Що таке підмет і присудок?

Підмет і присудок – це головні члени речення, які утворюють його граматичну основу. 

Підмет називає, хто або що вчиняє дію, а присудок — що підмет робить або що з ним відбувається. Щоб їх визначити, спершу ставлять питання «хто?» або «що?» є головним діячем у реченні — це підмет, а потім з’ясовують, що він робить — це присудок. Наприклад: «Оленка зібрала іграшки» — Оленка (хто?) підмет, зібрала (що зробила?) присудок.

Щоб зрозуміти, що таке підмет і присудок, треба з’ясувати, що таке члени речення, а також пригадати основні тези про будову речення та взаємозв’язки слів у ньому.

Слова в реченні пов’язані між собою граматично і за змістом. Залежно від ролі в реченні усі слова поділяються на головні та другорядні члени речення.

Що таке граматична основа речення?

Головні члени речення – це такі слова в реченні, які виражають основний зміст речення, а решта слів у реченні залежить від них. Тому головні члени речення також називають основою речення. 

У кожному реченні про когось чи про щось ідеться. Саме ті слова, які нам про це в реченні повідомляють, і є його основою. До основи речення належать підмет і присудок. 

Ось ще кілька важливих тез про граматичну основу речення:

• Граматична основа речення може складатися з підмета і присудка або тільки з підмета чи тільки з присудка.
• Речення завжди має граматичну основу, тобто в ньому завжди є або підмет, або присудок. Або ж підмет і присудок разом. Залежно від наявності головних членів у реченні є два види речень – двоскладні й односкладні.
• Бувають речення, у яких є декілька рівноправних граматичних основ. Такі речення називають складними. Речення, яке містить одну граматичну основу, називається простим. 
• Окрім головних членів, речення може мати й другорядні члени. Другорядні члени речення змістовно та граматично залежать від основи речення.

Таким чином, кожне речення має певну структуру. Навіть якщо воно складається лише з одного слова, як-от речення: «Весна!». Слово «весна» тут є підметом.

Структура речення та взаємозв’язки слів у ньому залежать від того змісту, яке речення передає. Саме підмет і присудок є центром будь-якого речення, його смисловим і граматичним ядром. Решта членів речення доповнює те, про що повідомляють підмет і присудок. Навіть відмінок, рід та число слів, які виступають у ролі другорядних членів речення, залежать від підмета і присудка.

Що таке підмет?

Підмет – це головний член речення, який повідомляє, про кого або про що розповідається в реченні. Підмет відповідає на питання хто? або що?. 

Найчастіше підмет виражається іменником (Оленка зібрала іграшки) або займенником (Ми досягли вершини). 

Рідше підметом можуть виступати інші частини мови, якщо вони виконують у реченні роль іменника. Як-от:

• числівники (Другий промовчав);
• прикметники (Теперішнє нам ще відгукнеться);
• дієприкметники (Битий небитого везе);
• дієслова у неозначеній формі (Лиш боротись – значить жить!);
• вигуки («Ура!» продзвеніло над площею).

Найчастіше у ролі підмета виступають іменник чи займенник. І саме такі речення варто пропонувати учням початкової школи. 

Підмет підкреслюють однією рискою. 

Що таке присудок?

Присудок – це головний член речення, який повідомляє, що робить підмет або що з ним відбувається. Також присудок може виражати ознаку та стан підмета чи його приналежність до чогось. 

Як правило, присудок вказує на дію, яку виконує підмет. У такому разі присудок відповідає на питання: що робить підмет? (у різних часових формах) або що з ним робиться? Тому здебільшого в ролі присудка виступає дієслово. 

Для учнів початкової школи буде не зайвим ознайомитися з таблицею найчастіших запитань, які можна поставити від підмета до присудка.

Для першого ознайомлення з присудком дітям варто вибирати саме такі речення, у яких присудок виражений дієсловом.

При розборі речення присудок підкреслюють двома рисками.

Підмет і присудок граматично й змістовно завжди пов’язані один з одним. Ці члени речення є рівнозначними, тому питання можна ставити як від підмета до присудка, так і навпаки. Але здебільшого дітям простіше спершу знайти підмет і від нього поставити питання до присудка:

Оленка (що зробила?) зібрала іграшки.

Як визначити підмет і присудок?

Навчитися визначати підмет і присудок важливо для учнів молодшого шкільного віку, оскільки це уміння влучно формулювати думку усно та на письмі сприятиме розвитку зв’язного мовлення й грамотності. Окрім того, знання важливих нюансів будови речення впливає на розуміння дитиною того змісту, яке воно передає: хто чи що в реченні є його ядром, яка дія відбувається тощо.

