Розвиток дитини Статті Виховання дитини Особливості м'якого виховання дітей

Програма підготовки до школи Дізнатись більше

Особливості м'якого виховання дітей
Рейтинг
94

Дванадцять порад батькам про виховання дітей на всіх етапах їх росту й розвитку

Особливості м'якого виховання дітей

Кожний етап виховання дітей характеризується своєю унікальною траєкторією навчання, власними труднощами й розчаруваннями, компромісами й жертвами, помилками й невдачами. З моменту перших днів життя малюка, охоплених хвилюванням і переживаннями, до безсонних ночей його перших місяців життя, проблем ясельного віку й далі виховання – це не кінцева мета, а довга й дивовижна подорож. І коли на світ з'являється друга дитина, подорож починається знову, і ми виявляємо, що уроки, отримані з виховання однієї дитини, не завжди можна застосовувати для другої, бо в кожного малюка є свої унікальні особливості, переваги й риси характеру.

У міру дорослішання дітей принципи м'якого виховання (такі як зв'язок, емпатія, повага й т. п.) залишаються незмінними, до того ж для кожної дитини. Що змінюється – так це наше розуміння цих принципів, яке якісно перетворюється протягом усього часу, коли ми набираємось батьківської та просто людської мудрості й досвіду.

Однак практичне застосування принципів м'якого виховання може відрізнятись у ставленні до різних дітей і на різних етапах їх життя. Наприклад, для дитини-інтроверта м'яке виховання може полягати переважно у фізичній близькості (присутності й доступності) та емоційній підтримці, тоді як з дитиною-екстравертом воно в більшій мірі пов'язане з напрямком її енергії та сповненим поваги наставництвом.

Сталість принципів та індивідуальне застосування м'якого виховання ефективні у ставленні до дітей будь-якого віку, і старшого також. Лагідні батьки – це перші й найкращі друзі своїх дітей у найчистішому та справжньому розумінні слова дружба. Вони створюють сприятливі умови для переходу дружніх стосунків у молодшому віці до дружби з батьками в більш старшому, зрілому віці їхніх дітей.

Ось дванадцять практичних порад про м'яке виховання дітей з перспективою на майбутнє, адже всі ми розуміємо, що наші діти дуже скоро подорослішають.

1. Почніть звертати особливу увагу на ваші взаємини з власними батьками. Подумки відзначайте те, що вважаєте корисним, а що – нав'язливим, який рівень залученості, взаємодії й порад батьків ви вважаєте прийнятним, а що у ваших взаєминах здається вам надмірним, і чого, можливо, не вистачає. Відкладайте в пам'яті або записуйте на папері свої враження й висновки, щоб не забути про них, коли ваші власні діти стануть дорослими.

2. Пам'ятайте: виховання дітей – це у прямому розумінні навчання «у процесі», «без відриву від виробництва». Ваші власні батьки теж відкривають для себе свої нові ролі й межі дозволеного методом спроб і помилок, адже для них територія «виховання» дорослих людей (тобто вас) поки що багато в чому не вивчена. Демонструйте милосердя у ставленні до своїх батьків, коли вони переграють або не дограють свої ролі. Це стане наочним прикладом вашим дітям і закладе основу для прояву ними милосердя у ставленні до вас, коли ви раптом виявите, що вже теж вчитеся виховувати власних дорослих дітей.

3. Коли ваша дитина ще маленька, задовольняйте її потреби швидко, послідовно й делікатно. Дитина не буде пам'ятати, що ви робили або не робити на цьому етапі, але вона завжди буде носити із собою почуття захищеності, безпеки й любові внаслідок вашої чуйності, а в подальшому ці почуття перейдуть з нею в доросле життя.

4. Коли дитина досягне ясельного віку, більше уваги зосередьте на зв'язку з нею, а не на корекції її поведінки. У наступні роки буде не так вже й важливо, правильно вона вдягала туфлі чи йшла із прогулянки без істерики. Значення має те, чи відчувала дитина, що її чують, розуміють і поважають.

