Розвиток дитини Статті Розвиток дитини Коли діти починають розмовляти
Коли діти починають розмовляти
Рейтинг
10

Батькам важливо стежити за етапами розвитку мовлення в дитини, щоб запобігти можливим відхиленням

Коли діти починають розмовляти

Першим виявом мовлення в дітей є аґукання. Коли вони трохи підростають, то починають вимовляти найпростіші сполучення звуків та слова (наприклад, «мама», «тато» тощо). Наступне досягнення розвитку мовлення дитини – її здатність складати зі слів найпростіші речення. Але коли ж чекати від дитини того чи іншого прогресу в розвитку мовлення? Розгляньмо, як діти починають розмовляти, як допомогти їм розвинути цю навичку, які відхилення в мовленнєвому розвитку можуть виникнути в дитини.

Як діти вчаться говорити

Діти вчаться говорити поступово, у декілька етапів. Варте здивування те, що перший етап проходить ще в лоні матері. Дослідження засвідчили, що в ділянках мозку плоду, що відповідають за мовлення, активність виявляється ще на 7-му місяці вагітності щоразу, коли мама говорить голосніше, ніж зазвичай, або повільно й виразно промовляє слова. Експерти вважають, що така зміна манери мовлення є для дитини своєрідним мовним уроком.

На етапі завершення вагітності плід уже може чути слова. Новонароджені діти мають нечисленні, але важливі знання, наприклад, здатність відрізняти рідну мову від іноземної. Проте розвиток мовлення дитини відбувається крок за кроком.

Коли діти починають говорити

Діти починають аґукати у віці близько двох місяців. Ці звуки лежать в основі подальшого мовленнєвого розвитку. У віці чотирьох місяців дитина починає лепетати. Розвиток триває, і у дванадцять місяців дитина зазвичай починає говорити найпростіші слова. У два роки дитина вимовляє слова усвідомлено, а в три – починає розмовляти з тими, хто навколо неї. Як і розвиток будь-якої іншої сфери, мовленнєвий розвиток дитини включає певні етапи.

Етапи мовного розвитку дитини

У певному віці діти досягають різних показників мовленнєвого розвитку. Розгляньмо їх докладніше.

 

Вік

Показник

Перший етап: 1–3 місяці

 

Дитина аґукає й видає різні звуки різним тоном.

Другий етап: 2–6 місяців

 

Дитина наслідує звуки навколишнього світу, вимовляє поєднання голосних звуків і окремі приголосні ([м], [п], [б] тощо).

Третій етап: до 12 місяців

 

Дитина вимовляє перші слова: «тато», «мама», «баба», вигуки «о», «оу» тощо для вираження емоцій.

 

Четвертий етап: до 18 місяців

 

Дитина може вимовити 10 та більше слів, об'єднати декілька слів у просте речення, говорить «ні».

 

П'ятий етап: до 24 місяців

 

Дитина складає речення із 4–5 слів, каже прості фрази (наприклад, «дай ще»), такі слова, як «привіт», «до побачення», «ходімо». Її словниковий запас становить близько 50 слів.

Шостий етап: до 36 місяців

 

Дитина може називати предмети, які бачить навколо, розрізняє імена, стать і вік, може підтримувати просту бесіду.

 

Кожен етап розвитку дитини має ті чи інші показники. Розгляньмо їх детальніше.

1–3 місяці

  • Дитина починає аґукати. Це перші звуки, які вона вимовляє. Дитина експериментує з голосовим апаратом, використовуючи звуки, щоб привернути увагу батьків.
  • Дитина видає звуки, які означають, що їй комфортно. Часто батьки можуть почути, як малюк вимовляє звуки [м] або [о]. Так він показує, що йому комфортно, або заспокоює себе.

2–6 місяців

  • Дитина лепече й наслідує звуки навколишнього світу. Дитина лепече, вимовляючи довільні звуки. Найчастіше таким чином вона наслідує звуки, які чує навколо. Шляхом наслідування дитина засвоює нові слова.
  • Дитина вимовляє голосні й іноді приголосні звуки. Голосні звуки дитині вимовляти легше, оскільки при цьому їй не доводиться робити складних рухів язиком. Певні приголосні звуки (наприклад, [п], [б]) вимовляти легше, ніж інші, тому діти зазвичай вимовляють їх одними з перших.

