Що таке неозначена форма дієслова?

Неозначена форма дієслова – це форма дієслова, яка відповідає на питання що робити? або що зробити?

 Наприклад: що робити? – радіти, літати, співати; що зробити? – зрадіти, злетіти, сказати, заспівати.

Неозначену форму дієслова ще називають початковою, а також – інфінітивом.

Отож, неозначена форма дієслова, початкова форма дієслова, інфінітив – це три рівнозначні назви, які позначають ту саму форму дієслова. 

При морфологічному розборі (тобто при визначенні особливих ознак дієслова як частини мови) саме неозначена форма дієслова є початковою і від неї утворюють решту форм дієслів.

Що таке форми дієслова?

Дієслова вказують на дію, яку вчиняють або яка вчиняється. Ця дія може бути процесом чи станом, завершеним процесом або ні. Також дію можуть вчиняти одна особа чи декілька й у різний час. І всю цю інформацію можна дізнатися, придивившись до форми дієслова. Наприклад, ходили. Це множина (бо ходив не один і не одна, а ходили декілька осіб), а дія відбувалася у минулому часі. 

Дієслова можуть змінюватися за особами, часами, числами, способами тощо. Усі ці відмінювання утворюють певну систему дієслівних форм. І саме неозначена форма дієслова в цій системі є початковою. 

Дієслово ходили у початковій формі звучатиме так: ходити. Щоб отримати початкову форму дієслова, треба поставити до нього запитання що робити? чи що зробити?

Особливості неозначеної форми дієслова:

1. Дієслова в неозначеній формі схожі на суперсекретних таємних агентів. Читаючи або чуючи інфінітив, майже нічого неможливо сказати про того, хто, коли і як вчиняв описану ним дію. Тобто інфінітиви не мають ні особи, ні числа, часу чи стану. Але від них можна утворити дієслова в усіх цих формах. 

2. Дієслова в неозначеній формі розпізнають за суфіксом, яким вони закінчуються. Здебільшого інфінітиви мають наприкінці суфікс -ти (співати), дещо рідше – суфікс -ть (співать). Також бувають дієслова, які закінчуються на -тися (збиратися) чи -ться (збираться).

3. У реченні дієслово в неозначеній формі може виконувати роль будь-якого його члена: присудка або бути в складі присудка (Ми будемо радіти), обставини (Оленка пішла прогулятися), додатка (Я умовив бабусю їхати до Києва) і навіть означення (Ваше рішення перефарбувати стіни мало результат) та підмета (Заграти симфонію – це особливе задоволення). 

4. Дієслова в неозначеній формі бувають доконаного (зробити) і недоконаного виду (робити).

Учні й учениці поглиблюватимуть знання про неозначену форму впродовж навчання в старшій школі. Але в початкових класах дітям варто закріпити основні уявлення про інфінітив: на які питання відповідає, якими є його основні ознаки, як утворюється. Дитині важливо навчитися ставити різні дієслова у форму інфінітива.

Цікаві завдання для вивчення неозначеної форми дієслова 

• Запропонуйте дитині поміркувати, хто з тварин що найкраще вміє робити. Для цього варто скористатися готовим завданням із малюнками. Кенгуру уміє стрибати, а кит – плавати. Коли дитина виконає це завдання, нехай додасть до списку інших тварин та назве їхні вміння. 
• Розгадайте разом кросворд «Дієслова». Діти обожнюють мовні головоломки. Кросворд із малюнками дасть змогу поміркувати й потренувати уважність. 
• Поговоріть із дитиною про ваші та її вподобання. Можна виготовити плакат на тему «Що я люблю робити?» або ж влаштувати змагання, хто із вас пригадає більше улюблених справ. Зверніть увагу дитини на таку умову: щоб дати відповідь на це питання, треба використати дієслова-інфінітиви. Такі вправи корисні для розвитку емоційного інтелекту та саморефлексії. 
• Потренуйтеся разом із дитиною добирати дієслова-антоніми чи синоніми до запропонованих інфінітивів. Завдання збагатить словниковий запас дитини й сприятиме розвитку її мовлення.
• Виконуючи завдання «Неозначена форма дієслова», дитина зможе узагальнити свої знання про дієслова у початковій формі. 

Окрім того, варто пропонувати дитині дієслова, що подані в різних формах, поставити в неозначену початкову форму. І навпаки, зустрічаючи в текстах дієслово у будь-якій формі, поставити його у початкову. До такого завдання теж можна додати крихту незвичності й азарту. У захопливу гру залюбки пограє і одна дитина, і група дітей.

Візьміть найулюбленішу книгу дитини й запропонуйте знайти в ній 20 дієслів, щоб поставити їх у неозначену форму. На аркуші необхідно написати дієслово, а поряд – його початкову форму. Якщо трапилося дієслово в неозначеній формі, його варто пропустити. Для двох і більше дітей таким чином можна влаштувати перегони. У кожного є своя книга. Хто швидше знайде в ній 20 дієслів і правильно добере неозначену форму, той переміг. 

Таке завдання є непростим, адже дієслова треба зуміти знайти серед інших слів. Це поглибить розуміння дитиною знання частин мови, зокрема дієслова.

А ще обов'язково додайте до дослідження дієслів завдання зі словником. Для дитини може бути відкриттям, що дієслова в словниках подаються саме у початковій формі. Загалом таке завдання стане для малечі гарною нагодою ознайомитися з різними видами словників. Пошукайте у тлумачному словнику разом із дитиною значення незвичних дієслів. Наприклад: пірив, мжичив, порошив, мигичив, шкварило, плуганили. Для цього дієслова спершу треба поставити у початкову форму. Спробуйте разом придумати речення з такими словами, дібрати більш звичні синоніми тощо.

Початкова форма дієслова – важлива тема при вивченні дієслова. І дітям молодшого шкільного віку треба з нею обов’язково ознайомитися.