Українська щодня: 30 днів, які змінять мовну поведінку вашої дитини

Навіть улітку, коли здається, що життя має трохи сповільнитися, українські родини живуть між сиренами, новинами про атаки. У цьому нестабільному світі є речі, які ми можемо дати дитині як опору. Мова є однією з них. Саме вона стає джерелом впевненості та приналежності.

У двомовному (або багатомовному) середовищі мовна поведінка дитини формується насамперед у родині. Саме родина створює перші й найсильніші «мовні правила гри»: якою мовою говоримо? Яка мова звучить у теплі моменти?

Наукові дослідження сімейної мовної політики демонструють:

• регулярна присутність мови в емоційно значущих ситуаціях зміцнює її в мовному репертуарі дитини;
• навіть за умов домінування іншої мови в соціумі, сімейна стратегія здатна зберегти домашню мову як активну.

Саме для цього я створила «мовний щоденник» – практичний план, який допоможе впровадити українську у щоденне життя легко, цікаво і без конфліктів. Це нескладний родинний челендж, де ви щодня робите просту дію – гру, розмову, ритуал – і помічаєте, як мова зʼявляється (і закріплюється як практика) у вашому родинному спілкуванні.

Коротко про формат:

• 4 тижні / 7 днів–- структуровано, але гнучко;
• теми: увага до мови, гра, емоції, стратегія;
• підходить для дітей 5–10 років;
• розроблено з урахуванням трикомпонентної моделі:

1. дитина як мовна особистість;
2. родина як середовище, що задає ритм;
3. соціум як простір взаємодії та викликів;

• для родин в Україні та за кордоном.

ТИЖДЕНЬ 1.

Мова як увага: помічаємо українську.

Мета: активізувати усвідомлення мовного середовища – дитини й дорослого.

• Спостерігайте: якою мовою говорять навколо? Де звучить українська?
• Визначте «українське місце» вдома (наприклад, «куточок для українських історій»).
• Оберіть «слово дня» і використовуйте його у різних контекстах.
• Придумайте ім’я для улюбленої іграшки українською.
• Зробіть український плейлист із дитячих пісень (казок).
• Почніть короткий вечірній ритуал українською (одне речення-побажання).
• Позначте на календарі, які дні ви говорили українською.

ТИЖДЕНЬ 2.

Мова як дія: граємо, читаємо, говоримо.

Мета: створити позитивні, емоційно приємні мовні ситуації.

• Грайте в українськомовну гру (класичне «Хто я?»).
• Прочитайте разом короткий текст (казку), і обговоріть 1 запитання.
• Придумайте історію про себе, але в стилі казки (з українським героєм).
• Зробіть лексичне полювання: знайдіть 5 слів на кухні (або в іншому просторі) українською.
• Розмовляйте з дитиною про її день – хоча б 10 хвилин лише українською.
• Напишіть разом записку для когось із родини українською.
• Подивіться мультик українською, і намалюйте персонажа, який сподобався найбільше.

ТИЖДЕНЬ 3.

Мова як почуття: емоційна присутність української.

Мета: зробити українську мовою близькості, підтримки, гумору.

• Скажіть дитині 3 компліменти українською (з поясненням).
• Розкажіть щось про своє дитинство українською.
• Придумайте спільний українськомовний жарт.
• Спитайте: «Коли тобі приємно чути українську?», послухайте відповідь.
• Зробіть разом щось приємне (печиво, малюнок), і розмовляйте при цьому українською.
• Попросіть дитину вигадати українське прізвисько для себе, або когось із родини.
• Заведіть мініщоденник вдячності, у який кожного дня записуйте хоча б одне речення українською.

ТИЖДЕНЬ 4.

Мова як стратегія: домовляємося і закріплюємо успіх.

Мета: перетворити мову на частину родинної стратегії.

• Складіть разом «мовний договір»: коли, де і як українська буде звучати вдома.
• Оберіть 2 «українські зони» – наприклад, «на кухні» та «перед сном».
• Запропонуйте дитині скласти список українських слів, які їй подобаються (доповнюйте його регулярно).
• Подивіться фільм або блог, нехай дитина лишить коментар українською.
• Знайдіть (або створіть) онлайн-групу / гурток українською.
• Підсумуйте: які слова / вислови дитина вивчила /повторила за 3 тижні?
• Запитайте: «Що з того, що ми робили, тобі сподобалось найбільше?» – це ключ до мотивації.

Мовний щоденник – не інструкція, як виховати «правильну» дитину.

Це запрошення помічати, слухати й говорити українською разом, бо мова не зберігається автоматично. Вона живе там, де їй приділяють час, увагу і любов.

Успіхів!

Автор: Ольга Шевчук-Клюжева, кандидатка філологічних наук, соціолінгвістка.

Оригінал публікації