До 12-ти місяців

  • Дитина вимовляє перші слова. Підходячи до однорічного віку, дитина говорить перші слова з легким для вимови набором приголосних – «мама», «тато», «баба». Спочатку дитина вимовляє ці слова довільно, не вкладаючи в них значення. Поступово вона навчається правильно адресувати ці слова.
  • Дитина вимовляє звукосполучення для вигуків. Ви можете часто чути від дитини «ой», коли вона впускає на підлогу іграшку. Вигуки – частина словникового запасу дитини, вона починає їх вживати на порозі однорічного віку.

12–18 місяців

  • Дитина вимовляє декілька слів. Перші слова, які вимовляє дитина, – назви предметів, що їх вона бачить навколо (іграшки, пляшечка, одяг тощо). Дитина називає предмет, який вона хоче використовувати в той чи інший момент, наприклад, може сказати «пляшечка», коли голодна.
  • Дитина говорить «ні». Дитина може хитати головою й говорити «ні». Використання слова «ні» означає кращу взаємодію між мовленнєвими й пізнавальними навичками.

18–24 місяці

  • Дитина повторює слова. На порозі двохрічного віку дитина повторює слова і фрази, почуті від інших людей. У молодшому віці вона просто белькотіла, наслідуючи мовлення інших, не намагаючись вимовляти слова правильно.
  • Дитина вимовляє близько 50-ти слів. Її словниковий запас становлять слова «привіт», «бувай», «ходімо» тощо. Розширюючи свій словниковий запас, дитина вчиться складати прості речення, що складаються із 4–6 слів.

24–36 місяців

  • Дитина використовує в мовленні займенники. Це означає, що вона розуміє правила використання 1-ї та 3-ї особи.
  • Дитина підтримує розмову. Тепер ви можете повноцінно розмовляти з вашою дитиною. Досягнення цього показника означає, що дитина цілком засвоїла всі мовленнєві навички, яких вона може набути в дошкільному віці.

Дитина найкраще розвиває мовні навички, маючи достатню підтримку батьків.

Як батьки можуть допомогти дитині навчитися говорити

Ось декілька способів прискорити мовленнєвий розвиток дитини.

1. Якомога раніше почніть говорити з дитиною її мовою. Мовлення дитини – це дитячий спосіб вимовляти слова та складати речення. Він простий і зрозумілий для дитини. Розмовляйте з нею якомога раніше, і вона зможе засвоювати мовлення на простому рівні. Дослідження показують, що діти, з якими батьки змалечку говорили їхньою мовою, мають у три роки більший словниковий запас, ніж їхні однолітки.

2. Читайте і співайте. Це підвищує інтерес дитини до нових слів і речень. Читайте дитині книги відповідно до її віку, співайте їй. Це стимулюватиме її мовленнєвий розвиток.

3. Заохочуйте імітацію дитиною мовлення тих, хто навколо неї. Дозволяйте малюку повторювати ваші слова в міру його можливостей. Спочатку мовлення дитини буде невиразним, але коли вона стане дорослішою, то більш точно повторюватиме за вами слова. Це створить основу для осмисленого складання речень.

4. Описуйте людей і предмети. Показуйте дитині різні предмети, називайте їх. Знайомте дитину з родичами, називайте їхні імена і ступінь спорідненості. Чим більше ви використовуєте іменники, тим краще дитина асоціює предмети з їх назвами й розвиває словниковий запас.

5. Ставте дитині запитання, підтримуйте з нею розмову. Коли дитині виповниться 3 роки, ставте їй запитання, якщо вона прагнутиме чогось або стикнеться з тією чи іншою проблемою. Питання змусять дитину шукати відповіді. Також ви можете вести тривалі розмови з дитиною трирічного віку, щоб розвивати її мовленнєві навички.

