Розвиток дитини Статті Розвиток дитини Важливість ризикованої гри в ранньому дитинстві

Програма підготовки до школи Дізнатись більше

Важливість ризикованої гри в ранньому дитинстві
Рейтинг
14

Помірний ризик важливий для розвитку, тому батьки повинні відмовитися від гіперопіки

Важливість ризикованої гри в ранньому дитинстві

Скажіть відверто: як часто на дитячому майданчику ви відчуваєте занепокоєння, щоб з дитиною нічого не сталося? Скільки разів ви вимовляєте фрази «будь обережний», «це небезпечно» або «не роби цього»? Якщо ви належите до уважних батьків, які безмежно люблять свою дитину,імовірно, ви робите це дуже часто.

Зрозуміло, ніхто з батьків не хоче, щоб їх дитина постраждала. Однак у надмірній опіці є ряд недоліків:

  • зайва опіка над дитиною й очікування небезпеки стомлює батьків і переповнює їх острахом перед грою на дитячих майданчиках, яка надзвичайно важлива для розвитку дитини;
  • занепокоєння батьків передається дітям. Через нашу напругу дитина стає стурбованою або роздратованою - не такою, якою ми б хотіли бачити її під час гри;
  • утримуючи дитину від розумного ризику, що відповідає її віку, або наполягаючи на тому, щоб вона не втручалася в ігрову боротьбу, ми посилаємо їй сигнал, що не довіряємо їй і самі все зробимо за неї.

Чому дітям важливий ризик у грі?

Згадайте, коли вам доводилося востаннє зіштовхнутися з труднощами. Можливо, ви готувалися до марафону й у вас було кілька місяців виснажливих тренувань. Можливо, ви влаштовувалися на нову роботу та проходили співбесіду. Якими б не були ці труднощі, згадайте, що ви при цьому відчували. Можливо, у вас були думки: «Я не зможу» або «Я відмовлюся від боротьби, я здаюся».

Але ви не здалися.

Згадайте, як приємно було подолати труднощі самостійно, не дивлячись на всі сумніви та страхи. Як ви почувалися після цього? Швидше за все, ви відчували силу, впевненість у собі й гордість.

Ми позбавляємо свою дитину цих почуттів, коли вимагаємо, щоб вона злізла з дерева або кидаємося їй на допомогу. Уявіть, що в той час, як ви намагаєтеся впоратися зі своїми труднощами, хтось приходить і каже вам: «Не намагайся зробити це. Це занадто важко, і ти можеш травмуватися. Займися чимось більш безпечним».

А тепер уявіть, що ви боретеся з труднощами, і хтось каже: «Я бачу, ти засмучений (переляканий, знервований). Тобі, напевно, важко пробувати щось нове. Якщо тобі знадобиться допомога, я буду поруч».

Яке полегшення, чи не так? Є хтось поруч, хто співчуває вам і не тисне на вас - це дуже добре! Це саме те, чого діти очікують від нас, коли йдуть на ризик у своїй грі.

Коли ми просто співпереживаємо й ненав'язливо пропонуємо свою допомогу, дитина засвоює, що:

  • батьки довіряють їй;
  • батьки знаходяться поруч і готові надати підтримку, поки вона робить кроки до невідомого;
  • кидати собі виклик - це корисно;
  • вона може досягати своїх цілей і долати перешкоди, якщо добре постарається.

Ці переконання вкорінюються під час гри, дитина бере їх із собою у доросле життя. Те, як ви реагуєте на ситуацію, коли дитина зіштовхується з труднощами, впливає на ваші взаємини з нею.

Що не є ризикованою грою

  • дозволяти дитині робити все, що вона захоче, без нагляду;
  • дозволяти дитині піддавати себе або інших ризику серйозної травми;
  • стояти осторонь, якщо дитина робить щось небезпечне;
  • заохочувати дитину робити небезпечні речі, якщо ми знаємо, що дитина занадто маленька для того, щоб робити це безпечно;
  • бути занадто далеко від дитини, щоб допомогти їй за потреби;
  • не стежити за дитиною під час гри

