Розвиток дитини Статті Батьківство Як батькам контролювати свій гнів
Як батькам контролювати свій гнів
Рейтинг
11

Три поради батькам, які допоможуть їм контролювати свою поведінку тоді, коли вони гніваються на дітей

Як батькам контролювати свій гнів

Часто батьки настільки зосереджені на поведінці дітей, що зовсім забувають про свою власну. Правду кажучи, діти дійсно можуть довести батьків до такого стану, що вони втрачають контроль над своїми словами, діями й емоціями, тому батьки повинні готуватись до подібних ситуацій заздалегідь і заздалегідь налаштовуватись на самоконтроль.

Справа в тому, що безліч слів і дій ми здійснюємо автоматично, навіть не замислюючись про те, яке значення вони матимуть для нас і наших близьких та який ефект справлятимуть. Це відбувається тому, що ми вважаємо, ніби в першу чергу повинні контролювати поведінку тих, хто нас оточує, а не свою власну (адже це дійсно складніше): зупинитись, подумати та сказати самим собі: «Почекай, не відповідай, доки не заспокоїшся».

Кращий спосіб не втрачати самовладання – вчасно усвідомити, що я збираюся це зробити. Ця навичка є однією із ключових для того, щоби бути хорошими батьками. Далі представлені поради батькам про те, як контролювати свою поведінку.

Порада № 1. Зробіть паузу й відстороніться від ситуації, щоб заспокоїтись і зібратися з думками

Щоразу, коли ви відчуваєте, що можете зірватися, зупиніться та зробіть паузу, не намагаючись вирішити ситуацію у стані емоційного збудження. Нехай діти знають, що вам треба перевести дихання; згодом вони почнуть ставитись до цього, як до норми в будь-яких стосунках.

Деяким батькам таке рішення видається складним, особливо якщо діти ще маленькі й потребують постійного нагляду. Усе ж, якщо ви зможете привчити їх до цього раніше або нехай навіть уже в більш старшому віці, такий підхід може виявитись досить ефективним. Адже вирішити проблему під час конфлікту практично неможливо, оскільки це призводить до його нагнітання, образ і почуття провини.

Чому б не показати вашим дітям, що ви робите паузу. Перш ніж вирішувати проблему, відстороніться від ситуації, заспокойтесь і зберіться з думками. Пауза може виглядати по-різному, у залежності від ваших уподобань. Ви можете піти у свою кімнату, піти випити чаю або вирушити на прогулянку, зателефонувати близькому другу чи подрузі й обговорити ситуацію, що склалась. Як би там не було, важливо, щоб ви виділили собі деякий час, щоб опанувати себе, і тільки потім приступали до вирішення виниклої проблеми.

Порада № 2. Якщо ви не можете відсторонитися від ситуації, порахуйте до десяти або робіть глибокі вдихи

Це хороше рішення для тих, у кого діти маленькі або ситуація вимагає вашої присутності. Буде добре, якщо ви поділитесь тим, що відчуваєте: «Зараз я так розізлилася, що мені треба заспокоїтись, перш ніж ми відновимо нашу розмову».

Діти повинні знати, що те, що вони відчувають, – це завжди нормально, але те, що вони роблять, добре не завжди. Будьте прикладом для наслідування, ділячись своїми почуттями («я розлютилась і мені необхідно заспокоїтися»), але не виливаючи їх і не звинувачуючи дітей у стані гніву. Ніколи не кажіть: «Ти доводиш мене!» або «Не гніви мене!».

Порада № 3. Просіть вибачення в дітей, якщо ви припустились помилки

Досвідчені батьки, як тільки заспокоюються й усвідомлюють свої помилки, завжди просять у дітей вибачення. Діти дивно поблажливі, коли ми миримось і щиро перепрошуємо за те, що втратили контроль над собою. Якщо запитати в більшості батьків: «Чи попросили ви вибачення у своїх дітей?», усі відповідатимуть «Так!». І якщо спитати: «Що ж вони вам відповіли?», майже всі скажуть: «Усе нормально. Нічого страшного».

Коли ви просите вибачення, то відновлюєте позитивний зв'язок зі своєю дитиною, повертаючи близькість і довіру, що похитнулись. У такій теплій атмосфері ви зможете разом працювати над вирішенням наявної проблеми. Таким чином, ви демонструєте дітям, що помилки – це можливість навчитись, і що ви можете разом зосередитись на кращих рішеннях. (Ефективна робота над помилками складається із трьох послідовних етапів – визнання помилки, примирення, яке включає як примирення батьків з дитиною, так і дитини з самою собою, а також вироблення спільного рішення ситуації, що склалася.)

Сенс усього вищесказаного полягає в тому, що коли ваші почуття подразнені, не треба відповідати імпульсивно, слід заспокоїтись і все обдумати й лише потім відповідати. Хтось одного разу сказав, що слово «відповідь» походить від слова «відповідальність». Тому йдеться про те, щоб ми привчили себе до відповідальності за те, як ми хочемо діяти, замість того, щоб діяти безвідповідально, піддаючись миттєвим імпульсам.

І якщо ми зможемо поставити усвідомленість і мислення на варті наших емоцій, то будемо реагувати краще, ніж реагували раніше, – ми як батьки станемо краще. А це і є та мета, до якої ми прагнемо.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 3.7 з 5 на основі 3 оцінок.

Розвиток дитини
10.01.2017

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!