6. Якщо ви володієте кількома мовами, говоріть із дитиною своєю рідною мовою. Експерти радять батькам говорити з дитиною найбільш зручною для себе мовою. Саме так дитина краще засвоюватиме мову, а батькам буде легше стежити за прогресом малюка.

Розглянуті способи допоможуть дитині швидше й легше розвинути мовленнєві навички. Однак на цьому шляху ви повинні усунути всі можливі перешкоди.

Як забезпечити дитині правильний мовленнєвий розвиток

Дотримуйтеся наведених нижче порад, щоб забезпечити дитині правильний мовленнєвий розвиток.

1. Дозволяйте дитині експериментувати. Давайте дитині стільки часу, скільки буде потрібно для того, щоб вивчити нові слова. Дозволяйте їй експериментувати в поєднанні приголосних звуків – це допоможе дитині розвинути її мовленнєві навички.

2. Усуньте джерела фонового шуму. Коли ви читаєте чи співаєте дитині, вимкніть телевізор і радіо, а також усуньте всі можливі джерела фонового шуму. Це допоможе дитині зосередитися й не відволікатися.

3. Обмежте час, що його дитина проводить перед екранами телевізора або комп'ютера. Експерти відзначають, що сучасні діти до трьох років занадто багато часу сидять перед екранами телевізорів, комп'ютерів, планшетів тощо. Дослідження свідчать, що це уповільнює їх мовленнєвий розвиток. Краще присвятити цей час живому спілкуванню з дитиною.

Іноді в дітей виникають ті чи інші проблеми мовленнєвого розвитку. Батьки можуть допомогти дитині впоратися з ними.

Що робити, якщо дитина не розмовляє

Іноді батькам здається, що їхня дитина відстає в мовленнєвому розвитку. Але невелика затримка не повинна бути приводом для занепокоєння. Затримка розвитку мовлення не обов'язково є симптомом певного розладу. Просто деяким дітям потрібно більше часу, щоб почати говорити, ніж іншим. Запасіться терпінням і підтримуйте дитину.

У деяких випадках можуть виникнути такі проблеми:

  • діти, народжені передчасно, можуть почати говорити пізніше. Пам'ятайте, що в передчасно народжених дітей мовленнєві навички зазвичай розвиваються пізніше, ніж у решти, але з часом вони надолужують згаяне;
  • захворювання, які дитина переносить в лоні або при народженні, можуть призводити до затримок мовленнєвого розвитку. Інфекції, перенесені матір'ю під час вагітності, захворювання, перенесені дитиною при народженні, побічні наслідки прийому ліків і навіть слабке здоров'я й недостатня вага дитини при народженні – усе це може спричинити затримки мовленнєвого розвитку. При цьому діти повільніше досягають прогресу в розвитку загальних мовленнєвих навичок;
  • якщо ви сумніваєтеся в тому, що мовленнєвий розвиток дитини відбувається у нормальному темпі, вам необхідно звернути увагу на низку ознак.

Сигнал небезпеки в мовленнєвому розвитку дитини

У дітей із затримками мовленнєвого розвитку виявляються такі симптоми:

  • У 12 місяців дитина не аґукає, не може вимовити «тато» або «мама».
  • У 18 місяців дитина віддає перевагу жестам вербальної комунікації, її словниковий запас становить усього 3–4 слова.
  • У 24 місяці дитина не може повторювати слова за дорослими, навіть якщо вони повторюють їх декілька разів. Також вона не відповідає на прості запитання.
  • У 36 місяців дитина не може називати предмети й імена найближчих родичів, не спілкується з батьками, розмовляє незвичайним тоном, її словниковий запас не розвивається.

Експерти стверджують, що затримки мовленнєвого розвитку мають приблизно 20 % усіх дітей. Здебільшого ці затримки тимчасові, і дитина долає їх, дорослішаючи. Так чи інакше, якщо ви стикнулися із затримкою мовленнєвого розвитку дитини, перш за все повинні зрозуміти, що її викликало.

