Розвиток дитини Статті Виховання дитини Секрети залучення дітей до співпраці
Секрети залучення дітей до співпраці
Рейтинг
55

Шість маленьких хитрощів, які дозволять батькам домогтись від дітей потрібної взаємодії

Секрети залучення дітей до співпраці

Можливо, у вас уже виникало запитання: «Чому моя дитина не взаємодіє зі мною?». Іноді, коли ви стомились, голодні або дуже поспішаєте, ви просто хочете, щоб вона зробила саме те, про що ви їй кажете, до того ж без зволікань, без запитань, ухилень або затримок.

Ви звикаєте робити щось певним чином, але у вашої дитини є інші думки з цього приводу. Це можна зрозуміти. Ніхто не любить робити щось із примусу. Навіть маленькі діти. Особливо маленькі діти. Адже малюки й дошкільнята ще тільки розвивають свою волю та вчаться діяти незалежно від нас. Тому зрозуміло, чому вони опираються, коли ми нав'язуємо їм власну волю.

Фахівці виявили, що існують певні способи, які допомагають схилити дітей до взаємодії та співпраці з батьками. У цій статті пропонуються шість секретних способів домогтись від дітей ефективної співпраці.

Запрошуйте, а не вимагайте

Ми всі хочемо, щоб наші діти вміли «ввічливо просити», але правда полягає в тому, що легше сказати, ніж зробити. Поставимо запитання: у кого, на вашу думку, наші діти вчаться бути вимогливими й непохитними? Правильно, у нас! Якщо ми хочемо, щоб діти співпрацювали з нами, ми самі повинні ставати більш зрілими людьми й показувати їм відповідні приклади. Усупереч поширеній думці ввічливе прохання, запрошення та спільний пошук вирішення проблеми не вчать дітей бути більш зухвалими або неслухняними, навпаки, діючи подібним чином, ви закладаєте основу довіри та командної роботи, на яку з часом ваші діти навчаться покладатись.

Ось швидкий спосіб, щоби перевірити, чи є ваше прохання вимогою. Спитайте в самих себе: «Буде нормально, якщо дитина відповість на моє прохання відмовою?». Якщо ні, то насправді ви не запрошуєте або просите, ви наказуєте або вимагаєте від неї певної поведінки. Це добре час від часу, особливо, якщо стосується безпеки дитини, але пам'ятайте, що чим більше вимог ви висунете дітям, тим менше справжньої, внутрішньо мотивованої співпраці ви отримаєте від них.

Це не означає, що у вас не повинно бути очікувань від своїх дітей. Просто, коли надії не виправдовуються, корисно розглядати такі ситуації як можливість для спільного вирішення проблем, а не як привід, щоб карати їх вимогою бути покірними.

Перетворюйте все на гру

Діти люблять гратись. Якщо є можливість робити що-небудь весело, діти набагато охочіше йдуть на співпрацю. Це вимагатиме від вас трохи творчості та спонтанності. Наприклад, уявімо, що ваша дитина відмовляється йти з парку. Чи можете ви знайти спосіб весело піти до машини (або до зупинки громадського транспорту)? Можливо, вам варто уявити, що ви з дитиною пожежники, і вам треба негайно застрибнути в машину, щоб їхати гасити полум’я. Або можна бігти до машини наввипередки, стрибати, як зайчики, чи посадити дитину собі на плечі. Забава – це не тільки чудовий спосіб домогтися співробітництва, а і спосіб ще веселіше проводити час. Чому ви самі віддаєте перевагу - протиборству, коли вам доводиться затягувати на сидіння автомобіля дитину, яка галасує та пручається, чи веселій грі, за допомогою якої вона сідає в машину добровільно?..

Якщо ви не впевнені в тому, які ігри допомагають над усе, налаштуйтесь на інтереси дитини. Якщо ваша донька любить принцес, будьте її лицарем у сяючих обладунках або вірним конем. Якщо син захоплений вантажівками, запропонуйте йому піднятись у машину за допомогою вилочного навантажувача. Можливо, ви недавно прочитали історію про золоту рибку, тоді спробуйте її розіграти! Якщо ви не можете придумати історію, спитайте в дитини, у що б вона хотіла пограти. У більшості дітей є безліч пропозицій про веселі ігри або заняття, які ви можете трохи змінити, щоб досягти своєї мети.

Не повторюйте

Це та помилка, яку всі ми здійснюємо, особливо коли не отримуємо бажаних результатів. Повторення своїх прохань – останнє, що треба робити, якщо ви намагаєтесь розвивати співпрацю. Дитина чує вас з першого разу, а повторюючись, ви просто вчите її не слухати й чекати, доки ви розгніваєтесь, щоби почати діяти.

Діти постійно відкривають для себе навколишній світ, величезну кількість інформації про соціальну/емоційну динаміку. Коли їм вдається проігнорувати вас, примусити засмутитись чи розгніватись, вони отримують дуже цікаву інформацію про те, як домагатись свого, і про те, що саме може примусити вас переглянути свою позицію. Не ставайте жертвою їх хитрощів.

Якщо ви можете зберігати спокій та утримувати дитину в чітких межах дозволеного, вона все одно буде продовжувати випробовувати ваше терпіння, але після того, як усі її спроби обійти ваші правила виявляться марними, вона знайде інші сфери діяльності набагато цікавіші й емоційно багаті.

Будьте «забудькуватими»

Але що робити, якщо ви попросили дитину один раз, а вона не реагує? Замість того щоби просити її ще раз, змініть тактику. Розіграйте забудькуватість і попросіть дитину нагадати вам про те, що ви сказали хвилину тому: «Почекай, я забула, хіба я не просила тебе щойно зробити щось? Що це було? Я думаю, що ми готувались іти кудись. Будь ласка, нагадай мені, куди ми збирались».

Це змушує дітей думати, що вони розумніше, ніж ви, а бути розумніше та здібніше, ніж дорослі, – це те, що діти люблять найбільше.

Нехай іноді командують діти

Коли ви дозволяєте дітям бути головними, то отримуєте від них у відповідь набагато більше співпраці. Немає необхідності постійно тримати їх у вузді, просто призначте одну дитину відповідальною за готовність решти одягнутись і вийти на вулицю, і ви здивуєтесь, наскільки швидко це станеться. Іноді корисно показати дитині, що ви недооцінюєте її здібності, і вона буде щосили доводити вам, наскільки вона розумна та здібна. «Ти не можеш зробити це самостійно, чи не так?» А потім, коли вона взується й розташується на сидінні автомобіля, скажіть: «Ось воно що, виявляється, ти добре знаєш, як треба готуватись до виходу на вулицю, та вмієш це робити!».

Співпрацюйте з дітьми

Бувають моменти, коли навіть найпоступливішій та відповідальній дитині потрібна додаткова допомога. Можливо, вона втомилась, захворіла, зголодніла або їй просто стало сумно й самотньо. Тому, якщо нічого не допомагає, запропонуйте дитині допомогу. Ви можете, наприклад, пограти у гру, в якій ваша донька уявить себе немовлям, а ви будете всіляко дбати про неї. Ви побачите, що всього через кілька хвилин такої гри вона значно охочіше буде робити те, про що ви її просите. Це відбувається тому, що вона вже знає, що коли їй дійсно потрібна додаткова підтримка, ви охоче й радісно її підтримаєте.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.2 з 5 на основі 13 оцінок.

Розвиток дитини
25.01.2016

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!