Розвиток дитини Статті Психологія дитини Допомагаємо маляті подолати страх розлуки
Допомагаємо маляті подолати страх розлуки
Рейтинг
25

Поради про те, як допомогти дитині ясельного віку подолати страх розлуки з батьками

Допомагаємо маляті подолати страх розлуки

Ви боїтеся залишити свою дитину з нянею або в дитячому садочку й хочете підготувати її до розлуки? Практично всі батьки, які залишали малюка з вихователем, зіштовхувалися із жалібним виразом обличчя, ручками, що міцно вчепились у батьківські коліна, і стогонами, здатними розбити будь-яке любляче серце.

Це нормальна реакція дитини, в якої розвинена надійна прихильність до батьків. Так малюк висловлює протест проти розлуки з матір'ю або батьком, яку вважає просто жахливою. Згодом ваша дитина зрозуміє, що коли ви йдете, то завжди повертаєтесь, але в цьому віці вона ще не може повністю усвідомити це.

Малюки у відповідності зі своєю природою повинні проводити час із людьми, до яких вони відчувають прихильність: з батьками, старшими братами й сестрами, двоюрідними родичами, тітками, дядьками, бабусями й дідусями. Дитина не буде відчувати себе в цілковитій безпеці, доки не зблизиться зі своїм вихователем і не буде впевнена в тому, що ця людина зможе задовольнити її потреби. Тому ваше завдання полягає в тому, щоби знайти способи допомогти дитині налагодити контакт з вихователем і допомогти вихователю зрозуміти вашу дитину, щоб він міг подбати про малюка.

У цій статті описується програма із дванадцяти кроків, яка допоможе дитині легше переносити розлуку з вами.

1. Допоможіть дитині налагодити контакт з вихователем

Малюки ще не вміють обходитись без вас. Вони не відчувають себе в безпеці з іншими людьми. Єдиний спосіб допомогти малюку припинити засмучуватись із приводу того, що ви пішли – налагодити теплі стосунки між ним і вихователем.

Дитина в будь-якому випадку буде проявляти незадоволення, але вихователь повинен уміти заспокоїти її. Незадоволення малюка повинно бути короткочасним. Якщо дитина продовжує плакати протягом п'ятнадцяти хвилин, це означає, що вона не хоче приймати слова розради й підтримку від нової людини.

Як батьки можуть посприяти розвитку добрих стосунків між дитиною та її вихователем? По-перше, допоможіть дитині отримати позитивні враження від вихователя у вашій присутності. По-друге, продемонструйте їй власне тепле ставлення до цієї людини. По-третє, прикріпіть на холодильник фотографію, на якій вихователь тримає вашу дитину на руках, і часто по-дружньому звертайтесь до вихователя на фотографії («Олено Петрівно, ви здивуєтесь, коли моя донька покаже вам, як добре вона вміє сама мити руки!»). По-четверте, з натхненням розповідайте маляті про те, який чудовий у нього вихователь.

2. Допоможіть дитині адаптуватись до нової для неї обстановки

Перш ніж залишити малюка в дитячому садку самого, проведіть разом з ним кілька годин в його групі, робіть так протягом двох-трьох днів у ранкові години. Допоможіть йому налагодити стосунки з іншими дітьми й особливо з вихователем. Як тільки він залучиться до якого-небудь заняття, відійдіть убік, спостерігайте, але не втручайтесь.

3. Почніть з коротких періодів розлуки

Коли малюк звикне до нової обстановки й налагодить міцні стосунки з вихователем, почніть залишати його одного на короткий час – спочатку попрощайтесь, потім вийдіть і поверніться тільки тоді, коли малюк припинить плакати.

Якщо ви почнете з коротких періодів відсутності, то ваша дитина швидше зрозуміє, що ви завжди повертаєтесь, і почне звикати до розлуки з вами в міру того, як ви поступово станете збільшувати періоди своєї відсутності. Але постарайтесь не повертатися, доки дитина плаче, інакше вона вирішить, що плач може повернути вас, і їй буде важко відмовитись від такої ефективної стратегії!

