Розвиток дитини Статті Виховання дитини Дитина проявляє зухвалість: поради батькам
Дитина проявляє зухвалість: поради батькам
Рейтинг
72

Поради про те, як попередити розмову з дітьми на підвищених тонах, а також виправити її наслідки

Дитина проявляє зухвалість: поради батькам

Розмова на підвищених тонах не завжди є справжнім виразом почуттів вашої дитини. Причина зухвалої поведінки може бути як у вашій поведінці, так і в чомусь, не пов'язаному з вами.

Можливо, у вашого сина проблеми у стосунках зі своїми шкільними друзями, і, нападаючи на вас, він відчуває, що ви є безпечною для нього мішенню. Або, можливо, він не може впоратися з домашнім завданням і тому кричить на вас, щоб дати вихід своєму роздратуванню й нетерпінню. Якщо таке відбувається, залишайтеся спокійними, не втрачаючи самовладання та не переходячи на підвищений тон.

Однак часто батьки самі провокують зневажливе ставлення до себе, докучаючи дітям, наприклад:

  • Мама каже своєму сину вже втретє за вечір: «Коля, ти би зробив свою домашню роботу, доки не пізно».
  • Коля огризається: «Якщо для тебе це так важливо, зроби сама».
  • Мама Колі шокована. Зрештою, вона всього лише намагалась допомогти. Вона реагує у відповідь: «Не розмовляй зі мною таким тоном. Я твоя мати».
  • Коля відразу: «А ти не розмовляй зі мною таким тоном. Я твій син».
  • У цей момент мама, обурюючись, кричить: «Зараз же йди у свою кімнату й не виходь, доки не навчишся з повагою розмовляти зі своєю матір'ю».
  • Коля кидає у відповідь: «Добре» і заходить у свою кімнату, голосно грюкнувши дверима.

Чому так сталось? Коли мама кричала на сина, чи подавала вона приклад шанобливого ставлення? Ні. Чи проявив Коля неповагу до матері? Так. Чи виявила мама неповагу до сина? Так. Давайте розкладемо все по поличках:

  • Мама докучала сину.
  • Вона намагалась контролювати й віддавати накази незалежно від того, наскільки її сину приємно було їх чути.
  • Вона позбавила Колю можливості взяти на себе відповідальність за виконання своєї домашньої роботи.
  • Вона не запросила Колю на поважний діалог про те, чого вона від нього хоче.
  • Вона не захотіла дати Колі можливість відчути природні наслідки його помилки, за допомогою якої він міг би чогось навчитись.

Чому батьки вважають, що вони повинні контролювати виконання дітьми домашніх завдань? Батьки можуть заперечити: «Ми просто не хочемо неприємностей для нашої дитини».

Звісно, батьки не хочуть неприємностей для своїх дітей. Тим більше в них підстав, щоб навчити дітей самодисципліни, самоконтролю, постановки цілей і навичок вирішення проблем замість того, щоб намагатись контролювати їх. Усе більше підстав для того, щоб розмовляти РАЗОМ з дітьми, а не проти них або для їхнього блага.

Давайте розглянемо ситуацію, коли дитина проявляє зухвалість, і як можна зупинити й запобігти проявам такої поведінки.

