Розвиток дитини Статті Психологія дитини Техніки самодопомоги: як подолати образи
Техніки самодопомоги: як подолати образи
Рейтинг
10

Техніки самодопомоги, які дають змогу упоратися з образами, пов'язаними з дитячими травматичними подіями

Техніки самодопомоги: як подолати образи

У житті дитини важливий кожен прожитий рік. Однак найбільший вплив на розвиток особистості мають перші шість років. У цьому віці відбуваються події, спроможні викликати в людини почуття образи на довгі роки.

В одних випадках ми ображаємося на батьків, котрі не піклувалися про нас у моменти, коли ми були найбільш уразливі й залежні від них. В інших випадках – таїмо образу на батьків, які нас кинули або недостатньо добре виконували батьківські обов'язки. Образи, що з'являються в більш пізньому віці, мають і глибші причини, однак разюче схожі з тими, що виникли впродовж перших шести років життя.

Проблема в тому, що образа на людей довкола себе шкодить людині, яка її відчуває. Свідомо чи ні, людина знову й знову подумки повертається до події, яка завдала їй неприємностей і болю. Вона намагається впоратися із цією подією, і це завдає шкоди її благополуччю.

Робота з психологом може допомогти:

  • зрозуміти справжню причину образи;
  • усвідомити власні захисні механізми й почуття, що з'являються у відповідь на образу;
  • зрозуміти, як подія з минулого, що викликала образу, може бути «переграна» в сьогоденні;
  • знайти спосіб позбутися образи й відчути умиротворення.

1. Джерело образи

На цю тему можна написати не одну книгу: дитячі переживання такі ж різноманітні, як і життя. Проте є декілька типових сценаріїв, властивих людям, котрі належать до різних культур і поколінь. Ці сценарії можна схарактеризувати як догляд, зловживання та зневага. Вони розгортаються в дитинстві, формуючи прихильності, образи, ставлення людини до навколишнього світу і способи захисту від нього. Такі сценарії іноді проявляються в найжахливіших формах: новонароджену дитину залишають на вулиці, дитина може жити в злиднях або сім'ї із залежними батьками, переживає стихійне лихо або війну, стає свідком смерті близької людини, об'єктом насилля тощо. У більш легких випадках (які, проте, мають наслідки для її психіки) дитина може бути свідком конфліктів між батьками. Її базові потреби можуть не задовольнятися. Наприклад, батьки довгий час не годують її або не змінюють їй підгузок. У старшому віці дитина може страждати від того, що батьки не обіймають її, не піклуються про неї, залишають її на тривалий час одну, старші брати або однолітки знущаються над нею тощо. У дорослому житті така людина боїться, що її звільнять, ігноруватимуть або принизять. Вона нерідко має проблеми з особистими межами. Нарешті, загалом така людина нерідко емоційно незріла.

У дитинстві кожної людини, незалежно від матеріального становища або соціального статусу її сім'ї, траплялися випадки, що могли стати причиною емоційної травми. Щоб виявити джерело вашої образи, записуйте кожен спогад про подібні випадки, навіть якщо вони зараз здаються вам незначними. Дозвольте собі відчувати будь-які емоції, що виникають у вас у зв'язку із цими спогадами. Поважайте свої почуття. Намагайтеся уявити скривджену дитину, якою ви були в дитинстві. Подумки подбайте про неї так, як би ви хотіли, щоб про вас подбали в дитинстві. Наприклад, уявіть, як тримаєте дитину на руках і заспокоюєте її, годуєте її або захищаєте від сердитих батьків. Якими б не були спогади, спробуйте змінити сценарій і оточити дитину турботою, якої вам не вистачало в дитинстві. Перегравайте сценарій поступово.

Іноді спогади з минулого викликають у нас сильні емоційні реакції, піддаючи небезпеці. У таких випадках ми потребуємо потужної підтримки. Для цього найкраще звернутися по допомогу до психолога.

2. Захисні механізми

Коли ми порізали палець, шкіра навколо порізу запалена. Подібно до цього у відповідь на емоційний біль і образи виникають емоції й захисні реакції.

Захисні механізми оберігають нас від болю. Досить часто вони нашаровуються один на одного. Наприклад, спочатку захисним механізмом може бути заперечення. Воно діє як знеболювальне: людина подумки переконує себе: усе добре, жодної проблеми не існує. Заперечення може супроводжуватися позитивним ефектом, але воно також призводить до того, що людина не проживає ситуацію та пов'язані з нею глибокі почуття до кінця.

Коли ми не ігноруємо фактори, що нас травмують, виявляється ціле віяло почуттів. Нам стає легше зрозуміти, у який спосіб ми захищаємо себе, наприклад, приховуючи глибокі почуття. Одні люди використовують гумор, аби уникнути жартів на свою адресу. Інші в ролі захисних механізмів вдаються до дратівливості і злості. Коли хтось змушує вас стикатися зі своїми почуттями, дратівливість і гнів можуть загостритися й перерости у звинувачення. Однак за цими захисними механізмами нерідко ховаються біль або страх.

