Гроші для дитини: як закласти фундамент заможності

Уміння поводитися з грошима є такою ж важливою життєвою навичкою, як читання або письмо. 

Водночас фінансова грамотність часто не є складником базового навчання, хоча саме вона суттєво впливає на якість дорослого життя. Чимало дорослих нерідко дивуються: чому одні люди вміють керувати грошима, а інші постійно живуть у фінансовому стресі? Відповідь здебільшого криється у звичках і переконаннях, сформованих ще в дитинстві. 

Саме так вважає Бодо Шефер — один із найвідоміших авторів у сфері фінансової грамотності та особистісного розвитку. Фахівець переконаний, що базові настанови щодо грошей формуються за юних років, згодом впливаючи на вибір професії, ставлення до роботи, готовність ризикувати, а також регулюючи відчуття свободи або залежності від фінансових обставин.

Книги Бодо Шефера про фінанси читають у всьому світі. Серед них —  захопливі історії про гроші для дітей: «Пес на ім’я Мані, або Абетка грошей» та «Кіра й таємниця Бублика».

Ось як Шефер формулює принципи фінансової грамотності. 

Базова компетенція

На думку Бодо Шефера, фінансова грамотність — це не просто додаткова навичка, а одна з основних компетенцій сучасної людини.

На жаль, традиційна освіта майже не готує дітей до реального життя. Дітей не навчають, як поводитися з грошима, як накопичувати, уникати боргів, інвестувати та створювати власні джерела пасивного доходу.

У підсумку багато дорослих, навіть маючи добру освіту, не вміють керувати фінансами. Тому формування в дітей основ фінансової компетентності — один із пріоритетів для батьків. У родині дітей вчать дбати про власне здоров’я, допомагають опанувати навички самообслуговування, бо вважається, що ці вміння – запорука виживання. Однак так само варто піклуватися і про розвиток у дітей уміння поводитися з грошима.

Гроші як інструмент можливостей

Декотрі з нас  мають негативні настанови щодо грошей. У такому разі діти чують: «Гроші псують людей», «У нас немає грошей», «Це занадто дорого», «Гроші — це не головне», «Чесним шляхом багато не заробиш», «Гроші – це вода: прийшли й пішли».

У підсумку в дитини формується страх перед грошима, виникає відчуття, що багатство має негативне підґрунтя.

Змініть підхід: погляньте на гроші як на можливість свободи. Наприклад, фінансова незалежність дає змогу допомагати іншим, а багатство не робить людину поганою чи хорошою.

Тож замість фрази: «Це занадто дорого» скористайтеся таким формулюванням: «Що ми можемо зробити, щоб це стало можливим для нас?». Такий підхід формуватиме в дитини мислення, спрямоване на можливості, а не на сум за тим, чого бракує. 

Кишенькові гроші

Дитина не навчиться керувати фінансами, якщо не матиме власних коштів, оскільки фінансова відповідальність формується лише через практику. А почати можна з кишенькових грошей.

Шефер рекомендує давати їх дитині регулярно, відповідно до заздалегідь  погоджених сум. Але як  користуватися грошима, дитина має вирішувати самостійно. У такий спосіб  вона учитиметься відчувати наслідки своїх  рішень.

Власний досвід заробітку

Важливо, щоб дитина не лише отримувала кишенькові гроші, а й навчалася заробляти самостійно. Це може бути заробіток завдяки маленьким послугам, допомозі іншим людям, продажу власних виробів, першим спробам підприємництва. Головне — має сформуватися зв’язок між створеною власною працею певною цінністю та отриманням доходу.

Але є нюанс: не варто винагороджувати виконання домашніх обов’язків. Ми ж не отримуємо гроші за те, що застеляємо своє ліжко чи миємо посуд. Так само і в дитини не варто створювати хибне уявлення про заробіток. Ми заробляємо, коли можемо створити додаткову цінність — вирішити чужі проблеми чи робити те, що інші не вміють або не хочуть робити.

Такий досвід розвиватиме в дитини відповідальність й упевненість, формуватиме підприємницьке мислення та вміння знаходити навколо можливості. 

Уроки фінансових помилок

Так, фінансові помилки, як правило, завжди стають важливим життєвим уроком. І краще здобути досвід таких уроків у дитинстві.