Причини затримки мовленнєвого розвитку дітей

Розгляньмо фактори, які можуть прямо або побічно заважати мовленнєвому розвитку дітей:

1. Розлади аутистичного спектра. Малюк із таким розладом може мати маленький словниковий запас, труднощі при розумінні багатозначних слів. Дитина з розладом аутистичного спектра не здатна підтримувати розмову. Однак не всі випадки розладів аутистичного спектра призводять до затримок розвитку мовлення, при деяких мовленнєвий розвиток триває нормально.

2. Розлади слуху. Оскільки дитина опановує мову, слухаючи її, будь-які порушення слуху здатні негативно вплинути на мовленнєвий розвиток. Це і вроджені захворювання органів слуху, і травми, які призводять до того, що дитина не може чути мовлення тих, хто навколо неї.

3. Неврологічні розлади. Різні неврологічні проблеми (ДЦП, вроджена розумова відсталість тощо) можуть стати причиною затримок мовленнєвого розвитку. Більшість цих розладів також призводить до порушення здатності чути. При таких розладах, як мовна апраксія, робота мозку не порушена, але виникають збої роботи нейронів, які контролюють рух щелеп.

4. Проблеми з поведінкою. Деякі діти виявляють розлади мовлення тільки в певній обстановці (наприклад, школі). Цей розлад називається вибірковою німотою. Дитина може бути здорова й потребуватиме лише зміцнення впевненості в собі, щоб почати говорити нормально. Такий розлад трапляється досить рідко – приблизно в 1 % дітей.

Якщо ви підозрюєте затримку мовленнєвого розвитку у своєї дитини, вам необхідно негайно звернутися до педіатра.

Як визначити затримку мовленнєвого розвитку в дитини

Якщо в педіатра виникне підозра щодо проблеми розвитку мовлення в дитини, він скерує її на обстеження до фахівця із мовних патологій, який зможе визначити затримку мовленнєвого розвитку. При цьому досліджуються такі параметри мовлення дитини:

  • слух. Порушення слуху можуть впливати на розвиток навичок розмовного мовленння. Тому перш за все при підозрі на затримку мовленнєвого розвитку досліджується слух дитини;
  • фізичні дефекти. Деформації піднебіння або губи здатні перешкоджати мовленню. Дитину досліджують на предмет фізичних дефектів верхніх дихальних шляхів, які можуть потенційно викликати затримку мовленнєвого розвитку;
  • сприйняття мовлення. Досліджується, наскільки дитина може розуміти й інтерпретувати мовлення;
  • виразність мовлення. Досліджується, як довго дитина може підтримувати розмову, скільки слів вона знає. Також береться до уваги ясність мовлення дитини;
  • використання жестів. Дитина віддає перевагу жестам над словами? Це може бути ознакою того, що в дитини є проблеми з розвитком мовлення. Під час огляду лікарі звертають увагу на цей симптом.

Після огляду лікар визначає діагноз дитини. Якщо в дитини виявиться якесь захворювання, їй призначать відповідне лікування.

Лікування затримки розвитку мовлення в дітей

Для лікування лікарі використовують мовну терапію. Процедури, задіяні в цьому процесі, можуть відрізнятися в кожному окремому випадку. Однак є загальноприйняті процедури, які використовуються при лікуванні затримок мовленнєвого розвитку в дітей:

  • хірургічне лікування дефектів органів слуху або мовлення. Якщо причиною затримки розвитку мовлення в дитини є фізичні дефекти, використовують хірургічне втручання. Після цього можна переходити до наступних етапів лікування;
  • розвиток мовленнєвих навичок. Дитину вчать за допомогою музики, пісень, бесід і книг. Спеціаліст проводить із дитиною заняття, спрямовані на те, щоб розвинути в неї мовленнєві навички, відповідні її віку. Розмови з дитиною сприяють тому, що її вимова вдосконалюється;
  • зміцнення мовного апарату. Для розвитку правильної вимови дитина виконує вправи, спрямовані на зміцнення м'язів нижньої щелепи. Лікар може порекомендувати вправи, які дитина повинна виконувати під час прийому їжі, щоб розвинути правильні рухи щелепи.

Тривалість лікування та процедури залежать від конкретної проблеми розвитку мовлення, яка виявилася в дитини. Батькам також до снаги допомогти дитині дати раду цим проблемам.

