Розвиток дитини Статті Психологія дитини Особливості екстраверсії й інтроверсії в дітей
Особливості екстраверсії й інтроверсії в дітей
Рейтинг
80

Характерні особистісні особливості дітей-екстравертів та інтровертів і поради батькам

Особливості екстраверсії й інтроверсії в дітей

Існує важлива характеристика особистості дитини, яка називається «темпераментом». Темперамент – це схильність людини діяти й реагувати певним чином, спираючись на індивідуальні особливості, притаманні їй від народження. Екстраверсія й інтроверсія при цьому є свого роду «південним і північним полюсами темпераменту», як висловився свого часу один з учених.

Найвідоміша шкала оцінки особистості – це «Ідентифікатор типів Майєрс-Бріггс» (опитувальник MBTI), заснована на «психологічних типах» Юнга, описаних ним у книзі з аналогічною назвою.

Юнг припустив, що всі ми маємо природну схильність або до екстраверсії, або до інтроверсії, комбінуючи в собі певні переважання чотирьох основних психічних функцій, таких як «мислення», «почуття», «відчуття» й «інтуїція». Шкала Майерс-Бріггс визначає ці переважання та пропонує шістнадцять різних профілів особистості, які відображають схильність людини до екстраверсії чи інтроверсії в залежності від її конкретних переважань на користь мислення або почуттів, відчуття (сенсорики) або інтуїції, оцінки (суджень) або сприйняття.

Для батьків знання темпераменту своєї дитини може бути дуже корисним для розуміння того, які види діяльності й ситуації можуть найкращим чином розкрити її природні таланти та вподобання, а також які види ситуацій є для неї важкими, а іноді й виснажливими. Озброєні цією інформацією, батьки можуть краще зрозуміти, чому дитина діє певним чином, а також спрямовувати її на досягнення успіху. Батькам також корисно розуміти особливості свого власного темпераменту й оцінювати те, як вони гармоніюють або дисонують з темпераментом дитини. Це стане зрозуміліше пізніше, у процесі прочитання цієї статті. Отже, тема обговорення: схильності до екстраверсії й інтроверсії.

Екстраверти

Кожний здатний бути одночасно й екстравертом, й інтровертом, оскільки в багатьох випадках спосіб наших дій продиктований ситуацією, в якій ми знаходимось, і безпосередньо тим, що від нас вимагається. Наприклад, якщо у вас робота, яка вимагає великої кількості зустрічей і взаємодії з багатьма людьми і, можливо, участі у групових проектах, ви будете використовувати екстравертний підхід, тобто такий, якого вимагає ситуація. Але при цьому ви можете мати конституційне переважання до інтроверсії. Справа в тому, що в усіх нас є переважання одного або іншого типу, яке стає очевидним, коли ми розглядаємо способи відновлення власної енергії або, кажучи інакше, способи підзарядки енергією.

Екстраверт бере енергію або заряджається нею від інших людей. Він обожнює ситуації, які передбачають велику кількість взаємодії, діяльності та стимуляції. Таким чином, екстраверти, як правило, досить товариські й комунікабельні люди, мають уроджену здатність знайомитись з новими людьми. Вони відчувають себе комфортно у групі, вміють швидко зближуватись із людьми, включаючи незнайомців, та отримують задоволення від роботи у жвавому діловому середовищі. І навпаки, вони можуть відчувати себе сумними та спустошеними, якщо їм доводиться проводити багато часу на самоті.

Екстравертів можна охарактеризувати словом «експресивний» («виразний»). Вони схильні направляти свою енергію назовні, у дії й мову. Бажання взаємодіяти й перевага діяльності можуть примушувати їх робити вчинки, перш ніж подумати про них. Це пов'язано з тим, що вони обробляють інформацію й отримують енергію за допомогою міжособистісної взаємодії і перед спілкуванням або взаємодією з ким-небудь не вдаються до внутрішньої обробки інформації. Екстраверти сприймаються доступними й відкритими людьми, на них часто звертають увагу через їх легкість у спілкуванні, явне задоволення, яке вони отримують, розмовляючи та взаємодіючи з іншими. Їм подобається перебувати в центрі суспільної уваги, вони тяжіють до діяльності, що сприяє взаємодії або відбувається у великих групах.

Інтроверти

На відміну від екстравертів, інтровертів може втомлювати велика кількість взаємодії. Вони беруть енергію зі свого внутрішнього світу думок, емоцій, ідей. Вони більш схильні до споглядання, люблять відокремлену діяльність, яка дозволяє їм працювати спокійно, наодинці із собою. Після того як вони відвідують громадські заходи або беруть участь у групових заняттях, їм потрібен час, щоби побути на самоті, щоби поповнити себе енергією. Вони, як правило, раніше всіх ідуть з вечірок і свят, тоді як екстраверти залишаються до останнього.

