Розвиток дитини Статті Виховання дитини 12 помилок у вихованні: як їх уникнути

Програма підготовки до школи Дізнатись більше

12 помилок у вихованні: як їх уникнути
Рейтинг
14

Поради батькам, як уникнути найпоширеніших помилок у вихованні дітей

12 помилок у вихованні: як їх уникнути

Дисципліна – настільки суб'єктивне поняття, що буває важко визначити його рамки. Така невизначеність призводить до того, що батьки, прищеплюючи дисциплінованість дитині, припускаються помилок. Розгляньмо найпоширеніші з них.

Виховання – це складна робота, яку батьки виконують, не знаючи напевно, як це робити. Коли у вас з'являється дитина, ви вчите її жити в цьому світі і водночас самі багато чого вчитеся.

Багато батьків почуваються виснаженими й безпорадними, коли в них з'являється дитина. Батьківство приносить і радість, і багато проблем та змін у способі життя й робочому графіку.

На цьому етапі батьки повинні уникнути певних помилок, щоб виховати дитину самостійною і здатною впоратися з різними життєвими ситуаціями.

Зручна брехня

Не можна. Ми часто ігноруємо правило, згідно з яким повинні робити те ж, чого вчимо своїх дітей. Забуваючи дотримуватися цього правила, не варто очікувати, що діти прислухатимуться до наших порад. Діти вчаться обманювати в ранньому віці. Вам достатньо порушити правдивість щодо якоїсь дрібниці – і дитина наслідуватиме вас. Діти вловлюють найтонші нюанси брехні.

Розповіді про примарних монстрів, брехня про те, чому дитина пропустила школу, чому ви не пішли в гості до друзів, приховування будь-яких фактів від чоловіка чи дружини – усе це типові ситуації, коли дитина сприймає брехню. Дорослі називають це виправданнями, проте діти розуміють це як брехню. Дорослі можуть відрізняти правду від брехні, але дитині це складно. Постійне використання виправданої брехні теж навчає дитину брехати.

Необхідно. Обережно ставитися до використання брехні в повсякденному житті. Ваше завдання – показати дитині позитивний для наслідування приклад. Якщо ви цього не зробите, уся ваша робота щодо її виховання буде неефективною. Замість того, щоб брехати в присутності дитини, постарайтеся виправити ситуацію. Поясніть дитині свою поведінку, щоб вона змогла її зрозуміти і поспівчувати вам. Це дасть і вам, і дитині змогу чесно поговорити й побудувати міцні взаємини. Відкрите спілкування – чудовий спосіб пояснити дитині свою точку зору.

Безпідставні погрози

Не можна. «Припини розхлюпувати суп на стіл, або я тобі покажу!». Погрози й шантаж поширені в багатьох сім'ях. Змусити дитину виконувати домашні обов'язки (прибирати в кімнаті, складати іграшки, одяг і книги на свої місця, учити уроки, вчасно приймати їжу тощо) є для батьків непростим завданням. Тому вони часто погрожують дитині наслідками за невиконання цих обов'язків. Вони кажуть, що не дозволять дитині дивитися телевізор, грати в комп'ютерні ігри, користуватися мобільним телефоном, гуляти.

На жаль, батьки рідко виконують погрози, і діти припиняють сприймати їх усерйоз. Діти не розуміють важливість батьківських вказівок, а погрози в їх розумінні перетворюються на порожні слова.

Необхідно. У таких ситуаціях важливо, щоб ваші слова збігалися з діями. Батьки не люблять грати роль «поганого поліцейського», але іноді необхідно прищеплювати дитині дисциплінованість. Якщо дитина чує тільки погрози або попередження, вона розуміє, що в неї є другий, третій шанс тощо. Наприклад, якщо ви говорите: «Іди обідати, або я вимкну телевізор», вона, ймовірно, не почує вас, поки ви не вимкнете телевізор. Натомість вам варто нагадати дитині про наслідки, які настали минулого разу, наприклад: «Пам'ятаєш, що трапилося вчора, коли ти не пішов вечеряти?». Такі нагадування допомагають дисциплінувати дитину, а також роблять ваші попередження вагомими для неї. Коли дитина чітко зрозуміє правила, які ви їй озвучуєте, вам не буде потрібно нагадувати їх для неї або погрожувати.

Матеріальні заохочення

Не можна. Заохочення – ефективний спосіб дисциплінувати дитину. Система винагород допомагає дитині сформувати позитивну модель поведінки. Однак є велика ймовірність, що ця система перетвориться на підкуп. Неправильна мотивація призводить до того, що дитина на перше місце ставить свої егоїстичні мотиви. Коли ви говорите дитині: «Якщо ти прибереш свою кімнату, після цього можеш піти погуляти з друзями», ваша мотивація перетворюється на підкуп.

