Що таке дієслово?

Щоб у школярів сформувалася цілісна картина знань про основні частини мови (іменник, прикметник, дієслово), найкраще знайомити з ними дітей майже одночасно. Це допоможе дитині відразу бачити особливості кожної частини мови, дасть їй змогу зрозуміти роль кожної частини мови за допомогою прикладів у вигляді повноцінних речень. Отож, коли настає час ознайомити дитину з дієсловом як частиною мови, найвірогідніше, вона уже матиме загальне уявлення, що таке іменник та прикметник, але вивчення цих частин мови повинне тривати далі. Тому вивчати дієслово можна на основі завдань, які комплексно подаватимуть дитині інформацію про ці три частини мови. 

Як пояснити дитині, що таке дієслово?

Визначення дієслова для школярів молодшої школи може звучати ось так.

Дієслово – це частина мови, до якої належать слова, які:

• позначають дію предмета й відповідають на питання «що робити?» та «що зробити?»;
• позначають стан предмета й відповідають на питання «що відбувається з предметом?».

Підкажіть дитині, що іменники – це предмети, люди, істоти, явища, події, місця. І вони здатні діяти, змінюватися, щось вчиняти, перебувати у певних станах та процесах.

«Дієслово» походить від слів «дія» і «слово». Тобто, дієслова – це слова, які розповідають про дію, яку чинить іменник. Запитайте дитину, що вона зараз робить – слухає, пише, навчається, дивиться, сидить, думає тощо. Словосполученням це можна висловити так – дитина дивиться, дитина пише, дитина навчається. Хто навчається, пише, дивиться? Дитина – іменник, який вказує на того, хто робить. Що дитина робить? Навчається, пише, дивиться – дієслова, які вказують на те, що дитина робить. Попросіть дитину написати на аркуші своє ім’я великими літерами та поряд написати дієслова, які характеризують те, що вона зараз робить. Нехай дитина виконає декілька простих активних завдань – пострибати, присісти, засміятися, лягти тощо. Важливо, щоб це були прості команди. Кожен раз перепитуйте: «Що ти робиш?». Наголошуйте, що це, власне, і є дієслова.

Зверніть увагу дитини на те, що дієслова використовуються не лише відносно людей чи тварин (істот), а й предметів, місць, явищ. Запропонуйте дитині завдання, де треба дібрати й написати слова, що означають дію щодо запропонованих предметів. Наприклад, ножицями ріжуть, спицями в’яжуть, фарбами малюють, голкою шиють тощо. Дитина зрозуміє, що іноді дієслова вказують на те, що можна зробити з тим чи іншим предметом.

Поясніть, що дієслова позначають не лише дію, а й:

• стан предмета (лихоманить, світає);
• процес дії (розмірковувати, переїжджати);
• процес вираження емоцій та думок (радіти, сумувати, мислити);
• процес вираження зміни предмета (старіти, ламатися).

Певні складнощі при вивченні дієслова учнями молодшого шкільного віку можуть бути пов’язані з неозначеною формою дієслова. Дітям складно зрозуміти, чому ми говоримо, що дієслова відповідають на питання: «що робити?», а в реальному мовленні частіше виходить, що дієслова у словосполученнях чи реченнях відповідають на питання: «що робить?» чи «що роблять?» у теперішньому часі. Поясніть дитині, що дієслова змінюються за часами та числами. А в минулому часі – за родами. І в таких випадках до дієслів можна поставити різні запитання. Важливо, щоб дитина навчилася їх формулювати. 

Правильно поставлене запитання допоможе з’ясувати, у якому часі відбувається дія (визначити час) та з ким відбувається дія чи хто її виконує (визначити рід та число).

Є дієслова, які відповідають на питання «що робити?», «що зробити?». Це початкова (неозначена) форма дієслова. Наприклад, стояти, заспівати тощо. Неозначена форми дієслова теж вказує на дію. Але за цією формою ми не можемо визначити, коли та з ким відбувається дія, оскільки такі дієслова не мають категорій часу, числа та роду.

Для того, щоб дитина засвоїла цю особливість, пропонуйте їй утворювати різні форми дієслів від неозначеної форми і навпаки. Також пропонуйте написати різні форми дієслова від заданої. Наприклад, від дієслова в теперішньому часі нехай дитина  утворить дієслова в минулому та майбутньому часах, змінить рід чи число. Складніше завдання – визначити час дієслова за поданим словом. Виберіть казку чи оповідання, запропонуйте дитині підкреслити дієслова в кількох реченнях та визначити час, число та особову форму кожного дієслова. Підкажіть, що для того, щоб визначити рід та число, слід уважно придивитися до іменника, з яким пов’язане дієслово. 