Як батьки можуть допомогти дитині впоратися із затримкою розвитку мовлення

Щоб допомогти дитині подолати затримки мовленнєвого розвитку, психологи рекомендують батькам заходи:

  • розмовляйте з дитиною. Маленькі діти не розуміють значення слів, але вони чують звуки і реагують на них. Говоріть із дитиною з раннього віку, повторюйте звуки, які вона вимовляє. Це є не безглуздим заняттям, а радше основою для подальшого розвитку мовлення малюка;
  • рахуйте й називайте дитині предмети. Наприклад, коли дитина складає вежу з кубиків, рахуйте вголос їх кількість, щоб дитина вас чула. Вказуйте на предмети, називайте їх. Називайте людей, які перебувають з вами в одній кімнаті, на ім'я;
  • ставте запитання. Діти розуміють питання, тому запитуйте дитину, що вона хоче. Якщо вона плаче або впадає в істерику, запитайте, що трапилося. Питання мотивують дитину використовувати слова замість жестів, щоб заявляти про свої потреби;
  • читайте дитині. Психологи рекомендують читати дитині з раннього віку. Для читання обирайте книги з картинками: показуйте дитині малюнки й називайте, що на них зображено. Коли дитина стає дорослішою, дозвольте їй самій добирати книги для читання;
  • співайте дитині дитячі пісеньки. Не варто їх недооцінювати. Ці пісеньки можуть здаватися вам несерйозними, але насправді вони допомагають дитині розвивати мовлення. Співайте дитині пісеньки, читайте дитячі вірші, і незабаром вона почне повторювати за вами. Маленькі діти повторюють за батьками окремі звуки, діти старшого віку намагаються вимовляти цілі слова. У будь-якому випадку це допомагає розвивати мовлення дитини.

У батьків зазвичай виникає багато запитань із приводу розвитку мовлення дитини. Спробуймо з’ясувати найпоширеніші з них.

Поширені питання про розвиток мовлення дітей

1. У якому віці дитина може почати розмовляти?

Дитина починає розмовляти не раніше ніж у 7 місяців. Однак усвідомлено вона починає вимовляти слова тільки після 1 року.

2. Чим відрізняються мовний і мовленнєвий розвиток?

Мовлення – це здатність спілкуватися за допомогою вербальних засобів комунікації. Мова включає і вербальні, і невербальні засоби, а також писемне мовлення. Діти не вміють писати, тому новонароджені найчастіше використовують невербальну комунікацію. Вербальна комунікація – це показник прогресу в розвитку дитини.

3. Коли діти починають говорити вільно?

Навички, необхідні для швидкого мовлення, зазвичай розвиваються в дитини у віці близько 4–5 років. У 5 років дитина зазвичай говорить швидко й усвідомлено.

4. Як педіатри оцінюють затримку мовленнєвого розвитку дітей?

Педіатри використовують спеціальні процедури, щоб визначити, як дитина реагує на слова й питання. У результаті таких тестів вони визначають рівень мовленнєвого розвитку дитини й можливі проблеми.

5. Як лікується затримка мовленнєвого розвитку дітей?

Це залежить від причини, що викликала затримку. Наприклад, у випадку аутизму немає способу лікування затримки мовлення, але з нею можна успішно впоратися, змінивши стиль життя дитини. Такі розлади, як апраксія, лікуються психотерапевтичними методами. У будь-якому випадку успішному лікуванню розладів мовленнєвого розвитку сприяють раннє визначення проблеми та втручання.

Діти від природи схильні вчитися говорити. Учені стверджують, що вони мають до цього генетичну схильність. Однак батьки можуть стимулювати дитину розвивати мовлення в більш швидкому темпі. Давайте дитині говорити й стежте за тим, щоб вона вчасно досягала показників мовленнєвого розвитку. Докладіть трохи зусиль – і за кілька років вашу дитину не можна буде змусити замовкнути.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 5 з 5 на основі 2 оцінок.

Развитие ребенка
28.08.2018

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!

Вітаємо, Ви підписані! Отримайте листа та активуйте розсилку