Необхідно. Допоможіть дитині зрозуміти, що мотивація повинна виходити зсередини. Якщо ви чесно поясните дитині наслідки за невиконання обов'язків, це допоможе їй зрозуміти серйозність ситуації. Наприклад, ви можете пояснити їй, що коли вона не буде готуватися до іспитів, то отримуватиме погані оцінки й може залишитися на другий рік. Якщо дитина не прибиратиме в кімнаті, вона витрачатиме багато часу на те, щоб знайти потрібні речі, а також у кімнаті можуть завестися шкідливі комахи.

Постарайтеся, щоб ця розмова мала форму діалогу і була далекою від моралізаторства. Коли в дитини є змога висловити свою точку зору, вона з більшою ймовірністю зробить висновки з цієї розмови. Крім того, діалог допоможе дитині краще зрозуміти вас.

Порушення власних правил

Не можна. Прості правила зазвичай даються найважче. Наприклад, багато батьків учать дітей чистити зуби двічі на день. Але скільки з них самі дотримуються цього правила? Діти швидше братимуть негативний приклад із батьків, ніж позитивний. Це стосується і простих правил, яких ми вчимо своїх дітей: вимикати світло, виходячи з кімнати, мити руки перед їжею, говорити «дякую» й «будь ласка», ділитися своїми речами тощо.

Ці правила – основа дисциплінованої поведінки, але якщо ви самі їх не дотримуєтеся, дитина також буде в них сумніватися.

Необхідно. Перше правило при встановленні правил – дотримуватися їх самим. Батьки є прикладом наслідування для дитини. Отже, дитина вчитиметься у вас, зокрема, і дисциплінованості. Дотримуйтеся правил, які ви встановлюєте для дитини. Показуйте їй позитивний приклад і пояснюйте важливість тих чи інших дій. Разом мийте руки перед їжею, чистіть зуби на ніч, м'яко нагадуйте дитині, щоб вона вимикала світло або говорила «дякую» чи «будь ласка». Ваше товариство допоможе дитині засвоїти правила дисципліни.

Занадто довге очікування

Не можна. Іноді ми занадто довго чекаємо, поки дитина почне дотримуватися певного правила. Ми не звертаємо уваги на непослух дитини, чекаючи, що рано чи пізно вона послухається. Наприклад, батьки зазвичай дуже довго чекають, щоб дитина помила взуття після прогулянки. Батьки нерідко відкладають покарання за погану поведінку занадто довго.

Необхідно. Дитина сприймає ваші правила несерйозно й ігнорує їх. Повідомте дитину про наслідки: «Якщо ти не помиєш взуття, тобі доведеться завтра йти до школи в брудних черевиках». Так вона краще зрозуміє необхідність виконувати ту чи іншу роботу. Розуміючи реальні наслідки, вона стає більш відповідальною.

Довге читання моралі

Не можна. Це найпоширеніша помилка, яку допускають батьки. Довге моралізування та вказівки, як дитина повинна діяти в тих чи інших ситуаціях, здатне зіпсувати ваші з нею взаємини. Уявіть на хвилину, як нудно й безглуздо щоразу слухати те, що ви й так знаєте. Ви можете це зрозуміти, адже й самі часто стикаєтеся з такими ситуаціями на роботі.

Подібно до того як дорослі не люблять слухати довгі монологи з вказівками, так і діти припиняють їх слухати десь після третього речення.

Необхідно. Замість моралізаторства слід обговорити з дитиною правила поводження. При цьому важливо говорити по суті. Згадуючи різні випадки поганої поведінки дитини, які відбувалися в минулому, ви можете змусити її думати, що ви її не цінуєте. Зокрема, довге моралізування призводять до того, що дитина випускає з уваги, що ви хочете донести до неї. Тому краще використовувати діалог для пояснення правил. Запитайте її про причини поведінки. Дайте їй можливість пояснити її вчинок і поговоріть з нею про те, як виправити ситуацію. Чим більше ви дозволяєте дитині відчувати, що вона може вплинути на ситуацію, тим відповідальнішою вона стає.

Виховання з гнівом

Не можна. Гнів – це ваш найлютіший ворог, тому що він заважає вам тверезо мислити. Гнів, спрямований на дітей, – найгірша помилка, якої батьки припускаються в процесі виховання. У пориві гніву ви здатні сказати дитині те, про що згодом пошкодуєте. Крім того, ви можете гніватися на дитину, коли вона не обов’язково винна в тій чи іншій ситуації.

Гнів, який ви виявляєте при вихованні дитини, може мати довгострокові наслідки і, зокрема, призвести до формування в дитини недовіри у ставленні до вас.

Необхідно. Батьки повинні надавати підтримку своїй дитині. Це допомагає їй долати перешкоди протягом усього життя. Тому, щоб уникнути необдуманих вчинків, спочатку заспокойтеся, упорядкуйте свої думки, а потім спокійно поясніть свою точку зору. Наприклад, якщо дитина погано написала контрольну роботу, не потрібно її вичитувати в присутності вчителя або однокласників. Можна поговорити з нею після повернення додому. Важливо, щоб ви допомогли дитині знайти рішення проблеми, а потім допомогли їй досягти бажаного результату.