Існує техніка гештальт-терапії, що дає змогу здобути доступ до глибинних почуттів. Для цього необхідно прислухатися до того, що говорить вам ваше тіло. Можливо, вам важко всидіти на місці, ви качаєте головою або трете руку. Якщо вам до снаги відстежити свої тілесні реакції в повсякденному житті, запитайте себе, про що говорить ваше тіло. Перше, що вам спаде на думку, здатне пояснити ваші приховані почуття.

Ця техніка допоможе вам зрозуміти, що біль або страх можуть бути реакцією на події, що відбуваються в той чи інший момент, але часто вони свідчать про спогади з дитинства.

Багато звичок, які проявляються у нас в особистих стосунках або на роботі, а також багато залежностей виникають через актуалізації наших старих емоційних травм. Іноді це пов'язано з незавершеними подіями минулого.

3. Незавершені події

Переживання травматичних подій минулого дає людині змогу усвідомити, що спровоковані ними емоції повторюються в сьогоденні. Таким чином, людині варто вжити заходів, щоб звільнитися від цього сценарію.

У психотерапії існує теорія «завершення гештальта». Вона полягає в тому, що шаблони поведінки повторюватимуться доти, доки ми не загоїмо первісну травму й не навчимося інакше реагувати на подібні ситуації (іншими словами, поки не завершимо гештальт).

Наприклад, якщо в дитинстві взаємини особи з батьками були складними, вона піддавалася глузуванню і не мала похвали та вдячності, навіть незважаючи на гарні оцінки в школі та інші досягнення, ця людина й у дорослому житті не почуватиметься досить добре. Вона повторюватиме сценарії з дитинства у взаєминах на роботі і сім'ї. Робота з психологом може допомогти їй стати впевненішою і позбутися страху. Після цього людина припинить болісно реагувати на критику, менше залежатиме від думки інших осіб, зможе ефективно вибудовувати взаємини.

4. Як позбутися нездорових моделей поведінки

Для початку навчіться бути тут і зараз. Помічайте щойно виявлені почуття, звертайте увагу на захисні механізми, які ви використовуєте, щоб не допустити неприємних емоцій. Виявляйте терпіння: зміна емоційних реакцій потребує часу.

Усі наші недосконалі риси, емоційні травми й захисні механізми – це частина нас самих. І наше завдання – повністю бути присутніми в житті, вибудовувати здорові особисті кордони, піклуватися про себе. Тільки так ми зможемо проявляти милосердя й інші позитивні емоції у ставленні до інших людей.

Наприклад, коли людина постійно прагне подобатися іншим і докладає зусиль, щоб усіляко догоджати людям, це запускає негативне коло емоцій. Якщо поруч із цією людиною хтось виглядає нещасним, імовірно, це її непокоїтиме. Якщо ж інша людина відмовляється від запропонованої допомоги, це може викликати образу. Причини такої поведінки найчастіше пов'язані з подіями дитинства.

Якщо ця людина попрацює над своїми емоційними механізмами і знайде більш здоровий спосіб взаємодії, це не означає, що вона припинить допомагати людям. Це означає, що вона по-іншому даватиме раду власному неспокою.

Досить часто ми не помічаємо, які саме незадоволені потреби засвідчують наші емоції. Аби виявити такі потреби, незамінна консультація психолога. Психолог створить безпечний простір, у якому наш внутрішній голос зможе заговорити. Під керівництвом психолога ми зможемо навчитися розрізняти наші захисні механізми й реальні потреби. У цьому нам також сприятимуть ведення щоденників, медитація, записування снів і подібні практики.

5. Емоційний розвиток сприяє прощенню

Коли ми усвідомлюємо свої емоції і внутрішній голос, наші образи й неефективні моделі поведінки зникають. Коли ми завершили ситуації з минулого, вони більше не повторюватимуться в сьогоденні. Замість співчуття до себе ми починаємо відчувати співчуття до інших людей, бо усвідомлюємо, що кожна людина вчиться розуміти себе по-різному. Люди не хочуть заподіяти нам зла, а лишень виявляють свої захисні механізми. Ми перестаємо сприймати поведінку людей на власний карб і рідше конфліктуємо. Зокрема, ми навіть можемо відчувати вдячність за ситуації, які показали нам наші старі емоційні травми, адже завдяки цьому ми змогли позбутися від них. Ми відчуваємо вдячність замість образ і роздратування. Зрештою, стаємо більш вільними, тому що більше не змушуємо мовчати свій внутрішній голос і не звинувачуємо в цьому інших.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 5 з 5 на основі 2 оцінок.

Розвиток дитини
14.05.2019

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!

Вітаємо, Ви підписані! Отримайте листа та активуйте розсилку