Грамотна похвала для формування характеру

В останні кілька років активно ведуться дискусії про те, чи є в сучасних дітей здорова самооцінка. Деякі люди стверджують, що батьки просто не можуть перестаратись, розвиваючи дитячу самооцінку, оскільки складнощі сучасного світу часто руйнують її. Розбишаки, суворі вчителі, нещадні тренери та майбутні боси докладають величезних зусиль, щоб самолюбство дитини не стало надмірним.

Інші ж люди наполягають на тому, що дуже велика кількість похвал робить дітей розбещеними. Вони вважають, що сучасні діти виховуються з думкою про те, що вони чудові, прекрасні, неперевершені в усьому, і стверджують, що батьки повинні зменшувати надмірну кількість похвал.

Правда полягає в тому, що обидва аргументи заслуговують уваги. Хоча похвала – це зазвичай здорова частина виховання дітей, просто купати дітей у потоках вихвалянь не завжди корисно. Але якщо використовувати похвалу правильно, вона допомагає формувати характер дитини й не роздуває її самолюбство.

Далі пропонуються п'ять способів використання похвали як інструменту формування та розвитку здорового характеру.

1. Хваліть бажання дитини брати до уваги й рахуватись із почуттями інших людей

• Ситуація: на дитячому майданчику друг вашої дитини впустив бутерброд на землю, і ваша дитина поділилась із ним половиною свого бутерброда.
• Похвала, що сприяє надмірному самолюбству: «Чудово, що ти завжди такий щедрий з усіма».
• Похвала, яка виховує характер: «Добре, що ти запропонував половину бутерброда товаришу. Це змусило його посміхнутись».

​Похвала за «безмежну щедрість» робить акцент на отриманні нагороди від вас.

Крім того, малоймовірно, що ваша дитина щедра завжди й з усіма. Указуючи на те, що цей учинок примусив друга посміхнутись, ви пояснюєте дитині, що щедрість проявляють для того, щоб робити добро іншій людині, а не щоб отримати похвалу від дорослого. Цей тип похвали закликає дитину діяти правильно навіть тоді, коли дорослий не спостерігає за нею.

2. Хваліть дитину за зусилля, а не за результат

• Ситуація: дитина показує вам підсумковий табель, де стоять лише відмінні оцінки.
• Похвала, яка роздмухує самолюбство: «Ти така розумна дитина. Ти завжди отримуєш найвищі оцінки».
• Похвала, яка формує характер: «Мені подобається, що ти старанно попрацював у цьому році. Твої зусилля вочевидь приносять свої плоди».

​Висока оцінка результатів акцентує увагу на кінцевому продукті. А це може стимулювати дитину робити лише те, в успіху чого вона свідомо впевнена. Оцінюючи її зусилля, ви показуєте, що важка робота більш цінна, ніж отримання хороших оцінок.

3. Хваліть здатність дитини вчитись на помилках

• Ситуація: дитина перейшла в математичний клас, старається з усіх сил і сьогодні отримала хорошу оцінку за контрольну роботу.
• Похвала, яка стимулює надмірне самолюбство: «Чудово, ти добре написав контрольну. Відмінна робота! Я знала, що ти зможеш підвищити свої оцінки».
• Похвала, яка виховує характер: «Ти щосили намагався досягти успіху в математиці, не здавався, учився на своїх помилках. Це важливо, тому що іноді в житті бувають складні моменти, і ми повинні вміти наполегливо працювати, щоб справлятись із ними».

​Відзначаючи дитину за те, що вона успішно виконала контрольну, ви лише побічно вказуєте на важливість успіху. А висока оцінка того, що дитина зуміла винести урок зі своїх минулих помилок, нагадує їй, що помилки – це можливість для навчання. Важливо також дати дитині декілька життєвих уроків про важку роботу й подолання життєвих труднощів, дотримуючись вірності власним принципам.

4. Хваліть дитину за шанобливу поведінку

• Ситуація: дитина продемонструвала відмінну спортивну поведінку під час футбольного матчу.
• Похвала, яка сприяє надмірному самолюбству: «Ти сьогодні чудово грав!».
• Похвала, яка виховує характер: «Ти сьогодні показав хорошу спортивну поведінку. Ти тиснув руки хлопцям з іншої команди, не обурювався, коли свистів суддя, і допомагав підніматись суперникам, коли випадково зачіпав їх. Це найважливіша частина командної гри».

​Коли ви кажете щось на зразок «Ти чудово грав», дитина може навіть не знати, що ви маєте на увазі. Додайте конкретики до своєї похвали, щоб вона розуміла, за що ви її хвалите. Замість того щоби просто хвалити дитину за її навички чи таланти, відзначте, як чудово вона вела себе у ставленні до інших людей, обговоріть, як це вплинуло на них. Здатність дитини поводитися шанобливо набагато важливіше, ніж перемога або поразка в змаганні.

5. Хваліть дитину за наполегливу роботу

• Ситуація: дитину вибрали у шкільну футбольну команду, а ви цього не очікували.
• Приклад похвали: «Оце так несподіванка, ти нас здивував. Ми не очікували, що ти потрапиш у команду, коли в тебе такі сильні конкуренти».
• Похвала, яка виховує характер: «Тренер, напевно, помітив, як наполегливо ти працював на тренуваннях, і вирішив, що ти заробив своє місце в команді».

​Не робіть образливих, колючих компліментів, що вказують дитині на її недоліки, не порівнюйте з іншими дітьми. Це може спонукати прагнення бути «краще за всіх». Замість цього хваліть її за зусилля, дайте чітко зрозуміти, що так, іноді зусилля компенсуються, але не давайте дитині нереалістичних очікувань. Чітко поясніть, що важка робота не завжди рівнозначна успіху, і хваліть дитину тоді, коли вона демонструє готовність опанувати себе після невдач.

Звісно, простіше хвалити дитину за її особливості та досягнення, ніж робити акцент на життєвих уроках, які формують характер. Але якщо ви пошукаєте, то знайдете безліч можливостей для високої оцінки поведінки й зусиль вашої дитини і навчите її цих важливих уроків.