєння складної моральної аргументації, але саме в ньому зароджуються основні моральні принципи, такі як здійснення самоконтролю, справедливість, повага, співчуття та співпереживання. Таким чином, чим раніше батьки починають культивувати моральні якості своїх дітей, тим більше ймовірність того, що діти виростуть високоморальними людьми.

Міф 7: попередні покоління не будували в дітей моральний IQ, тому батькам у наші дні не треба цього робити

Сьогоднішні діти виховуються в більш морально нездоровій атмосфері, ніж попередні покоління, і відбувається це із двох причин. По-перше, ряд життєво важливих соціальних факторів, які формують морально цілісний характер дитини, повільно руйнується: наставництво й контроль дорослих над дітьми, приклади високоморальної поведінки, духовна чи релігійна підготовка, повноцінні дорослі стосунки, індивідуальне навчання, чіткі національні цінності, підтримка суспільства, стабільність та адекватність батьків. По-друге, наші діти піддаються постійному впливу ззовні, що йде врозріз із цінностями, які ми намагаємось їм прищепити. Обидва ці фактори ускладнюють виховання моральних дітей. Сьогоднішні батьки більше не можуть сидіти склавши руки та вважати, що їхні діти самі стануть порядними людьми. Свідоме прищеплення моральних чеснот та якостей, які розвивають у дітей високий моральний IQ, –- це найкраща гарантія того, що діти у своєму житті будуть керуватись моральними принципами. Перший крок, який варто зробити батькам, щоб діти виросли моральними людьми, полягає в тому, щоб розвіяти ці сім шкідливих міфів.