Інтровертів можна охарактеризувати словом «стримані». Вони, як правило, тримають при собі думки й ідеї, уважно слухають, що кажуть інші люди, і вдумливо обробляють і приймають запропоновану інформацію. У екстраверта, навпаки, є потреба в самовираженні, він прагне висловити те, що в нього на думці замість того, щоби слухати. Екстраверт добре розмовляє й погано слухає, а інтроверт багато слухає і мало розмовляє.

Інтроверти віддають перевагу взаємодії один на один або в невеликих групах. Їм краще з людьми, яких вони добре знають; вони отримують велике задоволення від глибоких розмов, зосереджених на ідеях, концепціях і роздумах. Вони вміють концентруватись і насолоджуватися змістом такої взаємодії на відміну від екстравертів, які більше насолоджуються енергією спілкування, а не його змістом. Інтроверти – це закриті люди, яким потрібен час для знайомства.

Діти-екстраверти

Дитина-екстраверт, як правило, дуже енергійна й любить взаємодіяти з батьками. Такі діти люблять партнерство, інтерактивні ігри та часто розігрують сценки, вони не люблять довго грати поодинці у своїй кімнаті. Такі діти практично не вміють зайняти самих себе і, з позиції стилю навчання, краще вчаться за допомогою взаємодії й бесід. Підлітки-екстраверти люблять навчання у групах, оскільки вони вчаться, пояснюючи іншим людям те, що знають самі, або слухаючи, як інші люди пояснюють їм досліджуваний матеріал. Загалом, цим дітям подобається взаємодіяти з іншими дітьми, вони заряджаються енергією під час занять саме у групі.

Відповідні заняття для дитини-екстраверта

Дітям-екстравертам можуть подобатись будь-які з наступних видів діяльності:

  • Брати участь у п'єсах, лялькових спектаклях або в ексцентричних комедійних постановках і, відповідно, перевдягатись у костюми – їм подобаються акторська гра й участь у будь-яких театралізованих виставах.
  • Говорити в мікрофон або звертатись до аудиторії.
  • Будувати щось.
  • Займатись малюванням, майструвати.
  • Займатись командними видами спорту.
  • Брати участь у клубах за інтересами.
  • Відвідувати бібліотеки, музеї або наукові виставки.
  • Ходити на пікніки або в походи.
  • Вільно розмовляти на теми особистого інтересу.
  • Обговорювати ідеї й майбутні цілі із зацікавленими слухачами.
  • Займатися фізичною діяльністю, наприклад, стрибками на батуті.

​Ситуації, які пригнічують екстраверта

Екстраверти починають нудьгувати, якщо проводять занадто багато часу на самоті. Завдяки своїй інтерактивній природі, яка тяжіє до взаємодії, їм необхідна велика кількість точок виходу своєї енергії та творчого самовираження на художньому, фізичному або інтелектуальному рівні. Крім того, вони мають потребу у зворотному зв'язку з тими, хто їх оточує, і вважають за краще демонструвати свої таланти іншим людям, а не самостійно насолоджуватись відчуттям задоволення досягнутим результатом. Оскільки в екстравертів є сильна потреба висловлювати свої ідеї та погляди, їх дуже пригнічують критика й велика кількість заперечень, що надходять у процесі їх самовираження. Їм також не до вподоби монотонність або проекти, що тривають невизначений строк. Екстраверти потребують систематичної стимуляції, їх спустошують довгострокові зобов'язання, які блокують їх потребу в різноманітності. Це не означає, що вони не здатні до довгострокових особистих зобов'язань у взаєминах або особистих цілях, але їм необхідно знаходити способи додавати до цих ситуацій різноманітність і хвилювання.

Заспокійливі заняття для екстраверта

Ванна з піною й великою кількістю іграшок, час, щоби просто поспілкуватись і висловитись, прогулянки й розмови на природі із близькою людиною або читання цікавого оповідання – усе це заспокійливі заходи для екстраверта. Екстраверту важлива наявність партнера або помічника, який посприяє у виконанні виснажливої роботи і з яким можна обговорювати нові ідеї. Іноді для кращої концентрації екстраверту потрібна фізична активність, яка передбачає розмірені, розмашисті рухи тіла, наприклад, водна аеробіка або йога. Перш за все екстраверту дуже важливо мати можливість переслідувати свої власні цілі та інтереси, що вимагає терпіння й підтримки батьків.

