Розвиток дитини Статті Психологія дитини Особливості виховання дітей-інтровертів
Особливості виховання дітей-інтровертів
Рейтинг
57

П'ятнадцять порад батькам-екстравертам про те, як підходити до виховання дітей-інтровертів

Особливості виховання дітей-інтровертів

Поведінка дитини викликає у вас розгубленість? Вона веде себе не так, як вели себе ви в її віці. Вона нерішуча, вагається, стримана й нетовариська. Замість того, щоби з головою занурюватись в ігри, вона вважає за краще стояти осторонь і спостерігати за іншими дітьми. При цьому її спілкування обмежене всього кількома людьми. З вами ж вона спілкується аж надто непередбачувано – іноді без угамування розповідає цікаві історії, а іноді просто замовкає, і ви не можете зрозуміти, що відбувається в її голові. Багато часу вона проводить у своїй кімнаті на самоті. А її вчитель каже вам про те, що їй потрібно бути більш активною на уроках. Але що найбільше дивує при цьому, так це те, що вона, здається, цілком задоволена ситуацією. Якщо ви впізнали свою дитину, вітаємо, у вас інтроверт.

Батьки-екстраверти часто хвилюються із приводу своїх дітей-інтровертів і навіть замислюються про те, чи не є їх поведінка якимось відхиленням від норми. Звісно, діти можуть відчувати тривогу та страждати від депресії так само, як і дорослі. Тут важливо знати характерні ознаки таких станів, їх справжні симптоми. Так, іноді відмова від спілкування із друзями й сім'єю поряд з низьким рівнем енергії та втратою апетиту свідчать про більше ніж просто інтроверсію.

Однак багато дітей-інтровертів взагалі не відчувають ні депресії, ні тривоги. Вони так поводяться завдяки вродженій конституції, особливому складу особистості. Чим глибше ви приймете природну сутність дитини-інтроверта, тим щасливішою вона буде.

Як піклуватись про дитину-інтроверта

1. Знайте, що немає нічого незвичайного або ганебного в тому, щоби бути інтровертом

У світі чимало інтровертів. У різних дослідженнях їх кількість варіює від 25 до 30-ти відсотків. Серед них Фредерік Шопен, Ісаак Ньютон, Альберт Ейнштейн, Артур Шопенгауер, Стівен Спілберг, Джоан Роулінг, Мати Тереза, Махатма Ганді й багато інших видатних і талановитих людей.

2. Зрозумійте, що конституція вашої дитини обумовлена біологічно

У мозку інтровертів та екстравертів є деякі відмінні риси. Так, наприклад, у них по-різному прокладені нейронні «з’єднання» і рух нейромедіаторів відбувається по дещо відмінних траєкторіях. До того ж, у своїй роботі мозок інтровертів і мозок екстравертів схиляється до різних відділів нервової системи (інтроверти віддають перевагу парасимпатичній системі – «відпочивай і перетравлюй (тобто аналізуй і синтезуй)», а екстраверти – симпатичній – «бийся, біжи або замри»). Крім того, дослідження виявили, що в інтровертів у префронтальній корі (частині мозку, відповідальній за абстрактне мислення та прийняття рішень) кількість сірої речовини більше. Тому, якщо ваша дитина більш обережна та стримана, ніж її однолітки-екстраверти, будьте впевнені, що існує біологічне обґрунтування такої поведінки.

3. Знайомте дитину з новими людьми й оточенням поступово

Інтроверти часто відчувають себе стурбованими та схвильованими тим, що можуть не впоратись як у нових умовах, так і в товаристві нових людей. Якщо ви плануєте відвідати громадський захід, не розраховуйте на те, що ваша дитина негайно долучиться до того, що відбувається, й почне спілкуватись із присутніми там дітьми. Якщо це можливо, приїдьте заздалегідь, щоб вона адаптувалась і теж відчула, як інші люди входять у простір, який поступово «опановують».

Інший варіант – попросити дитину утриматись від активної участі в подіях і відійти на комфортну відстань – можливо, стояти поруч з вами, де вона відчуває себе в безпеці, і просто спостерігати за подіями протягом кількох хвилин. Спокійне спостереження допоможе їй усвідомити, що відбувається, і трохи адаптуватись.

Якщо немає можливості прибути заздалегідь або спостерігати за процесом з боку, просто напередодні обговоріть з дитиною майбутню подію, порозмовлявши про те, хто буде присутній і що, швидше за все, буде відбуватись, які почуття в неї можуть виникнути, що вона може сказати, щоб завести розмову з тим, хто її зацікавить.

Незалежно від того, до яких нових вражень ви привчаєте дитину, пам'ятайте: рухайтесь повільно, але поступально. Не дозволяйте їй відмовлятись від нового досвіду, проте поважайте межі її можливостей, навіть якщо вони здаються вам екстремальними. Разом з дитиною обережно й делікатно пізнавайте й освоюйте те, через що вона так хвилюється.

4. Нагадуйте дитині про те, що вона може робити перерви у спілкуванні, якщо відчуває себе перевантаженою або стомленою

Варто пам'ятати про те, що під час спілкування екстраверти відчувають натхнення й емоційний підйом, інтровертів же воно, як правило, виснажує. Якщо ваша дитина вже трохи старше, вона може самостійно піти в тиху частину кімнати або на вулицю, тим самим убезпечивши себе від розтрати останніх сил. Якщо ж дитина ще маленька, вона може не помітити моменту настання стомлення, тому вам самим доведеться простежити за ознаками її втоми, що почнуть проявлятись.

