Як розвивати в дітей просторове мислення?

Коли восьмимісячний малюк повзає, дворічна дитина уважно складає кубик на кубик, дошкільня намагається пройти лабіринтом, а першокласник створює замок із Lego – усі вони в цю мить активно розвивають просторове мислення та інтелект.

Від просторового мислення залежить, наскільки добре в дорослому житті ми будемо здатні оптимізувати наш розклад на день, спакувати валізу чи припаркувати автомобіль. Але не лише це. Просторове мислення – головний чинник, який впливає на процес успішного навчання й оптимізації нашого щоденного життя. Таке мислення є фундаментом усіх когнітивних можливостей людини. Пік розвитку просторового мислення – дошкільний період. Однак, незважаючи на мегаважливість просторового мислення, йому приділяється чи не найменше уваги при підготовці дитини до школи. Отож, з’ясуймо, що таке просторове мислення та яке його значення для дітей.

Що таке просторове мислення?

Просторове мислення (просторовий інтелект, візуально-просторовий інтелект, просторова уява) – це здатність сприймати відношення між предметами у просторі, їхні форми, положення, можливу траєкторію руху й візуалізувати це в уяві. Але оскільки ми сприймаємо світ і розташування предметів насамперед відносно нас самих, то просторове мислення – це також уміння «вписувати» себе в заданий простір.

Від просторового мислення залежать інтелектуальні здібності

Часто батьки замислюються, як розвивати математичні здібності дитини. Почніть із розвитку просторового мислення в ранньому віці. Щоб дитина мала успіхи при вивченні математики в старших класах, варто займатися розвитком її просторового мислення ще задовго до школи. До того ж, є переконливі докази, що просторова уява прямо впливає на успіхи й у інших інтелектуальних сферах, віддалених від математики, а також на творчі здібності. Річ у тім, що всі сфери нашого мислення взаємопов’язані. І коли, наприклад, у дитини недостатньо розвинене логічне мислення, часто вона має проблеми з пам’яттю та увагою.

Наприклад, зовсім не очевидно на перший погляд, що просторова уява впливає на рівень розвитку в дитини навичок читання й письма. Коли діти з’єднують слова, дзеркалять букви, порушують межі рядка на письмі, то це може бути повязане з недостатньо розвиненою просторовою уявою. Особливо складно такому малюку впоратися з аналізом логіко-граматичних конструкцій, тобто повідомлень, де треба проаналізувати дані й урахувати складніші причинно-наслідкові зв’язки, контекст та інші фактори. У щоденному житті ми постійно стикаємося з потребою такого аналізу. Особливо важливою є навичка обробляти логіко-граматичні конструкції при читанні, адже читання потребує здатності синтезувати значення окремих букв у цілісні поняття і завершені смислові повідомлення. Ми читаємо не букви і навіть не слова, а смисли та цілісні змістовні повідомлення.

Можливо, ви помічали, що в деяких дорослих знання про напрямки «управо/уліво» не є автоматизованим. Їм потрібна хвилька часу, щоб здійснити логічний розрахунок і визначити, куди рухатися. А починається формування такої навички в ранньому віці, коли людина вчиться розпізнавати власні частини тіла. Новонароджене дитя вчиться підносити руку до обличчя, тоді ногу, повзати (украй важливий період для розвитку візуально-прострового інтелекту), тоді дитина опановує навичку ходити, стрибати, ходити сходами, лазити драбиною тощо. А далі вона опановує різні активні ігри (наздоганялки, хованки, ігри з м’ячем тощо). Усі ці активності пов’язані з розвитком великої моторики, координації, відчуття власного тіла, балансу і прямо впливають на здатність людини правильно визначати своє місце у просторі та розуміти співвідношення між фізичними об’єктами навколо неї. 

Оскільки саме в ранньому дитинстві формуються нейронні зв’язки, що відповідають за просторове мислення й орієнтування, то зосередитися на розвитку просторового мислення варто чи не з перших днів життя маляти. Нейропсихологи наполягають, що дитина повинна пройти всі стадії повзання до того, як почне ходити. Окрім зміцнення скелету і м’язів, завдяки повзанню активно розвиваються ті частини мозку, які відповідають за просторове мислення. Це впливає на інтелект малюка загалом. 

Також, щоб уявляти, якими є предмети у просторі, нам треба знати їхні фізичні властивості, особливості форми та розташування й можливі способи їхньої зміни та маніпуляції з ними. Малюки вивчають це через гру та різні дії з предметами. Тому має значення, які саме предмети потрапляють до рук дитини в ранній період. У потрібний час у житті дитини мають з’явитися пірамідки, кубики, блоки, конструктори, тобто все, з чого можна складати й будувати, а також пазли, ігри з піском та водою тощо.

