Розвиток дитини Статті Розвиток дитини Пластичність мозку: як розумнішає дитина
Пластичність мозку: як розумнішає дитина
Рейтинг
55

Про відкриття в неврології – «пластичність мозку» та як з його допомогою дитина стає розумнішою

Пластичність мозку: як розумнішає дитина

Передбачається, що нові програмні продукти здатні «побудувати» мозок малюка на замовлення. Яку користь можуть отримати батьки із сучасної науки? Що відбувається з мозком дитини у той час, коли ми її виховуємо?

Відкриття природи та ступеня пластичності мозку призвело до величезного прориву в нашому розумінні того, що відбувається з мозком під час навчального процесу, а також до появи безлічі програмних продуктів, які, як заявляють виробники, підвищують пластичність мозку дітей, які розвиваються. Багато продуктів рекламують використання широких можливостей пластичності мозку в якості ключової переваги; поряд із цим твердження, що батьки за допомогою даних комп'ютерних програм можуть зробити мозок дитини набагато «розумніше», ніж в інших, безумовно, украй привабливі. Але що таке «пластичність» і що насправді повинні робити батьки, щоб використовувати цей аспект розвитку головного мозку своїх дітей?

Пластичність – це невід'ємна здатність мозку утворювати нові синапси, зв'язки між нервовими клітинами, і навіть прокладати нові нервові шляхи, створюючи та зміцнюючи зв'язки так, що в результаті прискорюється навчання, а здатність звертатись до інформації й застосовувати те, що було вивчено, стає все більш і більш ефективною.

Наукові дослідження пластичності простежили зміну архітектоніки мозку та мозкової «схеми» в той момент, коли його піддають дії незвичних, нестандартних ситуацій. У даному випадку під терміном «мозкова схема» маються на увазі аксонові взаємозв'язки між ділянками мозку й видами активності, які вони здійснюють (тобто на яких вони спеціалізуються). Так само, як архітектор креслить схему електропроводки вашого будинку із зазначенням маршруту, по якому дроти підуть на плиту, холодильник, кондиціонер і так далі, дослідники креслили електричну схему для мозку. У результаті вони встановили, що кора головного мозку – це не фіксована субстанція, а така, що безперервно модифікується внаслідок навчання. Виявляється, що «дроти» кори головного мозку постійно формують нові взаємозв'язки і продовжують робити це, ґрунтуючись на вхідних даних, що надходять із зовнішнього світу.

Давайте поглянемо на те, що відбувається із пластичністю мозку, коли дитина вперше вчиться читати. Спочатку жодна частина мозку не налаштована спеціально на читання. Коли дитина вчиться читати, усе більше й більше клітин головного мозку й нервових ланцюжків залучаються до поставленої задачі. Мозок використовує пластичність, коли дитина починає розпізнавати слова й розуміти те, що читає. Слово «м'яч», яке дитина вже розуміє, тепер асоціюється в неї з буквами М-Я-Ч. Таким чином, навчання читання є однією з форм нейронної пластичності.

Відкриття того, що мозок у процесі розвитку може «прокласти проводку» для процесу розпізнавання букв, інші дивовижні відкриття про пластичність нейронів часто втілюються в комерційних продуктах, що рекламують користь посиленого «мозкового фітнесу». Але факт, що науковий експеримент показує, що певна діяльність активує пластичність мозку, не означає, що ця конкретна діяльність, як, наприклад, здатність розрізняти букви на моніторі комп'ютера, необхідна для досягнення ефекту, і не означає, що така діяльність – це єдиний засіб домогтися пластичності.

Заняття на розпізнавання букв на комп'ютері дійсно активізують і тренують центри розпізнавання символів у зоровій ділянці кори головного мозку, використовуючи пластичність мозку. Але ви досягнете того ж ефекту, якщо сядете й почитаєте з вашою дитиною книгу. Цей інтерактивний підхід «батько–дитина» називається «діалогічне читання» (спосіб читання, що дозволяє дітям взяти активнішу участь в оповіданні). Але комп'ютерний екран і додатки тренують мозок розпізнавати лише букви, а не розуміти зміст слів, що складаються з цих букв. На відміну від цього діалогічне читання – інтуїтивне й інтерактивне – природним чином залучить нейронну пластичність для вибудовування аксонових взаємозв'язків між центрами розпізнавання букв і мовними та розумовими центрами головного мозку.

Дослідники продемонстрували, що діти з нормальним розвитком учаться розрізняти звуки мови досить ефективно як за допомогою, так і без допомоги спеціальних вправ на вирізнення звуків мови або комп'ютерних ігор. Ці ігри, що розвивають уміння розрізняти звуки мови, продаються як особливий продукт, що сприяє активізації пластичності нейронів, і були розроблені провідними неврологами. Насправді, діти, яких ніколи не знайомили з такими вправами та іграми, успішно розвивають прекрасно організовану та гнучку ділянку кори головного мозку, що відповідає за аудіювання, природно спілкуючись із батьками та оточуючими людьми. Ці діти прекрасно вчаться розмовляти, читати й думати. Приплив слухової інформації, отриманий неприродним шляхом, у даному випадку ізольовані слухові сигнали, не призводить до вибудовування правильних аксонових взаємозв'язків і взаємодії цієї інформації з іншими ділянками мозку, такими як мовні центри, які необхідні для розрізнення та використання мови в реальному світі.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 5 з 5 на основі 11 оцінок.

Розвиток дитини
01.02.2016

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!