Розвиток дитини Статті Виховання дитини Як виховувати дітей, не застосовуючи покарань
Як виховувати дітей, не застосовуючи покарань
Рейтинг
127

Рекомендації батькам про те, як знайти спільну мову з дітьми та домогтися позитивних результатів у вихованні

Як виховувати дітей, не застосовуючи покарань

Батьків дивує той факт, що більшість із того, що вони розуміють під дисципліною (фізичні покарання, заборони, відсутність спілкування з дитиною та інше), не робить дітей більш дисциплінованими та відповідальними. На думку самих батьків, вони карали дітей, щоб вони поводилися добре, але виховні заходи виявилися марними.

Діти завжди вчаться на прикладах. І найефективніший спосіб навчити дитину чогось – самому подати приклад й ставитися до неї так, як би ми хотіли, щоб вона ставилася до інших – зі співчуттям і розумінням.

Якщо батьки в якості покарання не спілкуються з дитиною, нехтують її присутністю, цим вони дають дитині зрозуміти, що вона залишилася наодинці у боротьбі зі своїми почуттями та емоціями. Але саме в такі моменти дитина як ніколи потребує допомоги та підтримки мами й тата. Набагато ефективніше діяти навпаки, зберігаючи з дитиною теплий контакт й створюючи безпечні умови для того, щоб вона ефективно справлялася з почуттями, що провокують прояви зухвалої поведінки.

Це не означає, що ви повинні потурати дитині, не встановлювати для неї ніяких обмежень. Дитині потрібно сказати, що не можна їхати проїжджою частиною, штовхати інших дітей, виривати квіти на сусідній клумбі, бити собаку. Та не можна карати дитину за порушення встановлених правил.

Ви запитаєте: «Як же дитина зрозуміє, що не можна порушувати правила, якщо її не покарати?». Багато батьків упевнені, що дітей карати потрібно, щоб «це стало їм уроком на майбутнє». Однак дослідження показують, що покарання призводять до ще більш частих проявів поганої поведінки в дітей. Що не дивно. Уявіть собі ситуацію, що керівник на роботі постійно вас критикує, кричить, знижує заробітну плату. Чи захочеться вам й надалі працювати під його керівництвом?

Покарання руйнує зв'язок між дітьми та батьками, тому діти не хочуть підкорятися. Вони обурюються й займають оборонну позицію. У них виділяється адреналін та інші гормони, які викликають стан «бий, біжи або замри» і дезактивують раціональну частину мозку, відповідальну за співпрацю з іншими людьми. Діти швидко забувають про свою погану поведінку, за яку вони покарані, бо вони занадто заклопотані тим, щоб захищатися. Єдине, чого вони навчаються в таких ситуаціях – неправда допоможе уникнути покарання.

Покарання руйнують емоційний контакт з дітьми. Караючи дітей, ми втрачаємо свій авторитет у їхніх очах. Простіше кажучи, покарання вчить дитину тільки поганого.

На противагу, якщо ми зберігаємо зв'язок з дитиною, встановивши їй межі дозволеного, це додає у стосунки більше любові. Дитина при цьому більш схильна прийняти обмеження та взяти на себе відповідальність. Бачачи своїх батьків спокійними, діти навчаються керувати своїми емоціями та, відповідно, своєю поведінкою.

Отже, як же ми можемо наставляти дитиною, не караючи її? Для цього дотримуйтеся наступних рекомендацій.

Керуйте своїми власними емоціями

Діти навчаються керувати емоціями на нашому прикладі. Батьки для них – модель для наслідування. Не робіть різких дій, коли ви засмучені чи обурені. Глибоко вдихніть і заспокойтеся, перш ніж щось зробити. Не піддавайтесь імпульсу покарати дитину – це завжди дає виключно не той результат, на який ви розраховуєте.

Співчувайте своїй дитині

Коли дитина відчуває надлишок адреналіну або інших гормонів стресу, вона не може щось засвоювати. Замість того, щоб навчати дитину, створіть для неї умови для вираження почуттів. Це допоможе налагодити зв'язок між вами. Якщо в неї трапляється нервовий зрив – не сперечайтеся з нею. Просто виявляйте співчуття, щоб дитина почувалася в безпеці та могла справитися з емоціями, які призводять до поганої поведінки. Тому, коли дитина почувається краще, вона буде більш сприйнятлива до того, що ви їй говорите.

Підтримуйте дитину, щоб вона могла навчитися чогось нового

Розглянемо даний принцип на прикладі того, як батьки привчають дитину до горщика. Спочатку вони докладають багато зусиль. З часом дитина бере на себе все більше відповідальності та вчиться все робити самостійно. За таким же принципом діти навчаються дякувати, планувати справи, стежити за своїми речами, годувати домашнього улюбленця, робити уроки та багато іншого.

Встановлений порядок важливий для дитини, тому що він допомагає їй оволодіти основними необхідними навичками. Тому підтримуйте дитину, коли вона набуває нових навичок. Те, що дитина знову забула свій піджак у школі, може вивести вас з рівноваги, але якщо ви будете кричати на неї, це не допоможе, на відміну від підтримки.