Поради батькам

  • Спокійним, поважним тоном скажіть дитині: «Якщо я коли-небудь розмовляв(а) з тобою на підвищених тонах, вибач мені. Я не хочу завдавати тобі болю й не хочу, щоб ти ображав мене. Давай почнемо все спочатку?».
  • Порахуйте до десяти або використовуйте інші способи для того, щоб заспокоїтись і не відповісти зухвалістю на зухвалість. Уникайте докорів, таких як: «Не розмовляй зі мною таким тоном».
  • Використовуйте зухвалість вашої дитини в якості зворотного зв'язку, який сигналізує вам про те, що у ваших стосунках щось не так. Повертайтеся до розмови тільки після того, як ви обидва заспокоїлися. Проаналізуйте, що могло спровокувати зухвалу реакцію вашої дитини.
  • Замість того, щоб зосередитись на неповазі, акцентуйте увагу на почуттях. Скажіть щось на зразок: «Ти, очевидно, зараз дуже засмучений. Мене теж засмучує, коли ти розмовляєш так. Давай переведемо подих і заспокоїмося. Ми можемо поговорити пізніше, коли відчуємо себе краще. Я хотів(ла) би почути, чому ти засмучений».
  • Не слід використовувати покарання, щоб «отримати» контроль над ситуацією. Коли ви обидва заспокоїтесь, то зможете шанобливо попрацювати над вирішенням, яке влаштує вас обох.
  • Поділіться з дитиною своїми почуттями: «Мені дуже боляче, коли ти розмовляєш зі мною таким тоном. Пізніше я б хотів(а) порозмовляти з тобою про те, як ти міг би сказати, чого ти хочеш і що відчуваєш» або «Слухай, я, напевно, чимось зачепив(ла) тебе, скажи, чим, тому що мені самому(ій) дуже боляче».
  • Якщо ви не дуже засмучені, спробуйте обійняти свою дитину. У такий момент діти можуть бути не готові прийняти обійми, але якщо вони готові, обійми змінять атмосферу в напрямку любові й поваги та зроблять це для вас обох.

Як запобігти подібним проблемам у майбутньому

  • Будьте готові правдиво подивитись на те, що іноді, вимагаючи поваги від дитини, ви самі не проявляєте повагу до неї. Можливо, ви створили атмосферу змагання «Хто сильніше?», занадто сильно контролюючи дитину або, навпаки, потураючи їй.
  • Подумайте над тим, чи не провокуєте ви вашу дитину своїми неповажними вимогами. Замість того щоб віддавати накази, спільно виробіть розпорядок виконання обов'язків під час сімейних зборів.
  • Замість того щоби сказати: «Постав своє взуття до шафи», поставте запитання: «Як щодо твого взуття?». Ви здивуєтесь, наскільки більш привабливим буде таке запитання, ніж наказова вимога.
  • Після того, як ви обидва заспокоїтеся, скажіть дитині, що ви її любите й хотіли б разом виробити рішення проблеми, яке б улаштовувало всіх.
  • Вибачтеся, якщо ви проявили неповагу: «Я бачу, що був(ла) різкий(а), коли вимагав(ла), щоб ти підібрав своє взуття. Як я можу навчити тебе розмовляти з повагою, коли сам(а) її не проявляв(ла)?». Скажіть дитині, що ви не можете примусити її проявляти повагу, але будете працювати над тим, щоб самим проявляти повагу.
  • Систематично проводьте сімейні зібрання, під час яких члени родини зможуть виробити модель шанобливого ставлення один до одного і зосередитися на вирішенні наболілих питань.

Чого можуть навчитись діти

Діти зможуть дізнатися, що їхні батьки готові взяти на себе відповідальність за свою частину взаємодії з ними. Вони зможуть дізнатися, що проявляти зухвалість непродуктивно, але що в них є можливість попрацювати над конструктивним поважним спілкуванням і налагодити стосунки з батьками.

Заохочуйте ввічливість

Звертайте особливу увагу на ті моменти, коли ваша дитина поводиться чемно та конструктивно, і постарайтесь не зациклюватись на неконструктивній поведінці.

Коли ваша дитина виражає себе в шанобливій манері, демонструйте їй своє схвалення. Скажіть їй: «Мені дуже подобається, як ти дочекався своєї черги, щоби почати висловлюватись» або «Ти добре попрацював над собою, висловивши свої почуття, не підвищуючи голос». Це покращить її самопочуття й допоможе усвідомити, що мама й тато помічають також і позитивну поведінку. Така дитина проявлятиме зухвалість набагато рідше!

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.2 з 5 на основі 17 оцінок.

Розвиток дитини
12.01.2017

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!

Вітаємо, Ви підписані! Отримайте листа та активуйте розсилку