Розвиток дитини Статті Виховання дитини Непередбачувана поведінка дитини: поради батькам
Непередбачувана поведінка дитини: поради батькам
Рейтинг
5

Думки відомих психологів про те, чи можливо цілковито передбачити поведінку дитини

Непередбачувана поведінка дитини: поради батькам

Іноді молоді мами стикаються з непередбачуваною поведінкою дитини. Наприклад, уявімо типову ситуацію: дитина не хоче їсти те, що їй приготували. У деяких випадках таку поведінку дітей можна передбачити (наприклад, багато дітей не любить овочі), але іноді це відбувається абсолютно несподівано. Такі ситуації нагадують нам, що ми не можемо передбачити все у своєму житті. Але як жити у світі, де ми не можемо точно нічого передбачити?

Невиправдані припущення – це поширене явище, з яким стикаються психологи. Тому пофантазуймо й уявімо, що порадили б відомі психологи молодим мамам, які засмучуються через те, що їхні діти не хочуть їсти.

Зигмунд Фрейд сказав би: «Я припускаю, що діти не хочуть їсти певну їжу не випадково, і такий їх вибір передбачуваний». Імовірно, Зигмунд Фрейд захотів би поставити дитині декілька запитань, дозволив би їй висловитися, а потім пояснив би її поведінку й передбачив, за яких обставин у майбутньому дитина відмовлятиметься їсти.

Молода мама була б щаслива почути таку відповідь, однак це не передбачення, а лишень пояснення. Один зі способів переконати всіх у своїй здатності до передбачень – це видавати пояснення тієї чи іншої ситуації постфактум за її передбачення. І така поведінка – не рідкість із-поміж людей.

Засновник теорії біхевіоризму Беррес Скіннер висловив би жаль з приводу того, що мамі не вистачає контролю над тим, що відбувається в домі, і через це вона не може вплинути на дитину. Він сказав би: «Якщо мама зможе достатньою мірою контролювати домашню ситуацію, вона легко визначить модель поведінки дитини і зрозуміє, чому саме та відмовляється їсти». Контролюючи ситуацію, можна досить вірогідно передбачити поведінку дитини. Однак у ході своїх експериментів Скіннер не міг цілковито передбачати поведінку людей. І хоча він вірив у те, що контроль над середовищем дає змогу моделювати людську поведінку, практично він не зміг довести цього.

Видатний соціальний психолог Курт Левін сказав би, що «поведінка дитини в тих чи інших ситуаціях залежить від її індивідуальних особливостей і навколишнього середовища в певний момент». Він порадив би мамі поговорити з дитиною про можливі варіанти розвитку ситуації, щоб знайти оптимальний. Курту Левіну добре вдавалося передбачати розвиток подій (наприклад, він зміг передбачити завершення Другої світової війни), оскільки у своїх дослідженнях він брав до уваги не тільки індивідуальні особливості людини (як Зигмунд Фрейд), а й особливості навколишнього середовища (як Беррес Скіннер). Однак потрібно пам'ятати, що Левін і його учні говорили про певну частку ймовірності прогнозів. Крім того, випадки помилкових передбачень залишено без уваги.

Сучасні послідовники соціального спрямування в психології порадили б молодій мамі не перейматися. Вони сказали б, що наявні методики дають змогу з високою точністю передбачати ту чи іншу поведінку дитини. Статистичні методи допомагають визначити ймовірність того, наскільки правильними будуть ці припущення. Але такий підхід не пояснює батькам, що їм потрібно робити, якщо їх припущення будуть помилковими.

Нарешті, сучасні дослідники в галузі теорії особистості попросили б маму демонструвати більш гнучку поведінку. Вони сказали б, що дитина має свої вподобання щодо їжі, але іноді вони несподівано можуть змінюватися. Іншими словами, слід надати дитині можливість виявляти різну поведінку в різних ситуаціях, але при цьому мати на увазі, що вона має і постійні уподобання. Виходячи з цього, батькам слід зрозуміти, що повністю передбачити поведінку дитини неможливо, тому потрібно прийняти той факт, що ми можемо спрогнозувати її лише частково.

Ми ніколи не дізнаємося, чому передбачити поведінку іншої людини можна тільки частково. Однак у цьому немає особливої проблеми. Наука любить точні прогнози, але в людській природі закладено взаємодію з тими, хто є її оточенням. Невизначеність і непередбачуваність поведінки дитини дають широкі можливості для того, щоб взаємодіяти з нею і виявляти про неї турботу. Часткова передбачуваність дає змогу батькам зміцнювати зв'язок із дитиною. Відтак, якщо мама передбачає, що дитині не сподобаються овочі, їй можна запропонувати на сніданок якусь іншу страву. Посмішка на обличчі дитини набагато важливіша, ніж ваше обстоювання власної думки.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 5 з 5 на основі 1 оцінок.

Розвиток дитини
26.03.2018

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!

Вітаємо, Ви підписані! Отримайте листа та активуйте розсилку