Цікаві ігри та завдання, які ознайомлять дитину з дієсловами

Запропонуйте дитині ігри, вправи та завдання для того, щоб закріпити розуміння, що таке дієслово:

• Дайте дитині завдання знайти дієслова в реченнях. Для цього можна використати книгу, яку дитина зараз читає. 
• Називайте дитині іменник, а вона вам у відповідь нехай назве дієслово. Якщо скористатися м’ячем (великим, який можна кидати одне одному, чи маленьким, який можна котити столом чи підлогою), то може вийти досить захоплива гра.
• Називайте дію. А дитина нехай вгадує предмет, яким цю дію можна виконувати. 
• Пограйте у професії. Підготуйте декілька карток, на яких написано назви різних професій. На звороті напишіть дію, яку виконує особа тієї чи іншої професії (лікує, куховарить, копає, свердлить, шиє, малює, стриже, навчає, майструє тощо). Нехай дитина здогадається, яку професію ви загадали. Якщо підготувати багато таких карток, можна пограти в гру на швидкість.
• Зробіть завдання з барвистими малюнками, у якому слід дописати, хто і що вміє. 
• Запропонуйте завдання, де треба утворити дієслова від поданих іменників.
• Загадайте дитині кілька загадок, у яких слід відгадати тварину за її діями.
• Попрацюйте разом над кросвордом, у якому зашифровано дієслова.

Дуже корисними будуть завдання на диференціювання іменників, дієслів та прикметників. Нагадайте дитині особливості іменників та прикметників.

Радимо вибрати для кожної частини мови той чи інший колір. Наприклад, для іменника – синій, прикметника – зелений, дієслова – червоний тощо. Олівцями відповідного кольору можна підкреслювати слова в текстах, маркерами позначати їх у виконаних завданнях. Окрім того, варто підготувати кілька невеликих картонних фігур (прямокутників чи квадратів синього, зеленого та червоного кольорів), які символізуватимуть ту чи іншу частину мови. Їх слід застосовувати при сортуванні слів чи маркуванні частин мови у прочитаних/написаних/прослуханих реченнях. 

Не забуваймо: що менша дитина, тим краще використовувати різні маніпулятивні завдання, де треба щось сортувати, розкладати, вирізати. З картками-маркерами можна складати схеми речень. Дайте дитині завдання знайти в реченні іменники, прикметники та дієслова та скласти схему такого речення за допомогою цих кольорових карток. Для цього доцільно підготувати кілька простіших речень тільки із цими частинами мови. Надалі можна таким способом аналізувати будь-яке речення, але з додатковою умовою: слова тих частин мови, які дитина ще не знає, позначаються білим квадратом. Коли настане черга вивчати нову частину мову, ви заміните ці білі квадрати на квадрати, позначені новим кольором. 

Для закріплення відмінностей між іменником, дієсловом та прикметником скористайтеся добіркою завдань, де треба:

• скласти речення із цікавих слів, які починаються на ту саму літеру;
• відокремити іменники від дієслів, які тематично пов’язані між собою;
• вирізати та відсортувати слова за частинами мови;
• дібрати дієслова до іменників (люди, птахи, чарівники, рослини);
• утворити спільнокореневі іменники, прикметники, дієслова;
• скласти коротку історію за допомогою поданих слів.

Окрім того, варто зробити:

• завдання на підбір дієслів-антонімів;
• вибрати зайве дієслово серед дієслів-синонімів;
• описати значення дієслів.

Скористайтеся робочим зошитом «Вивчаємо дієслово» та вручіть вашому учню чи вашій учениці  диплом, який засвідчує успішне ознайомлення з дієсловом.

У граматичній концепції Марії Монтессорі кожна частина мова позначається певною геометричною фігурою. Дієслово позначають червоною сферою, яка символізує Сонце. Сонце є джерелом енергії всього на Землі. Так само і дієслова у нашій мові розповідають нам про рух та дії, які лежать в основі всіх змін і є рушійними силами життя. Досліджуйте мову, відкривайте її красу, закохуйте в неї дітей!

Авторка: Наталка Бачко, фахівчиня з домашнього навчання