Розвиток дитини Статті Навчання Удосконалюємо пам'ять дитини: частина 2
Удосконалюємо пам'ять дитини: частина 2
Рейтинг
30

Кілька науково обґрунтованих порад, які допоможуть дітям краще запам'ятовувати нову інформацію

Удосконалюємо пам'ять дитини: частина 2

Ця стаття є продовженням статті «Удосконалюємо пам'ять дитини: частина 1». У ній також представлені стратегії розвитку дитячої пам'яті, засновані на результатах наукових досліджень.

Зміцнення взаємозв’язку між спогадами

Після школи і як повторення матеріалу попросіть дитину «щось зробити» з новим навчальним матеріалом, щоби підкреслити множинні взаємозв'язки цієї інформації з подібною інформацією, яка вже зберігається в її пам'яті. Ваша дитина може записати ці взаємозв'язки або представити їх у хронологічному порядку на папері.

Інформація може додаватися протягом циклу навчання, як, наприклад, важливі події в романі, який дитина читає на уроці літератури, або події, що вивчаються на уроці історії, прогресивні відкриття в науці, що ведуть до сучасних знань, або все більші й більші числа в таблиці множення, які вона запам'ятовує. Якщо при цьому дитина використовує спеціальні кольорові ручки або ручки з блиском і малює ескізи, вона підсилює особисту значущість (важливість цієї інформації для неї самої) й розвиває мотивацію та пам'ять.

Підвищення довготривалості спогадів за допомогою зовнішніх носіїв інформації

Якщо ваша дитина правильно згадала інформацію для завдання або тесту, це не означає, що вона зберігалась в її довготривалій пам'яті. Якщо дитина просто завчила її напам'ять механічно, швидше за все, вона її забуде при невикористанні протягом кількох тижнів. Це те, що часто буває, коли діти повертаються до школи після літніх канікул і забувають, що вони вивчали в попередньому навчальному році.

Пам'ять зміцнюється, спогади стають міцними й довготривалими, коли ваша дитина усвідомлює велику кількість взаємозв'язків між новим спогадом і тими, які вже зберігаються в її пам'яті. Допоможіть своїй дитині створити якомога більше взаємозв'язків між спогадами, використовуючи письмові документи, що являють собою відношення між новими й попередніми знаннями.

В якості зовнішніх носіїв інформації корисно використовувати діаграми й таблиці з додаванням графіків. Ця різноманітність інструментів допомагає дитині визначати велику кількість зв’язків між новим і попереднім навчальним матеріалом.

Стисле підбиття підсумків словесного або письмового спілкування вимагає, щоб учень дійсно розумів інформацію. Такий концептуальний рівень розуміння є основою для найбільш стійких спогадів, які можна активувати для вирішення нових завдань і творчих інновацій.

Діти старшого віку можуть викласти своє розуміння вивченого у вигляді короткого резюме. Діти молодшого віку можуть змайструвати «телефони» (наприклад, звернувши рушник у рулон) і підсумувати навчальний матеріал, роблячи уявні телефонні дзвінки кому-небудь на свій вибір. Батьки повинні вводити обмеження на тривалість дзвінка, яке полягає в тому, що на телефонному рахунку залишилось коштів тільки на одну хвилину розмови, щоб діти практикували «коротке підбиття підсумків», стисло викладаючи вивчений матеріал менше ніж за одну хвилину.

Особиста значущість

Зв'язуйте навчальний матеріал з досвідом дитини або вашої родини, щоб домогтись яскравих персонально значущих, емоційно-позитивних спогадів. Допоможіть дитині вибудувати зв'язки між інформацією й тим, що вона вважає важливим, цікавим і застосовним у власному житті. Спитайте: «Про що це нагадує тобі» або «Як, на твою думку, я б міг(ла) використовувати цю інформацію у своїй роботі?».

Дітям старшого віку, можливо, буде більш зручно зв'язувати інформацію зі своєю майбутньою професією або з тим, що їх турбує в суспільстві та світі. «Як, по-твоєму, ти міг би використовувати цю інформацію?» або «Чому ця інформація може виявитись корисною або важливою для тебе чи для істориків/письменників/учених/математиків у майбутньому?». Такі запитання підвищують значення, яке мозок дитини надає інформації та спогадам.

Розставляйте інформацію за значущістю в персоніфікованих списках: коли дітей просять скласти список слів, починаючи з тих, які вони знаходять найбільш «приємними», й закінчуючи тими, які вони вважають найменш «приємними», вони зможуть відновити в пам'яті більше слів, ніж як би просто переписали цей список, не змінюючи порядок слів.