Для того, щоб легко визначити підмет і присудок, треба зрозуміти декілька важливих нюансів.

По-перше, у коротких непоширених реченнях, які містять лише граматичну основу, як правило, визначити підмет і присудок нескладно. Визначаємо слово чи декілька слів, які повідомляють, про кого або про що йдеться. Це й буде підмет. Тоді шукаємо, що робить підмет. Це буде присудок. 

Якщо ж речення поширене й у ньому є другорядні члени, то визначити підмет і присудок буває складніше. Зазвичай діти плутають підмет і додаток (другорядний член речення), який теж часто виражається іменником і може відповідати на питання «хто?», «що?». 

Розгляньмо для прикладу речення: «Цей подарунок він принесе мамі завтра після школи».

Що є центром цього речення, визначити швидко досить нелегко. Впадає у вічі слово «подарунок», а тому може здатися, що воно і є підметом. А коли поєднати слова «подарунок» і «принесе», то навіть можна поставити запитання від одного слова до іншого – подарунок (що зробить?) принесе.

Звісно, такий розбір буде помилковим. Але він ілюструє основну типову помилку, якої припускаються діти. 

Іноді дитині трапляються для розбору речення, у яких основа складається лише з присудка. Наприклад: «Проведу канікули в горах». Дитина міркує так: про що чи про кого йдеться в реченні? Про канікули. Це іменник, відповідає на питання «що?». Значить, це точно підмет, міркує дитина.

Щоб уникнути таких помилок, запропонуйте дитині скористатися лайфхаками:

1. Важливо, щоб дитина збагнула смисл речення. Тоді й зрозуміти, що є центром речення, їй буде легше. Треба вдумливо прочитати речення. За потреби варто прочитати речення декілька разів. Як правило, коли дитина справді зосереджується на змісті речення, то усвідомлює, які слова є його центром.

2. Частіше ми спершу шукаємо підмет. А секрет криється в тому, щоб починати з присудка. Тобто спершу треба знайти слово, яке виражає те, що відбувається в реченні. Підкреслюємо його двома рисками, а тоді від нього намагаємося знайти слово, яке повідомляє, хто чи що цю дію вчиняє, тобто підмет. Цей спосіб особливо дієвий, якщо в реченні є декілька іменників.

3. Ще один секрет полягає в тому, щоб спробувати слово, яке дитина вважає підметом, замінити займенником (він, вона, воно, вони). Якщо дитина помилилася і визначила як підмет інше слово, то така заміна буде неможлива, а отже, з'явиться дисонанс між цим словом і присудком. Як-от у випадку з реченням «Проведу канікули в горах». Замінюємо слово канікули на займенник вони і отримуємо дивне й нелогічне речення: «Проведу вони в горах». Значить, слово «канікули» не підмет.

Завдання для вивчення підмета і присудка

Щоб дитина навчилася розуміти структуру речення і правильно визначати його основу та головні члени, пропонуйте їй завдання, у яких речення необхідно доповнити, вставивши пропущене слово. Це дасть розуміння взаємозв’язків між словами. Пропонуйте речення, у яких треба дописати підмет або присудок. 

Важливе вміння – навчитися правильно ставити запитання від підмета до присудка і від присудка до підмета. Щоб потренуватися, пропонуйте дитині завдання «Головні члени речення».

Варто виконувати й обернені завдання – не просто підкреслювати підмет і присудок, а за схемою розташування підмета та присудка визначати речення й вигадувати свої. 

Загалом шукати підмет і присудок можна у будь-якому тексті, але важливо, щоб для перших розборів речення не були складними. Влучні тематичні тексти заохотять школярів і додадуть цікавості цій непростій роботі. Ось, наприклад, такі:

• завдання до Дня батька;
• текст для списування, який розповість про традиції зустрічі весни;
• весняний робочий аркуш із цікавим текстом, кросводом та завданням на визначення підмета та присудка

Досліджувати речення цікаво, якщо залучати до цього барвисті робочі аркуші та нестандартні прийоми. Зробіть щось незвичне під час занять із дитиною. Приміром, складайте разом речення про вигаданих істот, чудернацькі краї, у яких вам би хотілося побувати, чи поміркуйте про незвичний день. Тоді шукайте у них підмет (слово, яке позначає головну діюву особу цього речення) і присудок (слово, яке розказує, що вона вчиняє). Одним словом, вигадуйте й жартуйте. Дитина навіть не помітить, як складна граматична тема перетвориться на легке та натхненне заняття. 

Авторка: Наталка Бачко, фахівчиня з домашнього навчання