4. Придумайте ритуал розставання

Наприклад, завжди читайте дитині коротке оповідання, потім обіймайте її й кажіть, як сильно ви її любите. Потім, коли ви повернетеся, віддайте дитину на руки вихователю та скажіть стандартну прощальну фразу «Я люблю тебе, ти любиш мене, сьогодні смуток нас обмине! Чудового дня!»). Дотримуйтеся цієї процедури щодня й не піддавайтеся спокусі подовжити її або скоротити за часом. Так ваш малюк буде точно знати, чого йому слід очікувати.

5. Залишайте дитині предмет, який допоможе їй заспокоїтись

Ідучи, залишайте дитині предмет, що належить вам, наприклад, свій шарф, який допоможе їй заспокоїтись. Не дивуйтесь, якщо дитина кине ваш предмет на підлогу, як тільки ви підете. Багато батьків радять залишати малюку листівку з сердечком або янголятком, але дитина, яка не відчуває надійної прихильності до батьків, навряд чи зможе знайти в ній розраду.

6. Допоможіть дитині зрозуміти, що відбувається

Словниковий запас дітей у цьому віці обмежений, але сприйняття та розуміння досить розвинені. Якщо ви заспокоїте малюка, пояснивши, що станеться, це допоможе йому впоратися зі своєю тривогою. Залишаючи дитину, розповідайте їй про те, як весело й цікаво вона буде проводити час вашої відсутності:

  • «Спочатку я почитаю тобі книжку. Потім ми підемо до Олени Петрівни, вона візьме тебе на руки. Я скажу тобі: «Бувай! Бувай!». Після цього я піду на роботу й буду махати тобі рукою, а ви з Оленою Петрівною будете махати мені з вікна. Потім Олена Петрівна дасть тобі твою улюблену іграшку, і ви разом будете весело гратись. Спочатку тобі може бути сумно, та ігри піднімуть твій настрій. Потім усі діти будуть снідати. Після сніданку ви підете на вулицю, а ще будете щось ліпити із пластиліну. Потім ви будете обідати, а відразу після обіду я повернусь і заберу тебе. Мама завжди повертається».

7. Не піддавайтеся спокусі піти непомітно, утекти й не попрощатися

Це тільки посилить страх розлуки в довгостроковій перспективі. Якщо дитина заливається слізьми, скажіть їй спокійно:

  • «Я знаю, що ти не хочеш, щоб я йшла, та я повернусь відразу ж після обіду. Я помахаю тобі з вулиці. А Олена Петрівна підведе тебе до вікна, щоб і ти міг помахати мені».

Після цих слів відразу йдіть. Не піддавайтесь бажанню побігти назад і обійняти дитину, яка плаче. Можливо, вона почне махати вам лише за кілька тижнів, та ви завжди повинні махати їй. Приховуйте власний сум і демонструйте діловитість, щоби передати дитині вашу впевненість у тому, що вона зможе впоратися з розлукою.

8. Заздалегідь обговоріть з вихователем, що він буде робити, щоб заспокоїти й відволікти вашого малюка

Дуже важливо, щоб малюк знаходив утіху у вихователя, тому треба вибрати такого наставника, який би спокійно ставився до плачу дитини й не сварився на неї. Відволікання може бути ефективним тільки тимчасово, а в перспективі дитині потрібно мати можливість висловити своє «горе» із приводу розлуки з вами й заспокоїтись на руках у людини, яка знає, як переконати дитину в тому, що вона в безпеці. Тому одне лише відволікання – не найкраща стратегія.

З іншого боку, вихователю треба дбати й про інших дітей. Більшу частину емоцій дитина буде виливати на вас увечері або у вихідні. А завдання вихователя повинно полягати в тому, щоб допомогти дитині переключитися зі свого «нещастя» на той факт, що є багато чудових, веселих занять, якими можна займатись безпосередньо тут і зараз, і навіть без мами й тата. Тому потрібно заздалегідь спланувати, як і чим вихователь буде відволікати малюка, щоб він заспокоївся.

