Розвиток дитини Статті Психологія дитини Як дітям не залежати від зовнішніх похвал
Як дітям не залежати від зовнішніх похвал
Рейтинг
36

Три поради батькам про те, як допомогти дитині сформувати внутрішню підтримку самої себе

Як дітям не залежати від зовнішніх похвал

«Я так пишаюсь тобою!», «Яка гарна дівчинка!», «Ти такий талановитий!»... Не найгірші слова з тих, які можна сказати своїй дитині, чи не так? Звісно! Але можна сказати і кращі слова, які не спекулюють нескінченними похвалами й не змушують дітей «потребувати, жадати, благати» та ставати майже залежними від звеличення їх переваг. Для багатьох сімей це є початком слизького шляху до виховання дитини з упевненістю в тому, що їй усі винні, а зійти з цього шляху буває дуже важко.

Але ж усі батьки хвалять своїх дітей. Прийнято вважати, що похвала допомагає дітям ставати більш урівноваженими та впевненими в собі, але безконтрольна похвала може призвести до того, що дитина буде відчувати потребу в тому, щоб чути: «Який хороший хлопчик» і пишатися своїми здібностями або зробленим вибором.

Юні любителі похвал можуть шукати схвалення в батьків і вчителів: «Татусю, тобі подобається, як я співаю?», «Це був сильний удар по м'ячу?». Але коли діти стають старше, їхня безмежна потреба в підтримці може зробити їх залежними від схвалення однолітків або друзів і перетворити на людей, які вважають, що всі їм чимось зобов'язані, й, відповідно, вимагають до себе підвищеної уваги. На людей, з якими більшість з нас насправді не хоче перебувати поруч.

Тому батькам слід відкинути всі «благі наміри» й почати просто зараз змінювати мислення своїх маленьких любителів похвал, використовуючи три таких поради.

1. Допомагайте дітям учитися отримувати внутрішню підтримку

Сенс полягає в тому, щоб навчити дітей переходити від отримання підтримки та схвалення із зовнішніх джерел (вас і всього іншого світу) на внутрішні (тобто від самого себе), щоб вони могли розвивати здорове почуття власної гідності й не залежати від інших людей.

Наприклад, коли дитина каже: «Тобі подобається мій малюнок, матусю?», краще відповісти так: «Набагато важливіше, любий, чи подобається він тобі. Які почуття викликає у тебе твій малюнок?». Переносячи акцент, ви заохочуєте дитину до діалогу, внутрішніх роздумів і вчите малюка покладатись на власне судження про себе.

Чи легко це на перших порах? Можливо, ні. Батькам важливо навчитись казати такі слова, як: «Ти можеш пишатися собою» замість «Я так пишаюсь тобою!». Це не означає, що ви не можете казати дітям, що пишаєтесь ними, але вам слід також прищеплювати їм почуття внутрішньої гідності й мотивацію пробувати щось нове, розкривати свої таланти та приймати власні рішення. Це допоможе дітям не вирости людьми, які полюють на компліменти або відчувають себе гідними похвали за будь-яку дрібницю, яку вони роблять.

2. Уся справа у процесі, а не в кінцевому результаті

Робіть усе можливе, щоб у діалогах з дитиною змістити акцент з кінцевого результату на значення самого процесу. Замість того щоб зосередитись на відмінній оцінці, яку дитина отримала за контрольну роботу з рідної мови, порозмовляйте про те, як вона вчилась і готувалась до цієї контрольної. Замість того щоб розхвалювати дитину за результативність у грі, дайте їй зрозуміти, що її цілеспрямованість і наполегливі тренування виправдали себе сторицею.

Коли діти зосереджені на процесі, вони вчаться отримувати максимальне задоволення від своїх перемог, але в той же час не дуже перейматися через поразки й менше залежати від інших людей у плані власної підтримки та схвалення.

3. Позбувайтесь ярликів

Ярлики, навіть позитивні, не допомагають дітям у довгостроковій перспективі. Ми, як правило, знаємо про негативні ярлики та їх деструктивний вплив на дітей, але для того, щоб дитина не стала залежною від похвал, важливо триматись подалі й від позитивних ярликів також.

Зовнішні ярлики-характеристики, такі як «розумний», «хороший» і «спортивний», здійснюють на дітей непотрібний тиск і примушують постійно їм відповідати. Якщо дитину називають «розумною», подумайте про те, як вона буде почуватися, коли принесе додому посередню оцінку з літератури. Вона повинна думати, що раптово перестала бути «розумною»?

І, звісно, ми не хочемо, щоб діти вважали, що успіх повинен діставатися завжди та приходити легко, оскільки вони розумні й талановиті. Знову-таки, звертайте увагу дитини на ті складові, які вона у змозі контролювати, тобто свою працьовитість, наполегливість, добре ставлення, прохання про допомогу й багато іншого – і успіх обов'язково прийде.

Почніть змінювати свій підхід до підтримки та схвалення дитини у трьох описаних напрямах і спостерігайте, як вона буде реагувати. Дитина усвідомить, що окрім вашої безумовної любові й підтримки в неї є власна внутрішня підтримка самої себе. Вона навчиться пишатися своїми перемогами й зусиллями, які потрібні для їх досягнення. Усе це принесе величезну користь і вам, і малюку!

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.5 з 5 на основі 8 оцінок.

Розвиток дитини
07.07.2016

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!