5. Хваліть дитину, коли вона проявляє соціальну сміливість

Нехай дитина знає, що ви захоплюєтесь її вчинком. Кажіть, наприклад: «Учора я бачила, як ти розмовляв з новим хлопчиком у вашому класі. Я знаю, як тобі було нелегко, але я пишаюсь тим, що ти зробив».

6. Відзначайте моменти, коли дитині починає подобатись те, чого вона спочатку боялась

Кажіть: «Ти думав, що жахливо проведеш час на дні народження свого однокласника, а в результаті познайомився з новими друзями». Згодом завдяки такому позитивному підкріпленню дитина, швидше за все, зможе самостійно регулювати новоявлені почуття хвилювання та страху.

7. Допомагайте дитині розвивати свої захоплення

У вашої дитини можуть бути глибокі і, можливо, навіть унікальні інтереси. Дайте їй можливість для їх практичної реалізації. Деякі діти охоче займаються футболом і музикою, але не забувайте також пропонувати своїй дитині такі нестандартні заняття, як письменницька студія або табір юних натуралістів. Активна участь в їх діяльності приносить хвилини щастя, сприяє чудовому самопочуттю, емоційній рівновазі, упевненості, а також дає дитині можливості для спілкування з іншими дітьми, у яких такі ж захоплення (і, можливо, схожа конституція).

8. Порозмовляйте з учителем про інтроверсію вашої дитини

Це допоможе вчителям правильно тлумачити її поведінку. Деякі педагоги помилково вважають, що діти-інтроверти не часто висловлюються у класі, тому що їм не цікаво або вони не приділяють заняттям належної уваги. Навпаки, учні-інтроверти можуть бути дуже уважними й зосередженими, але часто вважають за краще слухати та спостерігати, а не брати активну участь. Крім того, якщо вчитель знає про інтроверсію вашої дитини, він зможе делікатно допомогти їй налагодити взаємодію з однокласниками, участь у груповій роботі або просто звичайне перебування у класі.

9. Учіть дитину відстоювати себе

Дитину молодшого віку навчіть чітко й виразно казати «стоп» або «ні», коли інший малюк намагається відібрати в неї іграшку. Якщо дитина вже старше й піддається знущанням або несправедливому ставленню у школі, заохочуйте її чітко та ясно висловлювати свою позицію кривднику або, якщо необхідно, дорослому. Для початку їй треба пояснити, наскільки важливими є характеристики її голосу: тон, гучність, інтонації й т. п. Часом навіть більш важливими, ніж слова.

10. Докладіть всіх зусиль, щоб дитина відчувала, що її «почули»

Прислухайтесь до своєї дитини й ставте такі запитання, які допоможуть залучити її до розмови. Багато інтровертів – і діти, й дорослі – борються за те, щоб їх «почули». Адже інтроверти живуть внутрішнім життям, і їм необхідно, щоби хтось викликав їх на відвертість («виманював» з їх фортеці). Без батьків, які слухають і відгукуються, як відлуння, на те, про що вони думають, такі діти можуть заблукати у власних думках.

11. Пам'ятайте: ваша дитина може й не звернутись по допомогу

Інтроверти, як правило, вбирають проблеми (трансформують їх у свій внутрішній «набуток», надаючи їм суб'єктивний характер). Ваша дитина може й не розповісти вам про складну ситуацію в школі або конфлікт з другом, хоча бажає цього та/або може отримати користь від наставництва дорослого. Тому ставте запитання і щиро слухайте, при цьому нічого не випитуйте й не перетворюйте бесіду на допит.

12. Не називайте дитину «сором'язливою»

«Сором'язлива» – це слово, яке має негативний відтінок. Якщо ваша дитина-інтроверт досить часто чує слово «сором'язлива», вона може повірити в те, що її дискомфорт при спілкуванні з людьми – це незмінна («довічна») риса характеру, а не почуття, яким вона може навчитись керувати. До того ж, слово «сором'язлива» відображає стримування та пригнічення, яке відчуває дитина, і не допомагає їй зрозуміти справжню причину свого внутрішнього стану – конституційну інтроверсію. До того ж те, що часто виглядає як сором'язливість, у випадку з дитиною-інтровертом сором'язливістю може й не бути і часто не є.

13. Не переймайтесь, що в дитини всього кілька близьких друзів

Інтроверти шукають у стосунках глибину, а не ширину. Вони вважають за краще маленьке коло друзів і, як правило, їм не цікаво бути в центрі загальної уваги однолітків.

14. Не сприймайте на свій рахунок і не турбуйтесь, якщо дитина хоче проводити час на самоті

Усе, що витягує дитину з її внутрішнього світу, наприклад, походи до школи, спілкування або навіть звикання до нового розкладу, виснажує її. Якщо вона проводить час на самоті у своїй кімнаті, можливо, читаючи книгу, граючи на комп'ютері або просто розмірковуючи про події свого дня, не ображайтесь і не робіть з цього висновок, ніби дитині не подобається бути зі своєю сім'єю. Швидше за все, як тільки вона поповнить енергію, одразу ж захоче знову проводити час з рідними та близькими.

15. Радійте конституції вашої дитини

Не просто приймайте дитину такою, якою вона є; цінуйте й дорожіть тим, яка вона. Діти-інтроверти часто добрі, вдумливі, зосереджені і, коли їх оточення приємне й викликає довіру, можуть бути дуже цікавими співрозмовниками.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.8 з 5 на основі 12 оцінок.

Розвиток дитини
15.02.2016

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!