Розвиток дитини Статті Розвиток дитини Формування мовлення: етапи й рекомендації

Програма підготовки до школи Дізнатись більше

Формування мовлення: етапи й рекомендації
Рейтинг
15

Розвиток мовленнєвих навичок у дитини відбувається природно, але можуть виникнути й певні труднощі

Формування мовлення: етапи й рекомендації

У міру зростання й розвитку дитина вимовляє спочатку окремі звуки, потім – прості слова (наприклад, «мама» чи «тато»), і лише потім учиться говорити складні слова. Розвиток мовлення – особливий процес, за яким батьки спостерігають із великою цікавістю.

Мовленнєвий розвиток має важливу роль у процесі загального розвитку дитини. Знаючи специфіку цього процесу та його основні етапи, ви можете зрозуміти, наскільки добре у вашої дитини розвинені мовленнєві навички. Розгляньмо їх детальніше.

Розвиток мовлення в дитини

Основи мовлення закладаються в дитини впродовж першого року життя, а перші три роки життя є вирішальними в розвитку мовленнєвих навичок. Ці навички розвиваються в середовищі, де дитина чує звуки й мовлення інших людей. Діти до трьох років найкраще сприймають мовлення, тому розвиток мовленнєвих навичок у цьому віці надзвичайно важливий.

Немовлята спілкуються за допомогою плачу, наприклад, коли вони голодні або хочуть, щоб батьки підійшли до них. У міру розвитку вони вчаться чути й розуміти звуки мови й можуть висловлювати свої думки за допомогою окремих слів і коротких односкладних речень. Швидкість розвитку мовленнєвих навичок індивідуальна для кожної дитини.

Етапи розвитку мовленнєвих навичок у дітей

Домовленнєвий етап

На цьому етапі дитина вчиться спілкуватися з людьми навколо. Більшість дітей починає спілкуватися з батьками у приблизно однорічному віці. На цей час діти вже розуміють більшу частину того, що їм говорять батьки, і можуть висловлювати свої потреби, вказуючи на конкретні об'єкти.

Варто також зауважити, що не всі діти розвивають мовленнєві навички в однаковій послідовності.

3–4 роки

У 3–4-річному віці дитина зазвичай веде з батьками довгі й цікаві, хоча іноді досить безглузді розмови. У цьому віці в дітей зростає словниковий запас, вони починають розуміти основи граматичної будови мови. Вони багато розмовляють і насолоджуються довгими бесідами.

На цьому етапі можна виокремити певні показники, які свідчать про нормальний мовленнєвий розвиток дитини:

1. Дитина швидко засвоює нові слова.

2. Дитина використовує іменники у множині, але може неправильно вживати форми дієслів (наприклад, вона говорить «продавати» замість «продає»).

3. Трирічна дитина розмовляє досить зрозуміло і зв'язно:

  • складає речення з чотирьох і більше слів;
  • знає й розуміє дитячі вірші;
  • правильно вживає займенники.

4. Мовлення чотирирічної дитини цілком зрозуміле, іноді в ньому трапляються дрібні неточності. У цьому віці дитина:

  • використовує довгі й складні речення;
  • може розповідати довгі історії, дотримуючись правильної послідовності подій;
  • ставить багато запитань. Мовлення дитини чітке й зрозуміле, без грубих помилок.

У дошкільному віці дитина зазвичай веде порівняно довгі й складні розмови з батьками.

5–8 років

У п'ятирічному віці дитина здебільшого говорить граматично правильно, демонструючи досить великий словниковий запас. У шість років діти здатні писати прості історії, розуміють, як звуки утворюють слова.

Показники мовленнєвого розвитку дитини на цьому етапі такі:

1. У п'ятирічному віці дитина зазвичай формує речення граматично правильно, однак іноді припускається граматичних помилок.

2. П'ятирічна дитина:

  • має досить великий словниковий запас;
  • може висловлювати свою точку зору в дискусіях.

3. До шестирічного віку дитина розуміє близько 13 000 слів.

4. Шестирічна дитина правильно використовує займенники, розуміє різницю між ними.

5. До семирічного віку дитина розуміє від 20 000 до 26 000 слів і може розпізнавати помилки в мовленні інших людей.

6. У восьмирічному віці діти роблять дуже мало граматичних помилок. Вони можуть вести повноцінні бесіди з дорослими, дотримуватися складних інструкцій без повторень. Їм під силу читати тексти, відповідні їх віку, а також писати прості твори.