Деяких малюків заспокоює поточна вода, деякі люблять підходити до вікна й дивитись, як пташки клюють зернятка в годівниці, або танцювати на руках під певну музику. Діти можуть заспокоюватись по-різному, навіть під відео великих землерийних машин. Можливо, є певна іграшка, яку ваша дитина особливо любить, бере із собою з дому та грається нею в дитячому садочку.

Важливо переконатись у тому, що вихователь не припиняє спроби заспокоїти вашого малюка та знаходить до нього підхід, коли б це не знадобилось дитині. Малюк може припинити істерику, коли вихователь приверне його увагу до веселого заняття інших дітей і запропонує приєднатись до них («Дивись, як хлопці весело ліплять щось із пластиліну!»).

9. Не запізнюйтесь, коли приходить час забирати свого малюка

Якщо він закінчує обід, а ви ще не прийшли, як обіцяли, це погіршить становище у майбутньому, бо ви дасте дитині відчути, що не завжди виконуєте свої обіцянки, що неприпустимо, якщо ви хочете налагодити з нею надійний зв'язок.

10. Допоможіть малюку зрозуміти, що люди повертаються

Допоможіть йому зрозуміти, що той, хто «зникає», відсутній лише певний час і може знову з'явитися. Грайте в «ку-ку», хованки, пошук скарбів (ховайтесь так, щоб дитина легко змогла вас знайти). Читайте їй книги про розлуку й повернення.

11. Зробіть альбом під назвою «Люди, які мене люблять»

Зберіть альбом з фотографіями, на яких вашу дитину тримають на руках її близькі люди: тато, мама, бабусі й дідусі, вихователь, тітки й дядьки, двоюрідні брати та друзі. Додавайте в альбом фотографії з новими вихователями або вчителями. Часто переглядайте його разом з дитиною. Попросіть вихователя переглядати альбом разом з дитиною у вашій присутності. Багатьох дітей заспокоюють фотографії близьких, коли вони сумують за батькам.

12. Даруйте малюку свою любов і увагу, коли ви поруч

У кінці робочого дня ви можете хотіти прийняти гарячу ванну й випити склянку чаю, але в малюка до цього часу накопичується стільки потреби у вас, що треба приділити йому увагу в першу чергу. Звісно, він вимогливий. Він напружений, йому необхідна ваша спокійна, лагідна, чутлива присутність, щоб розслабитись і відпочити. Приготуйте найшвидшу та просту вечерю, підтримуйте в домі спокійну атмосферу, уникайте протиборства й шукайте можливості відновити зв'язок з дитиною. Намагайтесь дати їй привід для сміху, щоб розрядити напругу. І приділіть час для обіймів перед сном.

Ваш малюк, урешті-решт, переросте свій страх розлуки. Ця програма із дванадцяти кроків допоможе прискорити цей процес і зробити його більш легким і для малюка, і для вас!

Вибирайте у вихователі дитині добру й чутливу людину

Який головний критерій вибору вихователя чи няні для дитини? Дитині потрібна добра, лагідна людина, яка легко знаходить спільну мову з дітьми й допомагає їм відчувати себе захищеними. Тому вибирайте дошкільний заклад, у якому вихователі тепло й доброзичливо взаємодіють з дітьми та куди діти щасливо й охоче будуть ходити вранці. Не звертайте уваги на навчальну програму; шукайте такий дитячий садочок, де роблять акцент на емоційному й соціальному розвитку дітей. Прагніть до того, щоб дитина потрапила в таку групу, де дітей небагато. Чим менше дітей, тим більше часу вихователь зможе приділити потребам вашого малюка.

Бажано, щоб вихователі не змінювалися протягом дня. Дослідження виявили, що в малюків, які проводять у дитячому садочку цілий день, у другій половині дня виробляється високий рівень гормонів стресу на відміну від дітей, які перебувають у садочку до обіду. На щастя, є докази того, що в хороших дитячих установах, де дитина може налагодити надійний зв'язок з вихователем, діти не мають стрес високого рівня, а рівень кортизолу у крові малюків близький до рівня в домашніх умовах. Але це лише ще один доказ того, наскільки важливо, щоб діти могли розвинути надійну симпатію до своїх вихователів.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 5 з 5 на основі 5 оцінок.

Розвиток дитини
15.12.2016

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!