Розвиток дитини Статті Навчання Удосконалюємо пам'ять дитини: частина 1
Удосконалюємо пам'ять дитини: частина 1
Рейтинг
41

Ефективні поради та прийоми, які допоможуть батькам навчити дітей краще запам'ятовувати інформацію

Удосконалюємо пам'ять дитини: частина 1

Батьки часто замислюються над питанням про те, як вони можуть допомогти своїм дітям краще запам'ятовувати навчальний матеріал. У даній статті представлені стратегії розвитку пам'яті дитини, засновані на результатах наукових дослідженнях.

Мультисенсорний підхід для кращого вилучення з пам'яті

Допомагайте дітям вивчати важливий матеріал за допомогою різних органів чуття (слуху, зору, дотику, а іноді й нюху). Діти можуть візуалізувати орбіту Землі навколо Сонця, уявити обертання електрона навколо ядра атома, імітувати дзижчання електрики, що проходить по дротах, або відчувати поколювання, пов'язане зі статичним електричним зарядом, яке виникає при терті повітряної кульки об руку, і відчувати порухи волосся.

Заохочуйте дитину створювати візуальні образи історичних подій або наукового процесу. Опишіть на прикладі, як можна візуалізувати заснування столиці нашої країни, додаючи деталі, які ви уявляєте в цій сцені. Чим більш драматичними, дивними й такими, що запам'ятовуються, вийдуть образи, тим краще.

Потім діти можуть робити замальовки своїх візуалізацій, усно описувати їх своїми словами. Це підсилює ефект мультисенсорного навчання, оскільки дитина персоналізує інформацію та взаємодіє з нею різними способами. Таким чином задіюється велика кількість нейронних шляхів і розвивається міцна довготривала пам'ять.

Також завдяки мультисенсорному підходу в дітей з'являється ширший доступ для вилучення всієї збереженої інформації, пов'язаної з досліджуваною темою. Коли вони пригадують один зі способів, за допомогою якого вивчили певну тему, сигнали зі сховища пам'яті надходять у численні пов'язані ділянки зберігання, і весь вивчений матеріал вилучається в активну пам'ять.

Використання запитань в якості мети при вивченні нового матеріалу

Постановка запитань. Допомагайте дітям придумувати запитання до початку читання, прослуховування нової інформації чи повторення вже вивченого матеріалу. Запитання можна підбирати із книг, придумувати самим (батькам) або використовувати ті, які придумали діти. Ви навіть можете заздалегідь приготувати списки запитань і зняти з них копію, щоб використовувати знову і знову, бо одні й ті ж запитання часто підходять для різних завдань. Просто дайте дітям список відповідних запитань, перш ніж вони почнуть щось читати.

Пошук відповідей під час читання або прослуховування розвиває пам'ять, оскільки в дітей з'являються конкретні цілі. Більш сильний вплив на пам'ять відбувається в результаті справжнього задоволення від досягнення мети, коли діти знаходять правильні відповіді.

Самоаналіз. Навчіть дітей замислюватись над тим, що вони можуть взяти із прочитаного матеріалу або почутого на уроці. Для цього їм необхідно складати списки своїх припущень у вигляді незакінчених тверджень і запитань перед читанням завдання (а також при повторенні інформації для підготовки до контрольної чи тестів). Діти можуть записувати їх на папір-самоклейку для нотаток. До й під час читання їм необхідно записувати відповіді на свої (або придумані вами) запитання також на папір-самоклейку та вклеювати їх у книгу.

Коли треба буде повторити засвоєний матеріал, діти зможуть використовувати початковий список запитань або запитання на папері-самоклейці для заміток (без записаних відповідей). Після відповіді на кожне з них вони одразу ж можуть звіритися з текстом або зі своїми нотатками, щоби перевірити правильність своїх відповідей. Коли діти роблять це після кожного запитання, маючи доступ до правильної інформації, їхній мозок перепідключає неправильні ланцюжки пам'яті до правильної інформації.

Ось деякі приклади запитань, на які діти можуть відповідати до, під час і після прочитання матеріалу, що вивчається.

Перед читанням діти можуть робити такі припущення:

  • Я думаю, що тут буде розповідатися про...
  • Я вже знаю дещо про це, тому припускаю, що...

Під час читання діти можуть закінчувати такі висловлювання:

  • Це схоже на те, що я знав раніше, тому що інформація нагадує мені...
  • Це здивувало мене, тому що...
  • Я хочу дізнатися про це більше, тому я збираюся...

Після прочитання:

  • Це наштовхнуло мене на думку про...
  • Я бачу, як це можна використовувати для...
  • Я думаю, що це буде в контрольній роботі/тесті, тому що...

Виявляється, розумова робота над припущеннями, оцінками, відповідями на запитання й вирішенням завдань готує мозок для кращого зберігання знайдених правильних відповідей.

