Розвиток дитини Статті Виховання дитини Як виховати в дітях співчуття до самих себе
Як виховати в дітях співчуття до самих себе
Рейтинг
15

Способи виховання, що допоможуть сформувати в дітей усвідомлене ставлення до себе

Як виховати в дітях співчуття до самих себе

Одні кажуть, що самооцінка – це найкраще, що ми можемо дати дитині; інші стверджують, що ми перехвалюємо наших дітей. Нові дослідження дають підставу вважати, що акцент на самооцінці заважає батькам виховувати в дітей більш важливу життєву навичку – самоспівчуття, тобто співчуття до самого себе.

Самоспівчуття часто плутають з потуранням власним примхам. Однак експерти вказують на три його важливі відмінні складові – усвідомленість своїх власних думок і переживань, почуття загальної людяності та доброзичливе ставлення до самого себе.

У той час як штучний розвиток самооцінки з недавнього часу вважають пов'язаним з цілим рядом проблем психічного здоров'я, з нарцисизмом і емоційною вразливістю включно, самоспівчуття асоціюється з гнучкістю, життєстійкістю, високим рівнем енергії, творчими здібностями й загальним успіхом у житті.

Далі пропонуються п'ять способів, за допомогою яких батьки можуть допомогти своїй дитині розвинути цю найважливішу життєву навичку.

Навчайте дітей правильного розуміння «хорошого життя»

Деякі діти виростають, думаючи, що хороше життя – це щось більш досконале і прекрасне, ніж те, що вони мають. А це означає, що вони не зможуть досягти стану повного задоволення, унаслідок якого з'являється можливість викорінити дискомфорт, труднощі й розчарування.

Ми часто вважаємо страждання – навіть пов'язані з віком чи хворобами – якоюсь невдачею або провалом. Але це нераціонально, оскільки називаючи страждання невдачами, ми починаємо відчувати ілюзію, ніби їх можна повністю уникнути. Нам не хочеться погоджуватися з тим, що не все підвладне нашому контролю. Однак це факт.

Діти повинні чітко розуміти, що життя складається й завжди буде складатися зі злетів і падінь. І саме так, як ми вміємо радіти хорошому, ми повинні вчитися приймати погане.

Повноцінне виховання повинно давати дітям можливості навчитися справлятися зі своїми емоціями та знаходити розуміння себе як людини соціальної. Тобто, щоби стати успішними дорослими, діти повинні навчитись не тільки дбати про себе і ближніх, а й навчитись того, як і коли просити допомоги в інших людей.

Уміння використовувати співчуття до самого себе як підмога в житті

Дослідники вважають, що ключ до щасливого й успішного життя – це гнучкість і життєстійкість, тобто здатність швидко відновлювати душевні сили перед обличчям труднощів. А необхідною умовою при цьому є самоспівчуття.

Батьки можуть навчати дітей і підлітків способів співчутливого ставлення до самих себе, у першу чергу допомагаючи їм усвідомлювати власні почуття й реакції. Для цього важливо слухати дітей зі співпереживанням і допомагати їм знаходити слова для вираження своїх емоцій: «Схоже, ти роздратований. Це змушує тебе відчувати гнів, злить тебе». Вирази співчуття також корисні: «Це так важко! Просто жахливо!».

Батькам важливо уточнювати, що ці переживання універсальні, властиві всім, і казати, наприклад, так: «Коли ти не отримуєш бажаного, відчувати себе засмученим і розчарованим цілком нормально», «Людині властиво іноді відчувати ревнощі, заздрість, образу».

Нарешті, батьки можуть обговорювати з дітьми дії, які допоможуть їм відчути себе краще просто зараз (обійми, прогулянка, сон) і в довгостроковій перспективі (перспективне планування, навчання терпіння, уміння ділитись).

Оцінюйте поведінку, а не саму дитину

Найбільш важливе завдання батьків – щоб дитина відчула себе внутрішньо гідною незалежно від її досягнень або невдач. Батькам важливо повністю приймати свою дитину такою, якою вона є (а не такою, якою вони хочуть її бачити). Слід допомогти дитині знайти чітке бачення самої себе. Із цією метою треба чесно й делікатно критикувати її поведінку, але не характер. Так дитина не буде пов'язувати свої вчинки або досягнення з власної цінністю.

Наприклад, якщо сказати: «Те, що ти зробив, образило мене», це залишить місце для покращення, виправлення й викличе не таку захисну реакцію, як фраза «Ти грубий і нечемний». Точно так краще сказати «Це була розумна ідея», ніж «Ти геніальний». Так дитина не відчує, що вона руйнує думку батьків про себе, скоївши необдуманий учинок.

Формуйте майбутню поведінку замість того, щоб карати дитину за минулу поведінку

Те, як батьки реагують на невдачі й успіхи дитини, впливає на формування її внутрішнього образу самої себе, який вона потім почне відтворювати. Екстремальні покарання, такі як шльопанці або заборона на вихід із дому протягом шести місяців, учать дітей тому, що коли вони чинять неправильно, то повинні ставитися до себе жорстко. Такі покарання не дають порад про те, як потрібно зробити наступного разу при виникненні аналогічних труднощів. Діти виростають надмірно самокритичними, що відбирає енергію та знижує рівень мотивації та якості їх життя.

Як альтернатива співчутлива дисципліна пропонує почати з розуміння точки зору дитини, а потім допомогти їй змінити небезпечну поведінку. Мета полягає в тому, щоби сформувати звички й соціальні навички, які стануть у пригоді дитині в довгостроковій перспективі. Наприклад, якщо дитина травмує почуття свого друга, вона повинна шкодувати про це, міркувати про біль, якого завдала, і думати про те, як уникнути такої поведінки в майбутньому.

Але тоді основну увагу слід звертати на те, що краще для всіх у конкретній ситуації. Нікому не стане краще, якщо дитина буде картати себе із приводу того, що сталось, кілька тижнів поспіль. Усім буде краще, якщо вона вибачиться, і буде рухатись далі.

Будьте зразком для наслідування

Моделювання співчуття до самого себе (замість самокритики) має величезне значення, тому що діти аналізують і переймають ті способи, якими батьки справляються з життєвими ситуаціями. Якщо вони бачать, що батьки займаються самозвинуваченням, для них це стає сильнішою мотивацією, ніж будь-які вмовляння.

Не хвилюйтеся, прояв співчуття у ставленні до самого себе не перетворить вас, як більшість людей помилково вважають, на ледачого й зухвалого недотепу. Навпаки, люди, які виявляють співчуття до себе, часто мають більше самовладання, більш привітні, краще працюють і задають більш високі стандарти, ніж люди надто самокритичні.

Коли діти вчаться співчутливо контролювати й піклуватися про самих себе, вони можуть далеко піти. Це допомагає зберігати мотивацію й позитивне мислення, сприяє соціальній взаємодії та є ключем до щасливого, здорового й успішного життя.

Робін Ніксон

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 5 з 5 на основі 3 оцінок.

Розвиток дитини
25.05.2016

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!