5. Коли дитина досягає дошкільного та молодшого шкільного віку, зосередьтесь на спілкуванні з нею, в якій би формі воно не відбувалося – це ниття, звичайні розмови, нескінченні запитання чи їх комбінація. Продовжуйте будувати довірливі стосунки, прислухаючись до голосу серця вашої дитини, а не до її тону, і відповідайте їй м'яким і ніжним наставництвом.

6. Коли дитина досягає середнього дитячого віку, слухайте її нескінченні історії, проявляйте емпатію й підтримку, це допоможе дитині знайти розуміння самої себе й того, ким вона хоче стати, коли виросте. За допомогою такого теплого ставлення ви зможете побудувати дружбу з нею на все життя, тому зробіть це пріоритетом!

7. Коли дитина стає підлітком, поступово й усвідомлено переходьте від ролі батьків-керівників до ролі батьків, які підтримують. Звертайте увагу не на слова, ставлення й гормональні сплески дитини, а прислухайтесь до її хвилювань, надій, мрій, страхів і сумнівів. Пам'ятайте, що ви єдина доросла людина, яка тісно пов'язана з нею. Її зрілість ще в майбутньому. Зберігайте самоконтроль. Будьте чесними з вашою дитиною щодо ваших власних труднощів, страхів і невдач. Ви здивуєтесь тому, якого рівня зв'язку вам вдасться досягти, коли ваш підліток зрозуміє, що він не самотній у всіх своїх людських проявах. Будьте першим, хто його слухає, першим, хто вибачає й приносить вибачення, розуміє, першим, хто робить крок назад і намагається знайти інший, більш ефективний вихід зі складної ситуації.

8. Коли ваша дитина стає дорослою, нехай вона задає темп у ваших стосунках. Деякі діти після досягнення сімнадцяти років відразу готові переїхати в гуртожиток університету або влаштуватись на роботу та знайти окрему квартиру. Іншим необхідний поступовий перехід з дитинства в доросле життя. Такі діти потребують того, щоб жити вдома під час навчання у ВНЗ або при пошуку хорошої роботи й дослідженні цього незнайомого, нового світу дорослого життя. Якщо ви відчуваєте, що дитину треба м'яко підштовхнути до вильоту з гнізда, ви можете знайти їй відповідного сусіда по кімнаті й допомогти влаштуватись у самостійному дорослому житті.

9. Коли дитина стане повністю самостійною, ваша роль буде полягати виключно у підтримці. Непрохана порада корисна, коли вона дається делікатно й лише один раз, інакше стає нав'язливою. Пропозиція своєї допомоги, запрошення на сімейні події й т. п. повинні теж відповідати цьому правилу.

10. Коли в дитини з'являється власна сім'я, згадуйте, що ви відчували, коли ваші батьки підтримували вас у новій ролі чи заважали побудові вашої нової, ще незміцнілої сім'ї. Зізнайтеся самому собі (і дитині) в тому, що вона не повинна діяти точно так, як і ви; що вона може приймати рішення, яких би ви не прийняли; що до ваших порад вона може навіть не прислухатися, що вона буде робити помилки й повинна вчитись на них точно так, як колись це робили ви. Скажіть самому собі, що все це нормально.

11. Щодо помилок пам'ятайте: так, як ви не хочете, щоби будь-яка з ваших помилок молодості, будь-який неправильний вибір, будь-яке невдале рішення ставали надбанням усього світу або навіть просто приводами для жартів, так і ваші діти не хочуть цього. Нехай їх помилки залишаться в минулому – там їм і місце. Обов'язково практикуйте «золоте правило виховання» – ставтесь до своїх дітей так, як ви хочете, щоб вони ставились до вас.

12. Майте на увазі, що ви вже не та людина, яка колись почала свою подорож у доросле життя. Очікувати від молодих дорослих дітей, що вони будуть думати, перейматись і ставитись до життя й подій у ньому так, як ви робите це зараз, – усе одно, що чекати, що новонароджене немовля візьме в руки книгу й почне її читати.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.9 з 5 на основі 19 оцінок.

Розвиток дитини
23.05.2016

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!

Вітаємо, Ви підписані! Отримайте листа та активуйте розсилку