Дитина і собака: правила безпеки для дітей і батьків

П'ятирічна Соня тягнеться обійняти пса, який дрімає на килимі. Пес раптом гарчить, а батьки потім кажуть: «Він ніколи так не робив». Буває, що собака, яка роками жила поруч із дитиною, все ж кусає її, і найчастіше це стається саме вдома. Тема «дитина і собака» здається простою, поки не з'ясовується, що більшості таких випадків можна було уникнути. Розповідаємо, чого навчити дитину і що мають зробити дорослі.

Чому кусає навіть «своя» собака

За даними Американської ветеринарної медичної асоціації (AVMA), діти – найчастіші жертви укусів собак і травмуються серйозніше за дорослих. Причому більшість випадків із малюками стається не на вулиці з чужим псом, а під час звичайних щоденних занять із собакою, яку дитина добре знає.

Собака рідко кусає «просто так». Зазвичай це реакція: тварина злякалася, відчула загрозу, її розбудили або в неї щось болить. Будь-яка собака, незалежно від породи й розміру, може вкусити, якщо її довести до межі. Тому розраховувати лише на «добрий характер» пса не варто.

Як собака попереджає, що їй неприємно

Укус майже ніколи не буває «раптовим». Перед ним собака подає сигнали, які дорослі не помічають, а діти тим більше. Їх варто знати всій родині, і що старша дитина, то детальніше можна пояснювати. Зазвичай сигнали наростають у такому порядку:

1. Облизує губи й ніс або позіхає, хоча поруч немає їжі і вона не сонна.

2. Відвертає голову, відводить погляд, намагається відійти.

3. Дивиться скоса так, що видно білки очей. Кінологи називають це «китовим оком».

4. Завмирає, тіло стає напруженим. Часто це останній момент перед клацанням зубами.

5. Гарчить, показує зуби.

Окреме правило для дорослих: не карайте собаку за гарчання. Це чесне попередження. Якщо за нього сварять, собака може навчитися пропускати цей крок і кусати без попередження. Правильна реакція інша: спокійно забрати дитину й дати собаці простір.

Правила, яких варто навчити дитину

Правила краще пояснювати не як заборони, а як «мову», якою собака розмовляє. Діти запам'ятовують їх легше, якщо розуміють причину.

• Не чіпати собаку, коли вона їсть, спить або доглядає за цуценятами. У ці моменти навіть спокійний пес може захищатися.
• У собаки є своє місце. Лежанка чи клітка – її «кімната», куди дитина не заходить і звідки не витягує тварину.
• Не нахилятися над собакою й не притискатися обличчям до її морди. Багато собак сприймають це як загрозу.
• Не підходити до чужої собаки. Спершу запитати дозволу в господаря, а якщо господаря немає – пройти повз.
• Якщо незнайома собака бігає поруч – стати «деревом». Зупинитися, опустити руки, не кричати й не тікати: біг і вереск провокують переслідування.
• Розповідати дорослим про будь-який укус чи подряпину, навіть легку.

Що мають зробити батьки

Головне правило AVMA просте: ніколи не залишати немовля чи малу дитину наодинці з собакою, навіть із тією, яка «виросла разом із дитиною». Дорослий поруч – це не недовіра до собаки, а страховка для обох.

Друге – стежити за здоров'ям тварини. Собака, якій боляче чи зле, гірше терпить дотики й частіше огризається. Якщо пес раптом став дратівливим, ховається або гарчить там, де раніше не гарчав, варто показати його ветеринару, а не лише виховувати.

Третє – враховувати гормональні періоди в нестерилізованих собак. Під час тічки й після неї частина собак стає нервовішою. А через кілька тижнів по тічці в багатьох розвивається хибна вагітність: собака облаштовує «гніздо», носить туди іграшки й охороняє їх як цуценят, іноді навіть агресивно. Для дитини, яка хоче забрати свого ведмедика, це реальний ризик. На такий період краще прибрати дитячі іграшки з доступу собаки. Якщо цуценят не планують, ці періоди прибирає стерилізація. Про те, у якому віці її роблять і як готують собаку, докладно розповідає, наприклад, київська клініка А-Вет на сторінці avet.kiev.ua/sterilizaciya-sobaki/. Остаточне рішення й строк визначає лікар після огляду.

Нарешті, якщо собаки в родині ще немає, а дитина дуже мала, AVMA радить не поспішати: зазвичай легше, коли дитині вже більше чотирьох років і їй можна пояснити правила.

Собака поруч учить дитину того, чого не навчить жоден урок: що в іншої істоти є свої межі, і їх треба поважати. Правила безпеки – це, по суті, той самий урок.