Етапи розвитку просторового мислення дітей

До трьох років дитині важливо:

• багато часу проводити на підлозі та вулиці для дослідження світу навколо й себе у ньому;
• вивчити основні частини власного тіла;
• маніпулювати та гратися з предметами різної фактури та розмірів;
• мати доступ до ігор із піском, водою та різними ємностями;
• складати перші пазли на 2–4 фрагменти, рамки-вкладиші, працювати з пальчиковими лабіринтами, кубиками, пірамідками, простими блочними конструкторами, які можна складати вежами. 

3–4 роки – це час, коли дитина осягає форми, розмір предметів та те, як вони між собою співвідносяться, досліджує симетрію, частини й ціле. Саме тоді діти зазвичай починають захоплюватися пазлами, мозаїками, блочними конструкторами, кубиками та об’ємними фігурами різної форми. І навіть рольова гра зі звірятами, машинками та ляльками сприяє розвитку просторового мислення, адже часто потребує необхідності враховувати розмір та форму. Окрім того, дитина й далі досліджує можливості свого тіла і потребує багато активного руху. Така діяльність дає дитині змогу осягнути поняття: поруч, позаду, попереду, через, навколо, з обох боків, разом, окремо тощо. Тому не забувайте пояснювати й коментувати дії малечі, використовуючи ці поняття.

У віці 4–5 років дитина уже взмозі візуалізувати предмет, спрогнозувати можливу траєкторію його руху. Вона подумки планує, що складати, й перевертає фігуру так, щоб вона найкраще пасувала до спланованої композиції. Діти розвивають свою здатність дотримуватися вказівок і самі здатні їх давати. Якнайкраще цьому сприяє активна рольова гра. У цей час у житті дитини має з’явитися багато конструкторів, мозаїк, танграм, завдань на поєднання різних форм, відтворення візерунків, повторення за схемою. Особливо корисними є завдання, у яких пропонується скласти візерунки з трикутників різних форм і розмірів. А ще аплікації, оригамі, різні поробки. Окрім того, дитині варто в цей час ознайомитися з картою і плануванням. Наприклад, планом-схемою квартири чи кімнати. Також доцільно використовувати різні м’ячі, щоб розвивати в дитини відчуття дистанції.

6–7 років – це час, коли дитина може уявити, як виглядатимуть предмети з різних кутів зору. Їй під силу створювати об’ємні фігури та моделі з розгорток, відтворювати, а то й вигадувати власноруч складні і навіть об’ємні візерунки, якщо використати для цього кубики зі сторонами, розмальованими в різні кольори, чи трикутники (кубики Коса). Це період, коли варто активно використовувати роботу з картою та сторонами світу, практикувати завдання, які автоматизують розуміння праве/ліве, навпроти, сусідній, до. Важливо активно працювати зі схемами та головоломками на кшталт «Тетріс». А ще із завданнями, які містять системи координат, лабіринти, різні графічні завдання.

Слід розуміти, що для розвитку просторового мислення велике значення має розуміння розміру, форми й довжини предметів. Для цього знайомте дитину з фігурами та формами, аналізуйте довжину, висоту, розмір предметів навколо.

Досліджуйте та аналізуйте відстані. Навіть звичайна прогулянка може стати незвичним цікавим дослідженням, якщо поставити собі за мету скласти план маршруту, відзначивши місця зупинок. 

Гарною та корисною активністю для дітей різного віку є повзання (так, навіть для шестирічних) і лазіння тунелями, мотузковими павутинами. Для цього ідеально підходять мотузкові парки та дитячі майданчики. 

А ще не забувайте про настільні ігри стратегічного характеру (хрестики-нолики, шашки, шахи тощо).

Завдання для розвитку просторового мислення дитини у процесі її підготовки до школи:

• робота з аплікаціями вчитиме орієнтуватися на аркуші;
• завдання, які підготують дошкільника до роботи із системами координат;
• комплект завдань, які ознайомлять з основними поняттями орієнтування в просторі (вліво/вправо, угору/вниз, над/під, на/в, попереду/позаду); 
• добірка вправ, які допоможуть автоматизувати розуміння напрямів ліворуч/праворуч;
• завдання, яке підготує дитину до опанування правил шахової гри;
• завдання, яке сприятиме засвоєнню понять назустріч і навпроти;
• завдання із симетрією;
• лабіринти;
• графічні диктанти та різні графічні завдання по клітинках; 
• завдання для розвитку вміння в уяві обертати об'єкти;
• комплект завдань, які передбачають здатність уявляти предмети цілісно на основі його частин;
• завдання для розвитку вміння малювати та копіювати об'ємні предмети.

Діти, що мають добре розвинене просторове мислення, демонструють кращі математичні здібності та навички вирішення проблем, вищий рівень творчості. Тому присвятіть розвитку просторового мислення дитини в дошкільний період та в початковій школі достатньо уваги.

Авторка: Наталка Бачко, фахівчиня з домашнього навчання