Коли учні перед контрольною або тестом перевіряють власні знання, ставлячи запитання самим собі, а потім перевіряючи правильність відповідей, то в результаті в пам'яті зберігається у три рази більше інформації, ніж при багаторазовому повторенні навчального матеріалу за такий же проміжок часу. Крім того, спогади, отримані при такому попередньому тестуванні й перевірці, зберігаються набагато довше, тому дітям потрібно менше часу на повторення матеріалу перед випускними іспитами.

Використання несподіванки, новизни та природної допитливості дітей

Діти народжуються допитливими. Вони мають здатність дивуватись, яку можна дбайливо зберігати протягом шкільних років, щоби посилювати задоволення від навчання й запам'ятовування нової інформації. Якщо ви розвиваєте дитячу допитливість або вносите у процес навчання новизну, діти набагато ефективніше запам'ятовують необхідну інформацію.

Дитяча увага та система пам'яті будуть більш відкритими для обробки й запам'ятовування інформації, якщо вона з'являється в результаті раніше незвіданого досвіду. Побудуйте взаємозв'язок між тим, що діти вивчають у школі, і чимось новим/незвичайним, щоб запалити їхню увагу та допитливість. Це може бути що завгодно – від цікавої пісні, незвичайного капелюха до плаща або переглянутого відеокліпу про історичну добу, яку вони вивчають. Навіть зміна у звичайному навчальному просторі підсилює здатність дітей запам'ятовувати інформацію, тому що коли вони згадують, що ви запалили свічку на столі в той час, коли вони вчили певний матеріал, діти пригадають і свічку, і пов'язані з нею нові знання.

Використовуйте метод несподіванки, щоби пожвавлювати мозок вашої дитини й висвітлювати шлях до сховищ пам'яті. Допитливість примушує дитину слухати урок або читати текст, щоб задовольнити свій інтерес. Діти запам'ятовують інформацію, тому що їхній мозок активізується й пов'язує цю інформацію з новизною.

Кодовані записи

Нехай ваші діти використовують завчасно розподілені кольори (кольоровий папір-самоклейку для нотаток, кольорові ручки, олівці, маркери тощо), кожний з яких представляє певний тип інформації в їхніх записах чи книгах. Різні кольори можуть представляти такі категорії, як: рівні важливості, посилання на особистий досвід або початкові знання, інформацію, яку діти не зовсім розуміють, інформацію, до якої вони вважають за необхідне повернутися при подальшому розгляді.

Для дітей молодшого віку ви можете придумати нагадування про те, які кольори відповідають певним рівням важливості. Це може бути зображення світлофора на стіні, яке демонструє ступінь важливості за кольорами, починаючи із зеленого, а потім жовтий і червоний (чи навпаки). Діти старшого віку можуть докладніше описувати різні категорії, використовуючи плакат із зображенням веселки з нагадуваннями про те, що позначає кожний колір, наприклад, фіолетовий позначає матеріал, пов'язаний з тим, що дитина вже знає, чи з його особистим досвідом.

Кольорове кодування – це один з найкорисніших видів ментальних маніпуляцій для збереження нових спогадів, при якому нейропластична реакція робить ці спогади сильніше (особливо це важливо протягом перших 24-х годин після процесу навчання).

Активація розумової діяльності

Мозок зберігає інформацію в короткочасній пам'яті менше однієї хвилини, якщо тільки вона не пов'язана з початковими знаннями. Активуйте початкові знання вашої дитини, нагадуючи їй про споріднені теми, які вона вже вивчила, або про попередній доречний сімейний досвід, що стосується цієї теми. Попередні знання – це інформація, яку діти вже набули за допомогою формального навчання, особистого досвіду або асоціацій з реальним світом.

Активуйте початкове знання дітей, указуючи їм на інформацію, яку вони вже знають, і пов'язуючи її з новим навчальним матеріалом або з тим, що вони збираються повторювати при підготовці до контрольної чи тестів. Показуйте відео, сімейні фотографії або онлайн-зображення та проводьте бесіди, які нагадають дитині про первинні знання й досвід. Це викличе спогади, і мозок зв'яже досліджуваний матеріал з нейронними ланцюгами, які вже існують у її пам'яті.

Здатність мозку запам'ятовувати нову інформацію безпосередньо пов'язана з тим, наскільки успішно він може зв'язати її з наявними попередніми спогадами. Якщо дітям розповісти, що те, що вони вже знають, пов'язане з новою інформацією, ці спогади стануть сполучною ланкою для зберігання нових знань. Ваша допомога при активації таких пов'язаних спогадів готує дитячий мозок для успішної побудови зв'язків короткочасної пам'яті.

Продовження читайте у статті «Як удосконалювати пам'ять дитини: частина 2»

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.6 з 5 на основі 9 оцінок.

Розвиток дитини
17.02.2017

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!

Вітаємо, Ви підписані! Отримайте листа та активуйте розсилку