Як через минуле зрозуміти себе нинішнього?

Ця книжка для батьків, які не тільки люблять своїх дітей, а й хочуть, щоб вони їм подобалися. Так-так, діти часто не подобаються та дратують. Книжка “Шкода, що мої батьки про це не знали” саме про це.

“Я відкриваю рот і чую слова моєї матері”. Звичайно, якщо це слова, від яких ви почуваєтеся бажаними, улюбленими й захищеними, – усе чудово. Тільки здебільшого буває навпаки.

Ми тільки ланка в ланцюзі, за нами тисячоліття, а після нас – хтозна скільки ще... Гарна новина: ви можете надати нової форми своїй ланці, а це поліпшить життя ваших дітей та їхніх дітей. Не обов'язково робити те, що робили з вами, можна відкинути все, що не стало в пригоді.

Варто розпакувати й перетрусити валізу своїх дитячих спогадів, подивитися, що з вами відбувалося, що ви при цьому відчували і що відчуваєте зараз. Добре порившись у своєму минулому, покладіть у скарбничку тільки потрібне.

Найчастіше погляд назад загрожує емоційним дискомфортом.

Багато з того, що ми успадкували від стилю виховання наших батьків, – поза межами нашого усвідомлення. Тому іноді так важко визначити, реагуємо ми тут і зараз на поведінку дитини, або ці реакції закорінені в минулому.

Розглядати й розуміти себе самого важко, але якщо ми усвідомлюємо, що наше “Я” зараз відбивається в наступному поколінні, це може стати творчою роботою. Виправляти помилки власних батьків під час перенесення моделей стосунків із дітьми – благородне завдання. Книжка Філіппи Перрі може відповідно налаштувати для такої творчості.