Розвиток дитини Статті Виховання дитини Помилки як можливість чогось навчитися
Помилки як можливість чогось навчитися
Рейтинг
25

Замість негативних реакцій на дитячі помилки краще примиритися з ними та вчитися з їх допомогою

Помилки як можливість чогось навчитися

Пригадайте той час, коли ви були дитиною й робили помилки. Як ваші батьки реагували на них? Чи казали вони вам, що ви незграба, погана дитина, бовдур, дурень, тюхтій і взагалі одне розчарування для батьків? Що ви вирішили для себе тоді, після багаторазового негативу на свою адресу, про те, ким ви є і як вам поводитись у майбутньому?

Звісно, ви тоді не усвідомлювали, що приймали рішення, але якщо зараз ви озирнетесь, вам стане очевидно, що ваш нинішній світогляд і спосіб мислення багато в чому засновані на тих рішеннях, які ви прийняли ще дитиною.

Деякі діти змирилися з тим, що вони дійсно погані й дурні. Інші ж вирішили, що не будуть піднімати планку й ризикувати, боючись, що їхні зусилля замість бажаних результатів неминуче принесуть осуд і приниження. Багато хто вирішив виправдати очікування дорослих і стати запеклим негідником. Деяких захопила ідея необхідності постійно доводити свою спроможність. А деякі просто вирішили приховувати свої помилки й робити все можливе, щоби більше ніколи не бути спійманими на них.

Коли батьки та вчителі негативно висловлюються про помилки дітей, зазвичай вони це роблять, бажаючи добра, бажаючи покращити їхню поведінку й результативність. Вони намагаються мотивувати дітей на щось більше для їхнього же власного блага. Але при цьому вони не враховують довгострокові результати своїх виховних прийомів і ті можливі рішення, які діти приймуть на їх підставі - рішення, які, як правило, супроводжують протягом усього дорослого життя й часто залишаються неусвідомленими.

Занадто багато виховних методів засновано на страху. Дорослі бояться, що коли їм не вдасться примусити дітей домагатись більшого, це покаже, що вони не справляються зі своїми обов'язками. Занадто багато хто стурбований тим, що подумають про їхніх дітей інші люди. Деякі бояться, що коли на дітей не натиснути за допомогою страху й образ, то вони ніколи не поводитимуться краще й не демонструватимуть кращі результати. Батьки бояться, бо не знають, що їм робити, а також тому, що вважають, що коли вони не будуть карати дітей, щоб ті відчували почуття провини й сором, то будуть проявляти потурання у ставленні до їх небажаної поведінки.

Є ще один спосіб ставлення до помилок. Це не потурання. Він дійсно мотивує дітей бути краще без утрат, викликаних заниженою самооцінкою й утиском почуття власної гідності. Просто навчіть дітей радіти помилкам як можливості вчитись і розвиватись.

Хіба не можна сказати дитині: «Ти припустився помилки. Добре! Давай подумаємо, чому МИ можемо навчитися завдяки їй?». Слово «МИ» тут дуже важливе, оскільки багато помилок виникають, тому що батьки свого часу не приділили достатньо уваги навчанню й підтримці своєї дитини. Тому замість того щоби провокувати опір дитини, зробимо все для того, щоб вона сама захотіла навчитись не повторювати прояви небажаної поведінки.

Дітям необхідна щоденна допомога, щоб вони зрозуміли значення своїх помилок і навчились уникати їх у безпечній і дружній атмосфері. Деякі сім'ї спеціально збираються за столом у кінці дня для того, щоб обговорити, яких помилок припустився сьогодні кожний з них і чого він може навчитися завдяки їм. Діти навчаться спокійно приймати свою недосконалість тоді, коли навчаться сміятися над своїми помилками та вчитися з їхньою допомогою.

Коли робота над помилками буде розглядатись як можливість навчитись у позитивній, безпечній та дружній атмосфері, вона буде здаватись дітям цікавим заняттям: «Цікаво, що я винесу із цього для себе та свого майбутнього?». Тому, щоби створити таку правильну атмосферу, у першу чергу батьки повинні вибачати своїх дітей і допомагати їм вибачати самих себе.

Ви коли-небудь просили вибачення у своєї дитини? Якщо так, то як вона реагувала на ваше прохання? Коли дорослі щиро просять вибачення в дітей, ті зазвичай кажуть: «Це нормально, мамо» або «Нічого страшного, мамо». Діти сердяться й ображаються у відповідь на зневажливу поведінку батьків одну або кілька хвилин (і дорослі, швидше за все, заслуговують цього) і далі переходять до повного вибачення, коли дорослі кажуть: «Вибач» або «Мені дуже шкода».

Таким чином, ефективна робота над помилками складається із трьох послідовних етапів – визнання помилки, усебічного примирення, яке включає як примирення батьків з дитиною, так і дитини із самою собою, а також вироблення спільного рішення із приводу ситуації, що склалась. Очевидно, що робота над вирішенням проблеми без попереднього примирення є зовсім непродуктивною.

Усі ми недосконалі, тому важливо не тільки вчити дітей того, що помилки є чудовою нагодою чогось навчитись, а і практикувати цю навичку самостійно.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 5 з 5 на основі 5 оцінок.

Розвиток дитини
20.12.2016

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!

Вітаємо, Ви підписані! Отримайте листа та активуйте розсилку