Встановіть емоційний зв'язок з дитиною, перш ніж учити її

Налагодьте з дитиною зв’язок й підтримуйте, коли вчите дитину чогось. Таким чином, ви мотивуєте її докладати якомога більше зусиль. Пам’ятайте, що діти погано поводяться, коли не відчувають зв'язку з батьками. Встановіть теплий візуальний контакт з дитиною, промовляючи: «Зараз ти виглядаєш засмученою». Покладіть руку їй на плече: «Ти боїшся розповісти мені про те, що їла печиво». Присядьте, щоб виявитися на рівні дитини, подивіться їй в очі та скажіть: «Ти сердишся. Скажи відверто, чого ти хочеш». Візьміть дитину на руки: «Сьогодні все йде не так?». Така підтримка дуже важлива для дитини будь-якого віку, і вона допоможе встановити між вами теплі, довірливі стосунки.

Встановіть межі, але при цьому ставтеся до дитини зі співчуттям

Звичайно, вам потрібно встановити певні правила та наполягати на тому, щоб дитина їх дотримувалася. Але необхідно зрозуміти і її точку зору. Коли дитина відчуває, що її розуміють, їй легше дотримуватися встановлених меж. По можливості скажіть дитині, як краще діяти в тій чи іншій ситуації: «Ти хотів, щоб сестра вийшла з кімнати, тому ти штовхнув її. Не можна штовхати сестру, їй боляче. Краще спокійно попроси її вийти». «Не можна битися! Ти сердитий і тобі боляче, але треба пояснити це брату словами». «Я розумію, що ти хотів би ще гратися. Тобі важко зупинитися, але час лягати спати». «Не грай м'ячем у будинку, бо ти можеш щось розбити. Можеш пограти у дворі».

Навчіть дітей виправляти свої помилки

Почніть з простого: навчіть дитину прибирати після себе, викидати використані серветки, витирати розлите молоко. Не звинувачуйте й не соромте дитину. Коли вона подорослішає, запропонуйте їй способи уладнати конфлікти з сестрою: обняти її, разом пограти тощо. Навчіть дитину на власному прикладі просити вибачення за погані слова та вчинки.

Пам’ятайте, що з допомогою негативної поведінки дитина виражає свої потреби

У дитини є свої причини поводитися погано, навіть якщо ви думаєте, що вона завинила. Її поведінка жахлива? Імовірно, вона жахливо почувається. Можливо, їй потрібно більше часу на сон або відпочинок, вона хоче відчути підтримку батьків або виразити накопичені негативні емоції. З’ясуйте потребу, яка криється за поганою поведінкою, і це допоможе подолати її прояви.

Частіше говоріть «так»

Діти швидше погодяться з вашими вимогами, якщо ви будете озвучувати їх з любов'ю. Знайдіть спосіб сказати дитині «так» замість «ні» навіть у випадку, якщо ви установили їй межі. «Так, час прибирати в кімнаті, я допоможу тобі... Так, нам час іти, так, ти можеш виразити свій гнів... Так, ми можемо почитати ще одне оповідання, якщо поквапимось... Так, це буде весело... Так, я тебе обожнюю, так, я щаслива, що ти моя дитина. Так!». Дитина у відповідь буде прихильна до ваших побажань і вимог.

Підтримуйте зв'язок з дитиною щодня

Пам'ятайте, що в кожній ситуації, коли ви взаємодієте з дитиною, ви або зближуєтеся з нею, або віддаляєтеся від неї. Хоч би раз у день відкладіть телефон, вимкніть комп'ютер і скажіть дитині: «Протягом 20-ти хвилин я у твоєму розпорядженні. Чим займемося?».

Дозвольте дитині побути головною. Діти в сучасному світі занадто часто відчувають себе безпорадними, тому протягом 20 хвилин побудьте незграбою, дозвольте дитині побувати на висоті. Сміх дозволяє боротися зі страхами й занепокоєнням, тому грайтеся, смійтеся, дозвольте собі пустощі. Влаштуйте бій подушками. Поборіться. Дайте можливість дитині розповісти, що в неї на душі. Просто сприймайте всі її почуття. Будьте з дитиною на всі 100 %. Відчуття задоволення та співробітництва – один з головних факторів розвитку дитини.

Турбуйтеся про дитину та про себе

Співчуття до дитини, звичайно, необхідне, але варто починати з себе. Ви не зможете по-справжньому полюбити свою дитину, якщо не любите самих себе. Так і для дитини недостатньо просто чинити правильно, якщо вона не любить себе. Завжди можна налагодити стосунки. Розпочніть просто сьогодні.

Коли нічого не допомагає, обніміть себе. Потім обніміть дитину. Ніщо не замінить емоційного зв'язку у стосунках батьків та дитини. Не вірите? Спробуйте самі, і за тиждень ви станете свідками дива.

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.9 з 5 на основі 26 оцінок.

Розвиток дитини
26.06.2017

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!

Вітаємо, Ви підписані! Отримайте листа та активуйте розсилку