Це основні етапи мовленнєвого розвитку дітей. Однак одні діти досягають певних показників раніше, а інші – пізніше. Поки ви бачите в мовленнєвому розвитку дитини прогрес, хоч і невеликий, немає приводу для занепокоєння. Однак іноді дитина може не розуміти, що їй кажуть, а також мати труднощі при висловленні своїх думок. Це може свідчити про наявність у дитини мовних розладів. Хоча останні можуть бути серйозною проблемою, тим не менше, піддаються лікуванню.

Мовленнєві розлади в дітей

Щоб розвинути мовленнєві навички, дитина повинна володіти навичками слухання, розуміння й запам'ятовування. Також вона має вміти структурувати своє мовлення. Якщо ці навички не розвинені, це може бути пов'язано з розладами мовлення.

Згідно зі статистикою, симптоми різних мовленнєвих розладів спостерігаються у 5 % усіх дітей. Мовленнєві розлади в дітей відрізняються від дефектів мовлення, які полягають у нездатності дитини артикулювати певні звуки мови. При мовленнєвих розладах діти нормально відтворюють звуки, їх мовлення зрозуміле. Однак вони стикаються з труднощами, пов'язаними з розумінням мовлення інших осіб (рецептивне мовлення) або висловленням власних думок (експресивне мовлення).

Як визначити, чи має дитина проблеми розвитку мовлення?

Діти, котрі страждають від розладів рецептивного мовлення (також відомого в медицині як сенсорна алалія), можуть зазнавати труднощів стосовно:

  • розуміння мовлення тих, хто навколо;
  • дотримання інструкцій;
  • організації власних думок.

Діти з розладами експресивного мовлення, або моторною алалією, мають труднощі при вираженні своїх думок і потреб:

  • їхні речення можуть бути короткими й простими, а мовлення – неструктурованим;
  • їхній словниковий запас може бути значно меншим, ніж у однолітків;
  • їм буває важко дібрати правильне слово, вони заповнюють паузи різними звуками або словами-паразитами ( «еммм», «нууу» тощо);
  • вони можуть неправильно вживати граматичні форми слів;
  • вони часом повторюють одні й ті ж фрази в одній розповіді.

Одним із найбільш серйозних мовленнєвих розладів є специфічний розлад мовлення:

  • у дітей спостерігається затримка розвитку мовлення (наприклад, вони можуть не вміти говорити до трьох років);
  • у трирічному віці вони говорять недостатньо чітко;
  • дітям важко правильно використовувати у мовленні дієслова. Це характерна риса специфічного розладу мовлення;
  • діти можуть пропускати допоміжні дієслова в реченнях;
  • діти плутають часи дієслів.

Причини мовленнєвих розладів

Дитина не може розвинути навички формування мовлення, слухання, розуміння й запам'ятовування з різних причин:

  • дитина недостатньо чує живе мовлення в повсякденні. Чим більше дитина занурена в мовне середовище, тим швидше вона розвиває мовленнєві навички;
  • деякі діти відчувають труднощі тільки стосовно розвитку мовлення, у той час як інші сфери психіки в них розвиваються нормально;
  • причини розладу експресивного мовлення до кінця не з'ясовані. Але іноді такий розлад пов'язаний із затримкою розвитку;
  • розлад рецептивного мовлення може бути викликаний генетичними відхиленнями;
  • змішані мовленнєві розлади можуть спричинятися черепно-мозковими травмами;
  • мовленнєві розлади можуть виникати в дітей із затримкою розвитку, розладами аутистичного спектру та проблемами зі слухом;
  • такий мовленнєвий розлад, як афазія (порушення вже сформованого мовлення), може виникати внаслідок ураження центральної нервової системи.

Якщо дитина має труднощі з розвитком мовлення навіть у трирічному та старшому віці, зверніться до лікаря, щоб визначити й вчасно вирішити можливі проблеми зі здоров'ям.

Діагностика та лікування мовленнєвих розладів

  • лікар повинен вивчити історію хвороб у сім'ї, щоб з'ясувати, чи були у членів сім'ї мовленнєві розлади;
  • лікар може провести тестування дитини з метою визначення рівня розвитку рецептивного та експресивного мовлення;
  • слуховий тест або аудіометрія допоможуть з'ясувати, чи є в дитини проблеми зі слухом.

Мовленнєва терапія – кращий спосіб лікування мовленнєвих розладів. Також рекомендуються консультації психолога або психотерапевта, тому що мовленнєві розлади можуть спричинити психологічні проблеми.