Виховання без поваги

Не можна. Легше вимагати поваги до себе, ніж виявляти її у ставленні до інших. Батьки очікують і вимагають поваги дітей до себе та старших. При цьому самі вони допускають неповажне поводження з дитиною. Принижуючи дитину в присутності інших, використовуючи грубі слова, ви вчите її неповажної поведінки. Якщо ви виявите, що ваша дитина поводиться зухвало або нешанобливо, необхідно втрутитися й зрозуміти причини такої поведінки.

Необхідно. Не слід відразу кричати на дитину в присутності інших, натомість візьміть паузу. Відведіть її подалі від натовпу, а потім сам на сам поговоріть про те, що трапилося. Ставтеся до своєї дитини як до дорослого, постарайтеся з’ясувати ситуацію як із дорослим. Важливо при цьому зрозуміти, що вам хоче сказати ваша дитина. Заперечення її точки зору посилить проблему та спричинить негативну поведінку дитини.

Негативні вказівки

Не можна. «Не дивися телевізор», «не їж руками», «не чіпай руками рослини», «не ходи на вулицю» – список таких указівок може бути нескінченним. Коли дитина постійно чує, що їй не можна, вона починає замислюватися: а що ж їй можна. Це її засмучує.

Коли ви постійно забороняєте дитині що-небудь, вона бачить у вас перешкоду для своїх дій. І ще сильніше хоче порушити вашу заборону. Усе це призводить до класичної проблеми батьків і дітей.

Необхідно. Дотримуйтеся позитивного підходу у вихованні дитини: пояснюйте їй, як чинити правильно. Позитивний погляд на погану поведінку дитини дає їй зрозуміти, як вона має поводитися в тих чи інших ситуаціях. Замініть усі ваші заборони позитивними альтернативами: для кожного «не можна» має бути «що можна зробити замість цього». Наприклад, замість твердження: «Не дивися телевізор» можна запропонувати: «Пограй на вулиці» або «Допоможи мені приготувати вечерю». Коли ви показуєте дитині альтернативи, вона вчиться приймати правильні рішення та співпрацювати з вами.

Покарання й виховання

Не можна. Підлеглі не люблять начальників, які не цінують їх або карають. Начальник може вважати, що жорстка дисципліна призводить до гарних результатів, але підлеглі можуть почати шукати нову роботу. Подібно до цього покарання дитини не завжди є шляхом до її дисциплінованості.

Покарання – це не метод виховання, а відповідна дія відносно поведінки дитини. Покарання означає, що дитина не дотримується встановлених рамок або не відповідає вашим очікуванням.

Необхідно. Якщо ви застосовуєте покарання, щоб допомогти дітям регулювати свою поведінку, краще знайти для цього інший спосіб. Покарання нічого не вчать дитину. Замість цього обговорюйте з нею можливі способи вирішення проблеми. Якщо дитина недобре поводиться, запропонуйте їй гарну альтернативу, щоб вона зрозуміла різницю.

Брак правил

Не можна. Бувають випадки, коли батьки не встановлюють дітям ніяких правил. І дорослі, і діти поводяться так, як їм заманеться. У таких ситуаціях можливі два варіанти: дитина виростає без жодних моральних принципів або самотужки формує для себе правила, виходячи з тих чи інших наслідків. Другий варіант трапляється рідко, тому для дітей украй важливо усвідомлювати певні поведінкові рамки.

Необхідно. Виховання необхідне, щоб виростити дитину відповідальною, щасливою і здатною до самоконтролю. Багато батьків не встановлює для дитини жодних правил, і це становить труднощі у процесі виховання. Вимагайте від дитини такої ж дисципліни, якої б ви вимагали від дорослого. Це допоможе вам змусити дитину дотримуватися правил.

Одне рішення для всіх випадків

Не можна. Виховуючи старшу дитину й відзначаючи позитивні результати, батьки вважають, що тими ж самими методами вони зможуть виховати й молодшу. Однак старі методи вдруге можуть і не спрацювати.

Необхідно. Кожна проблема повинна мати своє унікальне рішення. Одній дитині достатньо словесного пояснення, іншій необхідно показати наслідки. Ви мусите зрозуміти, що кожна дитина унікальна, має особливий темперамент і набір емоцій. Розуміння різниці між характерами ваших дітей важливе для пошуку правильних методів їх виховання.

На шляху виховання дітей батьки стикаються з багатьма труднощами та винагородами. І діти, і батьки постійно вчаться й дізнаються щось нове.

Виховання в дитини належної поведінки – швидше командна робота, ніж індивідуальна. У цьому вам допоможуть терпіння, любов, упевненість у собі й позитивний настрій.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 3.5 з 5 на основі 4 оцінок.

Розвиток дитини
20.07.2018

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!

Вітаємо, Ви підписані! Отримайте листа та активуйте розсилку