Діти-інтроверти

Дитині-інтроверту можуть подобатись деякі з тих занять, які люблять екстраверти, але інтроверти приділяють більше уваги дослідженню самого себе, а не самовираження. Це особливо помітно при заняттях діяльністю, пов'язаною з акторським, виконавським мистецтвом.

Інтровертам подобається:

  • Вести щоденник.
  • Займатись письменством, включаючи написання оповідань, прози та поезії.
  • Займатись драматичним мистецтвом.
  • Живопис, графіка, скульптура.
  • Мистецтво й ремесла.
  • Грати наодинці, особливо в уявні ігри з ляльками, у школу або магазин.
  • Читати.
  • Відвідувати бібліотеки.
  • Будувати різні конструкції, збирати пазли, грати на комп'ютері.
  • Глибока реалізація або вивчення одного предмета чи ідеї.
  • Проводити довгий час на самоті у своїй кімнаті, займаючись відокремленою діяльністю.
  • Проводити час з одним або двома хорошими друзями.
  • Грати поруч з іншими дітьми.

​Ситуації, які пригнічують інтроверта

Найбільше дітям-інтровертам набридають будь-які ситуації або заняття, які їх перезбуджують. Вони зазвичай дуже чутливі до шуму, натовпу людей і занадто великої кількості заходів, що відбуваються в один час. Якщо такі діти протягом тривалого часу перебувають у суспільстві, не маючи можливості підзарядитись енергією наодинці із самими собою, вони стають виснаженими, що може проявлятись у вигляді примхливості, утоми або фізично такими симптомами, як біль у животі, головний біль тощо. Вони не люблять часто змінювати один вид діяльності на інший і дуже чутливі до постійних або різких змін. Узагалі, інтроверти люблять свою незалежність і бувають незадоволені, коли зовнішні ситуації або сторонні люди заважають задоволенню цієї потреби.

Заспокійливі заняття для інтроверта

Інтроверти люблять проводити багато часу на самоті, щоб досліджувати ідеї, споглядати або повністю занурюватись в якесь заняття. Вони цілими днями можуть працювати над проектом і розслабляються, якщо ніхто й ніщо не втручається в їхню роботу. Інтровертам подобається проводити час у мріях і занурюватись у читання книг, малювання чи власні думки. Їм подобається спокійна атмосфера, вони вважають за краще все планувати заздалегідь, щоб мати можливість емоційно підготуватись. Для них не менш важливо мати чітко окреслені очікування, перш ніж приступати до будь-якої діяльності. Майте на увазі, що інтроверти люблять спочатку обробляти всю наявну інформацію, а лише потім діяти, а також працюють краще, коли можуть визначити та зрозуміти взаємозв'язок між ідеями. Деякі діти-інтроверти демонструють бажання займатись відокремленою діяльністю або хобі вже в дуже ранньому віці.

Про ваш темперамент

Розмірковуючи у процесі прочитання цієї статті, до темпераменту якого типу відноситься ваша дитина, ви, безсумнівно, замислювались про власний тип темпераменту. Це важливо не тільки для того, щоб допомогти вам сформувати та підтвердити те, що ви вже знаєте про себе, а й для того, щоб допомогти вам зрозуміти відмінності й подібності, які існують між вами й дитиною. Якщо ви батько-інтроверт, а ваша дитина екстраверт, ви, швидше за все, часто відчуваєте себе виснаженим її постійною потребою вашої участі в її заняттях, навіть таких простих, як перегортання нової книги. І навпаки, якщо ви батько-екстраверт дитини-інтроверта, ви можете бути здивовані її потребою в самоті протягом тривалих періодів часу або її роздратуванням, коли ви говорите занадто довго або залучаєте її до участі у великій кількості домашніх справ.

Що ви можете дізнатись з будь-якої з цих ситуацій, так це те, як змінювати свою стратегію виховання, щоби справлятись із певними моделями поведінки дитини. Знову здобуте розуміння того, як ваша дитина підживлюється енергією, може допомогти вам створити кращі умови та дібрати найбільш корисні заняття для дитини, а також допоможе вам знаходити час у своєму розкладі для задоволення власних потреб.

Батьки не повинні приписувати всі види поведінки й тенденції спрощеним категоріям темпераменту. Важливо пам'ятати загальну картину, коли мова йде про особистості та відповідні їм види діяльності. У формуванні типу поведінки вашої дитини поряд з темпераментом грають роль і інші фактори, такі як віковий розвиток, домашні умови, стреси та взаємини в сім'ї. Ця стаття покликана лише привернути увагу батьків до значення, яке може мати вроджена конституція дитини, щоб ви могли використовувати цю інформацію, аби допомогти їй в досягненні успіху.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.7 з 5 на основі 17 оцінок.

Розвиток дитини
15.02.2016

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!