Як розвинути творчі здібності дитини

У даній статті наводяться рекомендації батькам, які на перший погляд можуть здатись полемічними, але саме вони допомагають розкрити творчі здібності дитини, її творчий потенціал у чистому вигляді, як він є.

Одинадцять золотих правил

• Завжди підходьте до творчості як до процесно-орієнтованої діяльності (тобто головне – це процес).
• Ніколи не просіть дітей малювати реалістично.
• Ніколи не кажіть дітям, що конкретно треба намалювати, і ніколи не давайте їм приклади для копіювання.
• Самі ніколи не виправляйте малюнки дитини й не просіть її про це.
• Ніколи не оцінюйте, не критикуйте, не хваліть малюнки дитини.
• Ніколи не питайте в дітей, що відображено на їхніх малюнках або чому вони намалювали саме це.
• Демонструйте увагу, повагу та інтерес до всього, що створюють ваші діти.
• Спостерігайте за творчим процесом дітей з розумінням. Вони повинні відчувати увагу до себе й вашу зацікавленість.
• Ніколи не порівнюйте дитячі роботи. Ніколи не заохочуйте конкуренцію.
• Коли діти просять про допомогу під час малювання, не показуйте їм, «як» це робити. Допоможіть їм усвідомити, що вони можуть створювати все, що тільки захочуть і як захочуть.
• Цінуйте дітей такими, якими вони є, а не за те, що вони роблять.

​Двадцять одна рекомендація

• Ніколи не давайте дітям творчих завдань (тобто завдань, які б обмежували їх у чому-небудь).
• Ніколи не використовуйте слів, які виносять малюнкам дітей якийсь «вердикт», наприклад: гарний, поганий, красивий, жахливий, успіх, невдача, краще або гірше.
• Ставтесь до всіх дитячих малюнків однаково. Не демонструйте їм своїх уподобань.
• Не дозволяйте дітям знищувати свої малюнки. Якщо це сталось, разом з дитиною з'ясуйте, чи підлягають знищені частини відновленню.
• Навчайте дітей не припиняти малювати, доки малюнок дійсно не закінчено.
• Коли дитина закінчує малюнок, запропонуйте підписати його своїм ім'ям будь-яким способом, у будь-якому місці і будь-яким кольором.
• Ніколи не намагайтеся запобігти або негативно реагувати на темні або жорстокі о́брази. Вони є частиною дитячого самовираження.
• Уважно слухайте, коли діти спонтанно розповідають вам про свої малюнки, не висловлюйте свою думку.
• Позбавтеся від книг з інструкціями та порадами.
• Давайте дітям білий, а не кольоровий папір.
• Нехай діти використовують високоякісні матеріали (якісні пензлі, фарби й папір).
• Запропонуйте простий набір для малювання. Не пропонуйте відразу широкий вибір матеріалів (кольорові олівці, крейду, ручки та інші), які можуть відволікти дітей і збити їх з пантелику.
• Якщо ви вчитель, зберігайте картини у студії до їх завершення, щоб уникнути коментарів удома. Як тільки картина виконана, організуйте зустріч з батьками, щоб обговорити творчість дитини.
• Ніколи не вішайте картини на стіни й холодильник або де-небудь ще в полі зору.
• Ніколи не віддавайте дитячі картини на конкурси.
• Не малюйте з дітьми, особливо якщо вони повторюють за вами або порівнюють малюнки.
• Ставте дату та ім'я дитини на зворотному боці кожного малюнка.
• Дбайливо зберігайте картини в папці з написаним на ній ім'ям дитини.
• Демонструйте дітям свою увагу за допомогою таких дрібниць, як зав'язування фартуха або шнурків на взутті (якщо їх руки забруднені фарбою), подавання стільця, маленької розсувної драбини або кріплення паперу кнопками.
• Попросіть дітей не коментувати картини один одного; якщо вони роблять коментар, нагадайте їм, що картина – це відображення внутрішнього світу, куди ніхто не має права втручатись.
• Ніколи не піддавайте дитину медичному обстеженню з тієї причини, що ви турбуєтеся про зображення на її малюнках. Знайдіть інші причини, якщо ви вважаєте, що лікування дійсно необхідне.

​Винятки: батьки повинні пам'ятати, що іноді для деяких рекомендацій бувають винятки, і необхідно керуватися своєю інтуїцією. Коли дитині стануть зрозумілі основні принципи творчого процесу, треба вчити її від серця, а не за допомогою набору неухильних правил.