За допомогою персоналізації, підключення та інших інструментів підвищення особистої значущості ваша дитина буде витрачати менше часу на запам'ятовування. Замість цього вона зможе пов'язувати нову інформацію зі своїм попереднім знанням, наявними категоріями інформації, що зберігається, й особистим досвідом, щоби швидко, ефективно та з задоволенням формувати постійні спогади.

Перетворення навчання на інші форми

Використання різних способів робить навчання таким, яке більш запам'ятовується й будує більшу кількість нейронних зв'язків для доступу та запам'ятовування інформації.

  • Пишіть або розповідайте історії: після прочитання глави книги з історії, літератури, фізики тощо ваша дитина може перетворити досліджуваний матеріал на форму розповіді й переказати його своєму молодшому брату або сестрі чи записати як розповідь. Це сприяє запам'ятовуванню, бо перетворює сухі факти на більш персоналізовану інформацію, даючи більше часу на обдумування, оскільки дитина переводить факти в точну, але більш описову форму... наприклад, історію Дона Кіхота з точки зору його коня.
  • Розігруйте уявлення: робіть міні-постановки вдома, спонукайте дитину подавати інформацію у формі скетчу чи пантоміми, щоб ви при цьому спробували вгадати, про що йдеться. Цей процес призведе до збільшення кількості нейронних шляхів до довготривалої пам'яті. Ви також можете зобразити жестами будь-яке слово зі словника й попросити дитину вгадати його.
  • Вивчайте інформацію: попросіть вашу дитину ознайомити з матеріалом вас, брата або навіть вашого собаку чи кішку. Значення цього полягає в докладанні великих розумових зусиль мозку для розуміння процесу викладання матеріалу.

Для того щоб успішно перетворити досліджуваний матеріал на розповідь, скетч або урок для когось іще, потрібні ясність думки й розуміння того, що сприяє формуванню довгострокових спогадів. Подаючи інформацію у формі розповіді (оповідання), наприклад, описуючи хоровод електронів навколо їхнього друга нейтрона, що розташувався в ядрі, дитина розвиває свою пам'ять, оскільки діти ростуть, слухаючи історії. Схема оповідань (зав'язка, кульмінація, розв'язка) міцно закріплена в дитячому мозку, і коли досліджуваний матеріал набуває форми розповіді, діти його запам'ятовують набагато краще.

Перерви в діяльності мозку

Не тільки нічний сон зберігає здоров'я мозку й підтримує здатність навчатись і запам'ятовувати. Перерви в мозковій діяльності дуже важливі під час виконання домашніх завдань і навчання в цілому. Залежно від віку учня та його здібностей зосереджуватись тимчасові інтервали для перерви в навчанні можуть змінюватись. Такі перерви повинні відбуватися ще до настання втоми, нудьги, неуважності й ослаблення уваги. Як правило, для того, щоб діти зберігали увагу й залученість до процесу, перерви в навчанні повинні відбуватися через десять хвилин сконцентрованого вивчення або практики для учнів молодших класів і через 15–30 хвилин для учнів середніх і старших класів.

Протягом цих трьох-п'ятихвилинних перерв немає необхідності переривати процес навчання. Треба просто дозволити дитині потягнутись, випити води або перейти в іншу частину кімнати, щоб змінити обстановку. Фізичні вправи, наприклад, стрибки на місці чи спів, також допоможуть дитині відновити сили.

Перерва – це можливість сформувати довгостроковий спогад, у той час як дитина розслабляється й перезавантажує свій мозок. Перерви в мозковій діяльності дозволяють хімічним речовинам мозку поповнюватись, активізуючи мозок. Під час таких перерв мозок може витрачати більше енергії на засвоєння нового навчального матеріалу, тому що він не приймає нову інформацію активно. Лише через кілька хвилин оновлений мозок буде готовий сприймати й запам'ятовувати нові знання.

Фізичні рухи під час перерв також підсилюють приплив крові до головного мозку, а глибоке дихання при виконанні вправ підвищує рівень вмісту кисню у крові.

Радість і наснага

І, звісно, пам'ятайте: щоб навчання відбулось, дуже важливі радість, ентузіазм і натхнення.

Удосконалюємо пам'ять дитини: частина 1

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 5 з 5 на основі 6 оцінок.

Розвиток дитини
21.02.2017

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!