Що таке ризикована гра з точки зору батьків

  • ретельний контроль і спостереження за дітьми, щоб знати їх фізичні здібності й переваги в іграх;
  • перебувати поруч, щоб запобігти небезпеці або травмі;
  • оцінювати ризики й винагороди за поведінку дитини;
  • усвідомлювати своє занепокоєння й намагатися не переносити його на дитину;
  • коли ви хочете утримати дитину від чого-небудь, чесно запитайте себе: «Чому я не хочу, щоб дитина це робила?» Якщо це не пов'язано із загрозою травми, не заважайте, просто спостерігайте осторонь;
  • пропонувати свою допомогу, коли це необхідно, але віддавати перевагу тому, щоб просто співчувати дитині;
  • не втручатися, коли дитина докладає зусиль, а підказувати: «Хапай за наступну гілку й підтягуйся!»;
  • визнавати проблеми й успіхи дитини: «Ти так старався залізти на дерево! Це було важко, але в тебе вийшло!»

Що таке ризикована гра з точки зору дитини

  • утримувати рівновагу, перестрибуючи з каменя на камінь;
  • використовувати обидві півкулі мозку, піднімаючись по мотузяній драбині;
  • продумувати свої дії, залазячи на дерево;
  • розуміти почуття, коли трохи нервуєш, але продовжуєш робити задумане;
  • розуміти, що падіння й невеликі травми неминучі, але не надавати цьому значення;
  • розвивати впевненість у собі й координацію рухів;
  • відчувати, що можеш зробити абсолютно все, хоча спочатку може бути важко;
  • спостерігаючи, як батьки надають підтримку та співпереживають, брати з них приклад і проявляти те ж саме у ставленні до тих, хто оточує.

Як оцінювати ризик і користь

Напевно, ви думаєте: «Добре, я дозволю дитині ризикувати. Я хочу, щоб моя дитина почувалася впевнено, я готовий стриматися й не зупиняти її. Але як я дізнаюся, коли мені потрібно зупинитися, а коли - втрутитися?»

Це справедливе питання. Де межа між свободою дитини й вашою неуважністю?

Ви повинні чітко оцінювати ризик і користь від дій дитини. Подумайте про те, що може трапитися з дитиною в гіршому випадку. Дитина може отримати синяк або збити коліно? Або вона може забруднитися? Потім оцініть користь, яку отримає дитина. Вона зможе побороти страх перед катанням на ковзанах? Чи вона потоваришує з однолітками, граючи в командні ігри? Чи зрозуміє, що збитий лікоть - це не кінець світу?

Очевидно, в оцінці ризику й користі багато що залежить від рівня розвитку дитини. Можливо, у вашої дворічної дитини добре розвинена координація і вона зможе впоратися з мотузяною драбиною. Можливо, у 6 років у дитини ще недостатньо розвинена сила рук, і вона не зможе подолати певні важкодоступні ділянки. Спостерігайте за дитиною, щоб зрозуміти її можливості.

Ваша оцінка ризику й користі повинна враховувати вік дитини, її фізичні здібності, ваш власний комфорт. Якщо дії дитини приносять вам дискомфорт, довіртеся своєму інстинкту та скажіть дитині: «Я хвилююся, що ти можеш травмуватися. Давай займемося чимось іншим».

З іншого боку, не бійтеся говорити дитині слова підбадьорення: «Так, ти можеш отримати кілька подряпин, але нічого страшного, можеш продовжувати».

Головне – довіра

Коли йдеться про ризиковану гру дитини, основну думку можна висловити одним словом: довіряйте.

Приділіть хвилину тому, щоб подумати, як ви почуваєтеся, коли вам довіряють і не довіряють. У першому випадку ви впевнені в собі, у другому - ні. Зрозуміло, завдання батьків - висловити дитині свою остаточну думку про те, чи безпечні її дії. Але саморефлексія й переоцінка власного стилю виховання також необхідні, щоб виховувати дитину ефективно. Запитуйте себе: «Чи загрожує дитині небезпека, чи я не дозволяю їй щось через власні побоювання?»

Довіра починається з того, щоб припинити контролювати вибір дитини. Коли ми впораємося з таким своїм бажанням, наші взаємини з дитиною починають будуватися на взаємній повазі, а не на страху, неспокої або контролі. Як можна раніше покажіть дитині, що ви їй довіряєте - це зміцнить зв'язок між вами на довгі роки.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.7 з 5 на основі 3 оцінок.

Розвиток дитини
26.12.2017

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!

Вітаємо, Ви підписані! Отримайте листа та активуйте розсилку