Як розвинути мовлення в дитини: корисні поради

1. Розмовляйте з дитиною. Якнайбільше говоріть із нею на загальні теми. Наприклад, ви можете почати розмову з абстрактних фраз: «Ми йдемо гуляти в парк. Бачиш, як літають птахи? Відчуваєш, як пахнуть квіти?»

2. Читайте дитині книги. Починати читати дитині книжки ніколи не буває рано. Почніть із книг для найменших, потім, коли дитина трохи підросте, переходьте до казок і коротких дитячих розповідей.

3. Якомога менше вмикайте дитині телевізор і комп'ютер. Не привчайте дитину до електронних пристроїв змалечку. Щоб розвинути навички мовлення, дитині необхідно взаємодіяти з людьми, чути живе мовлення. Телевізор не може їй цього забезпечити.

4. Ходіть із дитиною на прогулянки. Спільна прогулянка в парк або музей може відкрити для дитини абсолютно новий світ. Чим більше дитина взаємодіє з навколишнім світом, тим допитливішою вона стає і тим більше питань ставить. Ви можете розмовляти з дитиною, мотивуючи її ділитися новим досвідом.

5. Показуйте позитивний приклад. Розмовляючи з дитиною, станьте навпроти неї. Говоріть повільно й чітко. Якщо дитина говорить якесь слово неправильно, не сваріть її, а виправте, промовляючи його правильно. Знаючи, як правильно вимовляється те чи інше слово, дитина буде вчитися правильної вимови.

6. Пам'ятайте, що у вас із дитиною різні рівні розвитку мовлення. Не використовуйте слова чи фрази, які дитина не зможе зрозуміти. Якщо ви все ж сказали незрозуміле для дитини слово, поясніть його значення.

7. Підлаштовуйтеся під дитину. Якщо вона сама починає розмову, дозвольте їй говорити й пояснювати. Підтримуйте дитину в таких ситуаціях: навіть просте поплескування по плечу додасть їй упевненості в собі.

8. Говоріть і повторюйте. Якщо дитина правильно вимовляє слово, повторіть його декілька разів у різних реченнях, щоб вона краще зрозуміла його значення.

9. Вивчайте нові слова за допомогою книг із картинками. Придбайте декілька книг із ілюстраціями, допоможіть дитині вивчити нові прості слова (наприклад, «м'яч», «дерево» тощо). Далі покажіть картинку, яка відповідає цьому слову, і обговоріть її з дитиною.

10. Вивчайте з дитиною нові слова. Час від часу вчіть із дитиною нові слова. Запропонуйте їй придумати речення з новим словом. Не біда, якщо дитина не відразу зрозуміє нове слово. Рано чи пізно вона навчиться правильно його використовувати.

11. Ставте дитині запитання. Робіть усе можливе, щоб дитина розвивала мовленнєві навички. Якщо ви гуляєте в парку, знайдіть щось цікаве для дитини. Ставте їй запитання, запропонуйте розповісти вам про те, що вона бачить.

12. Співайте дитині пісні, читайте вірші. Рими у віршах і піснях допомагають дитині краще засвоювати нові слова.

Двомовна атмосфера й розвиток мовлення в дитини

Іноді буває так, що дитина росте в середовищі, де розмовляють двома й більше мовами. І батьків охоплює тривога: чи не призведе така ситуація до розладів мовлення в дитини?

На це питання експерти відповідають однозначно: ні. Досі батькам рекомендувалося розмовляти в присутності дитини однією мовою. Психологи вважали, що двомовне оточення може перешкодити здатності дитини опанувати мову. Також вважалося, що дитина швидше й легше вчиться говорити тією мовою, яка частіше звучить у її оточенні. Однак такі припущення не мають наукового підтвердження. Зокрема, багато прикладів свідчить, що маленькі діти, зростаючи у двомовному середовищі, успішно засвоюють обидві мови.

Якщо ваша дитина страждає від тієї чи іншої затримки мовленнєвого розвитку, не впадайте у відчай. Приділяйте більше часу розвитку в неї мовленнєвих навичок. Якщо ваших зусиль виявиться недостатньо, зверніться по професійну допомогу, щоб упоратися з розладами мовлення.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 5 з 5 на основі 3 оцінок.

Розвиток дитини
16.05.2018

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!

Вітаємо, Ви підписані! Отримайте листа та активуйте розсилку