Батьки часто намагаються захистити дітей від придбання непотрібного. Але якщо дитина витратила всі свої гроші, купивши непотрібну річ, і потім швидко про це пошкодувала, то це не трагедія, а цінний досвід. 

Не просто заощадження

Важливо пояснювати дітям, що просто накопичувати гроші недостатньо — кошти можуть і мають працювати. Саме тому варто ознайомити дітей із тим, що таке інвестиції, складний відсоток, пасивний дохід та активи.

Пам’ятайте про силу часу: навіть невеликі інвестиції, зроблені в дитинстві, через роки можуть перетворитися на значний капітал.

Одна з ключових ідей Бодо Шефера — це метафора про курку, що несе золоті яйця. Курка — це капітал, а золоті яйця — це дохід від капіталу.

Головне правило: «не вбивати курку». Якщо витратити капітал, джерело доходу зникне. Тому важливо вчитися жити на цих «золотих яйцях», зберігаючи «курку». 

Поведінка батьків

Зверніть увагу, що дітей навчають не слова, а реальні вчинки людей навколо. Якщо батьки транслюють фінансову нестабільність — живуть у боргах чи роблять імпульсивні покупки,  дитина переймає саме цю модель поведінки. Фінансове виховання — це передусім демонстрація грамотного управління грошима всередині родини. Тож навчайтеся самі. 

Фінансові цілі

Гроші як самоціль не мають сенсу. Потрібно вчити дітей ставити конкретні фінансові цілі. Якщо дитина робить накопичення, то вона має розуміти, навіщо вони їй: щоб придбати новий велосипед, книгу, конструктор, здійснити подорож чи власний маленький проєкт.

Необхідно, щоб дитина бачила мету і відкладала кошти заради бажаного результату, планувала майбутнє придбання тієї чи іншої речі, рахуючи і накопичуючи кошти. Такий підхід формуватиме витримку та відповідальність.

Щедрість

Фінансова грамотність має вчити не лише заробляти, а й ділитися. Гроші також мають бути інструментом добрих вчинків і розвитку дитини як особистості. Навчайте дітей робити пожертви, допомагаючи тим, хто цього потребує. 

Фінансовий успіх залежить від звичок

Досягнення  багатства залежить не так від рівня доходу, як від правильно впроваджених щоденних звичок. Серед найважливіших фінансових звичок — регулярне відкладання грошей, контроль імпульсивних покупок, відповідальність за власні фінансові рішення. Саме ці звички, сформовані в дитинстві, часто визначають, чи буде успішною людина у фінансовій сфері.  

Чотири скарбнички

Одним із головних фінансових принципів Бодо Шефера є правило: «Спочатку заплати собі». Це означає, що частину будь-якого доходу потрібно відкладати одразу, а не після витрат.

Для дітей він радить використовувати просту систему розподілу грошей:

• Поточні витрати — гроші на повсякденні забаганки: іграшки, кіно, розваги (50 %).
• Накопичення — заощадження на значні покупки: велосипед, ігрова приставка, дорогі іграшки (20 %).
• Інвестиції — гроші, які «відкладаються, щоб стати багатим». Вони ніколи не витрачаються і мають давати дохід (20 %).
• На допомогу іншим — допомога тим, хто її потребує, для розвитку емпатії та усвідомлення соціальної відповідальності (10 %).

Розподіляючи таким чином кошти, дитина поступово вчитиметься контролювати і планувати витрати, а також думати про майбутнє.

Коли і що читати

Підхід Бодо Шефера до формування фінансової грамотності дітей значно ширший за навчання заощаджувати гроші. На його думку, головне завдання батьків —  навчити дитину відповідально ставитися до грошей, розуміти можливості їхнього примноження, не боятися помилок та створювати цінність. Це допоможе досягти фінансової свободи у майбутньому.

Що необхідно прочитати:

• 6–7 років — читайте вголос «Пес на ім’я Мані»;
• 8–12 років — нехай дитина читає цю книгу самостійно;
• 10–14 років — «Кіра й таємниця Бублика»;
• 14+ — можна переходити до дорослих книг Шефера «Шлях до фінансової свободи», «Закони переможців».

І головне: не забувайте навчатися фінансової грамотності самі. Для дитини Ваш  позитивний досвід у фінансовій сфері буде найбільшим і найкращим уроком.